Використання комп’ютерних технологій в навчально-виховному процесі

1. Науково-теоретична підготовка.

Інформатизація освітнього середовища як складова процесу інформатизації суспільства. Формування та розвиток інформаційної культури вчителя.

Психолого-педагогічна основа застосування комп’ютерних технологій у навчально-виховному процесі. Інформаційно-комунікативні технології навчання та виховання. Використання електронних засобів під час проведення виховних заходів. Застосування ІКТ у позакласній роботі. Особливості використання електронних засобів навчального призначення. Використання глобальної мережі Інтернет та локальних мереж у навчально-виховному процесі.

2. Методична підготовка.

Навчально-методичне та програмне забезпечення для запровадження інформаційних технологій в навчально-виховний процес.

Інформаційна система. Операційна система Windows.

Використання текстового редактора Microsoft Word.

Створення електронних презентацій у програмі Microsoft Power Point.

Використання мультимедійного проектора та SMART-дошки в навчально-виховному процесі. Організація роботи в навчальних кабінетах, оснащених мультимедійною технікою (або в комп’ютерному класі).

Методика застосування дидактичних та методичних матеріалів, створених засобами ІКТ.

Освітні технології, їхній зміст, структура, класифікація. Інноваційні технології, їхня відмінність від традиційних технологій. Психолого-педагогічна основа технологізації навчально-виховного процесу в ЗНЗ.

Форма й зміст в освітньому процесі: цінне й ефективне в досвіді шкіл світу (розвиток критичного мислення; розвивальне навчання; модульне навчання; школа Монтессорі та ін.).

3. Гуманізація процесу виховання.

Пріоритетним сьогодні є особистісно орієнтований підхід до сфери виховання. Він допомагає подолати характерну для традиційної системи виховання відчуженість учня від учителя, авторитарність, соціоцентричну спрямованість виховного процесу.

До основоположних ідей-принципів особистісно орієнтованого підходу, на наш погляд, слід віднести такі: самоактуалізацію, індивідуалізацію, суб'єктивність вибору, творчість і успіх, довіру й підтримку.

Ось стисле визначення сутності кожного з них:

– важливо пробуджувати й підтримувати прагнення учнів до розвитку своїх природних і соціально придбаних можливостей;

– ураховувати індивідуальні особливості дитини з метою сприяння їх подальшому розвитку;

– педагогічно доцільно виховувати учня в умовах постійного вибору ним змісту, форм, способів навчання, поведінки, мотивів;

– досягнення успіху в будь-якому виді діяльності сприяє формуванню позитивної Я-концепції, стимулює процес самовдосконалення;

– віра в дитину, довіра до неї, підтримка її прагнення до самореалізації й самоутвердження замість гіпервимог і надмірного контролю;

– розуміння того, що успіх виховання визначає внутрішня мотивація, а не зовнішній вплив.

Методичний арсенал особистісно орієнтованого підходу складають форми, методи, прийоми, які є діалогічними, спрямованими на підтримку індивідуального розвитку дитини. Це технології, які надають учневі необхідний простір свободи для прийняття самостійних рішень, для творчості.