- •Вибір вихідних данних.
- •Розрахунок киснево-конвертерної плавки
- •Розрахунок матеріального балансу
- •Попереднє визначення витрати сталевого скрапу
- •Визначення кількості домішок, що внесені металевою часткою шихти
- •Визначення витрати шлакоутворювальних матеріалів на 100 кг метало шихти
- •Визначення вмісту оксидів заліза у кінцевому шлаці
- •Визначення орієнтовного виходу металу наприкінці продувки
- •Визначення орієнтовної кількості шлаку
- •Уточнення складу металу наприкінці продувки (перед розкисленням)
- •Уточнення кількості та складу кінцевого шлаку
- •Уточнення виходу рідкого металу наприкінці продувки
- •Розрахунок кількості дуття
- •Розрахунок кількості складу газі з конвертера
- •Складання матеріального балансу плавки до розкислення
- •Розрахунок розкислення сталі
- •Перевірка хімічного складу придатної сталі
- •Складання матеріального балансу всієї плавки
- •Розрахунок теплового балансу плавки
- •Прихід тепла
- •Витрати тепла
- •Розрахунок кількості добавок для виправлення операції
- •Коректування температури металу зміною кількості сталевого скрапу
- •Коректування температури металу зміною кількості залізної руди
Розрахунок кількості добавок для виправлення операції
Звичайно виправлення операції проводиться, коли різниця між приходом та витратою тепла перевищує 0,4…0,8% (що дорівнює відхиленню фактичної температури металу від середньо заданої приблизно на 10…15 ○С).
При перевищенні приходу тепла над витрато. Необхідно збільшити кількість охолоджувальних добавок, при перевищенні витрати тепла над приходом – зменшити.
Коректування температури металу зміною кількості сталевого скрапу
Коректуючу
кількість сталевого скрапу (
)
можна визначити за формулою:
,
де
- надлишок (або нестача) тепла на процес,
кДж;
- теплоємність твердого скрапу;
- теплоємність рідкого скрапу;
- температура плавлення скрапу, ○С,
(приймаємо рівній температурі плавлення
сталі, що виплавляється, тобто
○С);
- температура металу, що задана, наприкінці
продувки, ○С
(в нашому випадку
○С,
див. вихідні дані);
кДж/кг (68 ккал/кг) – теплота фазового
переходу (прихована теплота плавлення)
скрапу.
Таким чином:
,
кг
Для зразка підрахуємо величину для нашого випадку:
кг
Отже, для одержання заданої температури металу наприкінці продувки (в нашому випадку 1600 ○С) фактична витрата скрапу повинна бути:
%,
а чавуну
% від
маси металошихти,
де Мскр = 18,132 – попередньо розрахована кількість сталевого скрапу у металошихті, кг (%) (див. п. 2.1.1)
Коректування температури металу зміною кількості залізної руди
Коректуючу
кількість руди для виправлення операції
(
)
можна визначити з наступного балансового
рівняння:
,
де
- надлишок (або нестача) тепла на процес,
кДж;
- середня теплоємність руди;
- температура металу, що задана, наприкінці
продувки, ○С
(в нашому випадку
○С,
див. вихідні дані);
кДж/кг (50 ккал/кг) – теплота фазового
переходу (прихована теплота плавлення)
руди; (%Fe2O3)руди
= 79,0 і (%FeO)руди
= 7,5 – вміст Fe2O3
і FeO у руді,
% (див. табл. 2.2); 5160 – тепловий ефект
реакції дисоціації Fe2O3
до Fe, кДж/кг
Fe2O3
(1230 ккал/кг Fe2O3);
3750 – тепловий ефект реакції дисоціації
FeO до Fe,
кДж/кг FeO
(895 ккал/кг FeO).
Таким чином:
,
кг
Підставляючи до цього рівняння відомі величини, одержуємо:
кг
на 100 кг металошихти (або 0,179 % від маси
метало шихти), яка складається з 81,868 %
рідкого чавуну та 18,132 % стального скрапу.
З урахуванням попередньо прийнятої кількості залізної руди, загальна кількість руди для охолодження операції складе:
кг
або 0,779 % від маси металошихти,
де Мруди = 0,6 – попередньо прийнята кількість залізної руди, кг (див. вихідні дані).
|
||||||
|
|
|
|
|
ДНМК 1031 15 000 ПЗ |
Аркуш |
|
|
|
|
|
|
|
Зм |
Аркуш |
№ докум. |
Підпис |
Дата |
||
