2.2 Ємкість конвертеру
У відповідності з ДОСТ 22067-74 "Конвертери для сталі. Ряд ємкості в якості показника номінальної ємкості конвертера (G) прийнята маса рідкої сталі, випущеної плавки (щільність рідкої сталі приймається рівною 7000 kг/m3).
Для нових конвертерних цехів указаним ДОСТ встановлений наступний стандартний ряд конвертерів по номінальній ємкості: 30, 100, 130, 160, 200, 260, 300, 350 і 400т.
Для працюючих цехів при їх реконструкції або розширенні допускається проектувати конвертери, значення номінальних ємкостей яких відрізняється від стандартного ряду.
Якщо відома садка конвертеру, то його ємкість встановлюється за формулою:
G = Gc х Кж
де Gc - маса металічної садки, т
Кж – коефіцієнт виходу рідкої сталі.
Коефіцієнт виходу рідкої сталі в конвертері знаходять з варіанту:
Кж = 1 / Кч + Кл + aFe Кто
де, Кч, Кл, Кто - відповідно витратні коефіцієнти рідкого чавуну, металобрухту і твердих окислювачів (залізна руда, окатиші, агломерат та ін.) т/т рідкої сталі:
aFe - доля заліза в твердих окислювачах.
При виконані дипломних проектів ємкість конвертерів встановлюється по продуктивності цеху, а курсових проектів і робіт - як правило, обумовлюється завданням.
2.3 Питомий об'єм конвертору
Питомий об'єм конверторму (Vy) т.о. відношення об'єму його робочого простору до номінальної ємкості, являється основним технологічним параметром конвертора.
В існуючих кисневих конверторах питомий об'єм змінюється в межах 0,65-1,2 мЗ/т [3, 4] і знижується при збільшенні ємкості конвертору.
Опит експлуатації конвертерів показав недоцільність як без міри збільшення, так і зменшення об’єму. При дуже великому питомому об'ємі збільшуються габарити конвертеру і розміри конвертерного цеху, збільшується тепловіддача поверхні кожуху і теплові втрати, зростають витрати вогнетривів. В той же час недостатьньму питомому об'ємі підвищуються втрати металу з викидами і виносами.
В останні роки сформувалася думка про доцільність будівництва конвертерів з питомим об'ємом 0,8-1,0 м3/т.
В цих же межах рекомендується вибирати питомий об'єм згідно ДОСТ 20067-74 при інтенсивності продувки 5-7 м3/т.хв.
При виборі питомого об'єму необхідно враховувати також і засіб відводу технологічних газів від конвертера. В випадках роботи без дожигання окису вуглецю при інших рівних умовах питомий об'єм повинен прийматися більшим, так при цьому викиди можуть призвести до зупинки конвертеру, або зниженню його продуктивності внаслідок виходу з ладу системи ущільнення зазору між жерлом конвертеру і газовідводящим трактом [4, 5].
В таблицях 1 і 2 додатку 1 наводяться відомості про основні параметри, в т.ч. і питомих об'ємах, існуючих в нашій країні ковертерів і закордонних.
2.4 Інтенсивність продувки металу киснем
Інтенсивність продувки металу киснем (gО2) в початковій період експлуатації кинсевих конверторів знаходилась в межах 1,8-2,9
2,5 м3/т ∙ хв., що передбачало продовженість продувки протягом 22-30 хвилин.
В теперіншній час на всіх конвертерах застосовується разосереджений ввід дуття в ванну багатосопливими фурмами і успішно освоєна робота газоздвижного тракту без дожигання окису вуглецю, що в свою чергу, забезпечило можливість підвищити інтенсивність продувки до 3,5-5,5 м3/т.хв.
Для нових проектуємих конвертерів Мінчерметом України встановлені нормативні інтенсивність і продовженість продувки 6-7 м3/т ∙ хв. і 12 хвилин відповідно.
Подальше підвищення інтенсивності продувки (вище 7м /т ∙ хв) як показав техніко-економічний аналіз 8, недоцільне, т. як в цьому разі ефект від підвищення продуктивності агрегатів опиняється нижче, ніж додаткові приведені витрати на газоодвидні тракти.