- •Вибір вихідних данних.
- •Розрахунок киснево-конвертерної плавки
- •Розрахунок матеріального балансу
- •Попереднє визначення витрати сталевого скрапу
- •Визначення кількості домішок, що внесені металевою часткою шихти
- •Визначення витрати шлакоутворювальних матеріалів на 100 кг метало шихти
- •Визначення вмісту оксидів заліза у кінцевому шлаці
- •Визначення орієнтовного виходу металу наприкінці продувки
- •Визначення орієнтовної кількості шлаку
- •Уточнення складу металу наприкінці продувки (перед розкисленням)
- •Уточнення кількості та складу кінцевого шлаку
- •Уточнення виходу рідкого металу наприкінці продувки
- •Розрахунок кількості дуття
- •Розрахунок кількості складу газі з конвертера
- •Складання матеріального балансу плавки до розкислення
- •Розрахунок розкислення сталі
- •Перевірка хімічного складу придатної сталі
- •Складання матеріального балансу всієї плавки
- •Розрахунок теплового балансу плавки
- •Прихід тепла
- •Витрати тепла
- •Розрахунок кількості добавок для виправлення операції
- •Коректування температури металу зміною кількості сталевого скрапу
- •Коректування температури металу зміною кількості залізної руди
Розрахунок кількості дуття
Розрахунок виконується за формулою:
,
кг
де Мдуття
– потрібна кількість дуттьового кисню
на 100 кг металошихти, кг;
- необхідна для проведення плавки
кількість кисню, кг;
- кількість кисню, що внесений шихтовими
матеріалами та витратною частиною
футеровки, кг; К – міра засвоєння ванною
дуттьового кисню, %; n – чистота дуттьового
кисню, %.
Необхідна
для проведення плавки кількість кисню
визначається за формулою:
,
кг,
де
,
,
,
,
- потрібна кількість кисню для окислення
домішок (відповідно С до СО, С до СО2,
Si до SiO2,
Mn до MnO, Р до Р2О5),
кг;
- витрата кисню на окислення заліза
шлаку, кг;
- витрата кисню на окислення заліза, що
покинуло конвертер з димом, кг.
Необхідна для проведення плавки кількість кисню розрахована у таблиці 2.15.
Таблиця 2.15 – Визначення кількості кисню, що необхідна для проведення плавки.
Стаття витрат |
Потребується кисню, кг |
% від загальної витрати кисню |
Примітки |
Окислення С до СО |
|
57,36 |
*)див. табл. 2.11 |
Окислення С до СО2 |
|
12,75 |
*)див. табл. 2.11 |
Окислення Si до SiO2 |
|
12,63 |
*)див. табл. 2.11 |
Окислення Mn до MnO |
|
1,57 |
*)див. табл. 2.11 |
Окислення Р до Р2О5 |
|
1,43 |
*)див. табл. 2.11 |
Окислення Fe |
0,361**) |
5,61 |
**)див. п. 2.1.9 |
Окислення Fe димових газів |
0,557**) |
8,65 |
**)див. п. 2.1.9 |
Разом
|
6,438 |
100 |
|
Примітка: вмістом кисню у металі наприкінці продувки нехтуємо.
Кількість
кисню, що внесена шихтовими матеріалами
, визначаємо за формулою:
, кг,
де
- кількість кисню, що виділяється при
відновленні оксидів заліза шихти і
футеровки, кг, у зразковому розрахунку
кг (див. п. 2.1.9);
- кількість кисню, що внесений вологою
шихти (при дисоціації Н2О),
кг.
Вноситься вологи шихтою, кг:
а)
залізною рудою -
;
б) вапном
-
;
в)
бокситом -
.
Разом: ∑Мвол = 0,099,
де 0,6; 6,469 та 0,4 – витрати руди, вапна та бокситу, кг (див. табл. 2.4 і п. 2.1.3); 1; 0,6 та 13,58 – вміст вологи у руді, вапні і бокситі, % (див. табл. 2.2).
Приймаємо, що 30% вологи, яка вноситься шихтою, бере участь у окисленні домішок металошихти. Тоді волога шихти вносить кисню:
кг
Таким чином,
кг
У зразковому розрахунку мира засвоєння дуттьового кисню (К) прийнята рівною 97%, а чистота технічно чистого кисню – n = 99,5%.
Отже,
кг
або
нм3
де 22,4 – об’єм однієї кілограм-молекули газу, нм3; 32 – молекулярна вага дуття, кг (прийнята рівною молекулярній вазі кисню).
Розрахунок кількості складу газі з конвертера
Утворюється СО2, кг:
а) від окислення С до СО2 – 1,120 (див. табл. 2.11);
б) з
вапна -
;
в) з
плавикового шпату -
;
г) з
бокситу -
;
д) з руди
-
;
Разом:
∑СО2
= 1,401 кг або
нм3,
де 6,463; 0,2; 0,4 і 0,6 – витрати вапна, плавикового шпату, бокситу і руди, кг (див. табл. 2.4 і п. 2.1.3); 3,9; 5; 1,1 і 0,6 – вміст СО2 у цих матеріалах, % (див. табл. 2.2); 44 – маса однієї кілограм-молекули СО2, кг.
Утворюється СО:
від
окислення С до СО – 6,463 кг (див. табл.
2.11) або
нм3,
де 28 – маса однієї кілограм-молекули СО2, кг.
Утворюється Н2О:
з шихти
-
кг
або
нм3,
де ∑Мвол = 0,099 – кількість вологи, що внесена шихтою, кг (див. п. 2.1.10); 100 – 30 – частка вологи шихти, що переходить до газу без розкладання, %; 18 – маса однієї кілограм-молекули Н2О, кг.
Утворюється Н2:
з вологи
шихти -
кг
або
нм3,
де 2 – маса однієї кілограм-молекули Н2, кг.
Виділяється N2:
з дуття
-
кг
або
нм3,
де Мдуття = 6,438 – витрата дуття, кг (див. п. 2.1.10); 0,5 – вміст азоту у технічному кисні, % (див. п. 2.1.10); 28 – маса однієї кілограм-молекули N2, кг.
Уходить О2 з відхідними газами:
кг
або
нм3
де
= 6,394 – кількість кисню, яка потребується
для проведення плавки, кг, (див. табл.
2.15);
= 0,303 – кількість кисню, що внесений
шихтовими матеріалами, кг (див. п. 2.1.10);
97 – міра засвоєння кисню ванною
конвертера, %.
Визначаємо кількість і склад конвертерних газів (табл. 2.16)
Таблиця 2.16 – Кількість і склад конвертерних газів
Складова газу |
кг |
нм3 |
% за об’ємом |
Примітки |
СО |
6,463 |
5,17 |
83,956 |
див. цей пункт |
СО2 |
1,401 |
0,714 |
11,578 |
див. цей пункт |
Н2О |
0,069 |
0,086 |
1,397 |
див. цей пункт |
Н2 |
0,003 |
0,034 |
0,552 |
див. цей пункт |
N2 |
0,032 |
0,025 |
0,422 |
див. цей пункт |
О2 |
0,184 |
0,129 |
2,095 |
див. цей пункт |
Разом: Мгаз |
8,152 |
6,158 |
100 |
див. цей пункт |
