- •Вибір вихідних данних.
- •Розрахунок киснево-конвертерної плавки
- •Розрахунок матеріального балансу
- •Попереднє визначення витрати сталевого скрапу
- •Визначення кількості домішок, що внесені металевою часткою шихти
- •Визначення витрати шлакоутворювальних матеріалів на 100 кг метало шихти
- •Визначення вмісту оксидів заліза у кінцевому шлаці
- •Визначення орієнтовного виходу металу наприкінці продувки
- •Визначення орієнтовної кількості шлаку
- •Уточнення складу металу наприкінці продувки (перед розкисленням)
- •Уточнення кількості та складу кінцевого шлаку
- •Уточнення виходу рідкого металу наприкінці продувки
- •Розрахунок кількості дуття
- •Розрахунок кількості складу газі з конвертера
- •Складання матеріального балансу плавки до розкислення
- •Розрахунок розкислення сталі
- •Перевірка хімічного складу придатної сталі
- •Складання матеріального балансу всієї плавки
- •Розрахунок теплового балансу плавки
- •Прихід тепла
- •Витрати тепла
- •Розрахунок кількості добавок для виправлення операції
- •Коректування температури металу зміною кількості сталевого скрапу
- •Коректування температури металу зміною кількості залізної руди
Уточнення складу металу наприкінці продувки (перед розкисленням)
Температурна залежність константи рівноваги марганцю:
,
де Т = tмет + 273 = 1600 + 273 = 1873 – температура металу наприкінці продувки, К; tмет = 1600 – температура металу наприкінці продувки, ○С (див. вихідні дані); (∑% FeO)к = 12,8 – сумарний вміст оксидів заліза у кінцевому шлаці, що перерахований на FeO, % (див. п. 2.1.4); (% MnO)к – вміст оксиду марганцю у кінцевому шлаці, %; [% Mn]к – вміст марганцю у металі наприкінці продувки, %.
Підставляючи відомі величини до виразу константи рівноваги, одержуємо
,
звідки
,
або
;
Балансове рівняння розподілу між металом і шлаком має вигляд:
,
де ∑ Mnших – кількість марганцю, що внесений шихтою, кг; М’мет = 90,833 – орієнтовний вихід рідкого металу наприкінці продувки (див. п. 2.1.5); М’шл = 10,949 – орієнтовна кількість шлаку наприкінці продувки (див. п. 2.1.6).
Вноситься марганцю шихтою (∑ Mnших), кг:
а) металошихтою – 0,515 (див. табл. 2.3);
б)
залізною рудою -
;
в)
міксерним шлаком -
.
Разом: ∑ Mnших = 0,569,
де 0,6 і 0,573 – відповідно витрата залізної руди і міксерного шлаку, кг (див. табл. 2.4); 1,1 і 11,2 – вміст MnO у залізній руді і міксерному шлаці, % (див. табл. 2.2).
Підставляючи відомі величини у балансове рівняння, одержуємо:
звідки
%
Вміст фосфору у металі також визначається з балансового рівняння розподілу фосфору між шлаком та металом:
,
звідки
,
де ∑
Рших
– кількість фосфору, що вноситься всіма
шихтовими матеріалами, кг; [%Р]к
– вміст фосфору у металі наприкінці
продувки, %;
- коефіцієнт розподілу фосфору між
шлаком і металом наприкінці продувки;
(%Р2О5)к
– вміст Р2О5
у кінцевому шлаці, %; М’мет
= 91,020 – орієнтовний вихід рідкого металу
(див. п. 2.1.5); М’шл
= 10,662 – орієнтовна кількість шлаку
наприкінці продувки (див. п. 2.1.6).
Приблизні значення коефіцієнтів розподілу фосфору між шлаком і металом наприкінці продувки у залежності від основності та окисленості кінцевого шлаку можуть бути визначеними з таблиці 2.6, яка складена за великою кількістю виборчих даних.
Таблиця 2.6 – Приблизні значення коефіцієнтів розподілу фосфору між металом та шлаком у кисневому конвертері
Основність кінцевого шлаку (Вк) |
Відношення
|
|||||
6,0 |
8,0 |
10,0 |
12,0 |
14,0 |
16,0 |
|
2,6 |
46 |
53 |
62 |
71 |
80 |
89 |
2,8 |
50 |
57 |
56 |
75 |
83 |
92 |
3,0 |
57 |
64 |
73 |
82 |
91 |
100 |
3,2 |
64 |
71 |
80 |
89 |
98 |
107 |
3,4 |
71 |
78 |
87 |
96 |
105 |
114 |
3,6 |
77 |
85 |
94 |
103 |
112 |
120 |
У нашому випадку (при основності кінцевого шлаку Вк = 3,0 та вмісту (FeO)к = 9,686%) коефіцієнт розподілу фосфору між шлаком та металом складе (знаходимо інтерполюванням):
Вноситься фосфору шихтою (∑ Рших), кг:
а) металошихтою – 0,037 (див. табл. 2.3);
б)
залізною рудою -
;
в)
бокситом -
;
г)
міксерним шлаком -
.
Разом: ∑ Рших = 0,040,
де 0,6 і 0,573 – відповідно витрата залізної руди і міксерного шлаку, кг (див. табл. 2.4); 0,6; 0,4 і 0,2 – вміст Р2O5 у залізній руді, бокситі і міксерному шлаці, % (див. табл. 2.2).
Підставляючи відомі величини, одержуємо:
%
Аналогічно з балансового рівняння розподілу сірки між металом та шлаком:
Виходить, що
,
де ∑
Sших
– кількість сірки, що вноситься всіма
шихтовими матеріалами, кг; [%S]к
– вміст сірки у металі наприкінці
продувки, %;
- коефіцієнт розподілу сірки між шлаком
і металом наприкінці продувки; (%S)к
– вміст сірки у кінцевому шлаці, %;
М’мет
= 91,020 – орієнтовний вихід рідкого металу
(див. п. 2.1.5); М’шл
= 10,662 – орієнтовна кількість шлаку
наприкінці продувки (див. п. 2.1.6).
Коефіцієнтом розподілу сірки між шлаком і металом наприкінці продувки в залежності від основності кінцевого шлаку наближено можна задатися на основі таблиці 2.7, яка складена внаслідок обробки великої кількості експериментальних та виборчих даних.
Таблиця 2.7 – Приблизні значення коефіцієнтів розподілу сірки у кисневому конвертері
Основність кінцевого шлаку |
2,4 |
2,6 |
2,8 |
3,0 |
3,1 |
3,2 |
3,4 |
3,6 |
|
5,4 |
6,5 |
7,4 |
8,0 |
8,15 |
8,3 |
8,5 |
8,7 |
У нашому випадку (основність кінцевого шлаку Вк = 3,0) коефіцієнт розподілу сірки ηS = 8.
Вноситься сірки шихтою (∑ Sших), кг:
а) металошихтою – 0,040 (див. табл. 2.3);
б)
бокситом -
;
в) вапном
-
;
г)
міксерним шлаком -
.
Разом: ∑ Sших = 0,042,
де 0,4; 6,469 і 0,573 – відповідно витрата бокситу, вапна і міксерного шлаку, кг (див. табл. 2.4); 0,12; 0,1 і 0,21 – вміст сірки у бокситі, вапні і міксерному шлаці, % (див. табл. 2.2).
Підставляючи відомі величини у рівняння, одержуємо:
%
Уточнений хімічний склад металу наприкінці продувки зводимо до таблиці 2.8.
Таблиця 2.8 – Хімічний склад металу наприкінці продувки, %.
С |
Si |
Mn |
P |
S |
0,4 |
0 |
0,184 |
0,01 |
0,026 |
