М етодика «чи вмієте ви слухати?»

Інструкція: методика дозволить Вам краще усвідомити свої здатності допомагати партнеру відкрито і детально говорити про свої проблеми і стани (Рогов Е.И., 1995). Для цього дайте відповіді на запропоновані нижче 10 питань, які оцінюються:

• “майже завжди” – 2 бали;

• “у більшості випадків – 4 бали;

• “іноді” – 6 балів;

• “рідко” – 8 балів;

• “майже ніколи” – 10 балів.

Перелік запитань:

1. Чи намагаєтесь Ви “повернути бесіду у тих випадках, якщо тема (чи співрозмовник) Вам нецікаві ?

2. Чи дратують Вас манери вашого співрозмовника?

3. Чи може невдале висловлювання іншої людини спровокувати Вас на різкість чи грубість?

4. Чи уникаєте ви вступати до розмови з незнайомою чи малознайомою Вам людиною ?

5. Чи має те звичку перебивати людину яка говорить?

6. Чи робите вигляд, що уважно слухаєте, а самі під час цього думаєте про інше?

7. Чи змінюєте тон, голос, вираз обличчя залежно від того, хто ваш співрозмовник?

8. Чи змінюєте тему розмови, якщо вона торкнулась неприємної для вас теми?

9. Чи виправляєте людину, якщо вона неправильно вимовляє слова, назви, вживає вульгаризми?

10. Чи користуєтесь Ви поблажливо-менторським тоном з відтінком зневаги та іронії щодо тієї людини, з якою Ви говорите?

Обробка результатів та їх інтерпретація:

Чим більше балів. Тим більше розвинуте ваше вміння слухати. Якщо ви набрали понад 62 бали, то ви – слухач “вище середнього рівня”. Як правило середній бал становить – 55.

Прийоми активного слухання

Активне слухання – це прийняття людиною відповідальності за те, що вона чує, шляхом підтвердження, уточнення, перевірки смислу і мети отримуваного від іншого повідомлення.

Основні прийоми активного слухання:

• Безмовне слухання – нахилена до співрозмовника, поза очікування, підтримуючий вираз обличчя, кивання головою, як знак бажання слухати далі.

• Уточнення – звернення з проханням до співрозмовника доповнити, пояснити щось з того, що він говорив за для того, щоб більш точно зрозуміти його.

• Перефразування - викладення своїми словами того, що сказав співрозмовник, на початку бесіди більш повно, в подальшому зберігаючи те, що видалось слухачу головним.

• Подальший розвиток думок співрозмовника, інтерпретація – приговорювання підтексту висловлювання співрозмовника, виведення наслідку, висловлювання гіпотези про причини.

Техніки активного слухання кожен може тренувати у повсякденному житті. Наприклад, коли Вам здається, що Ви правильно зрозуміли співрозмовника, перевірте це, використавши техніку перефразування. Або прослідкуйте за тим, яким запитання закритим (на які співрозмовник може дати однозначну відповідь) чи відкритим (такі, що вимагають розгорнутої відповіді) при уточненні розповіді ви надаєте перевагу ? Спробуйте поспостерігати позитивні та негативні ефекти їх використання у різних комунікативних ситуаціях. Свої здатності до інтерпретації тренуйте намагаючись висловити припущення щодо почутого висловлювання (наприклад пліток) про те хто його автор, що він хотів сказати нею, чому вона була висловлена і по-можливості перевіряйте свої гіпотези.