3. Взаємозв’язок у роботі вчителя і вихователя.

Самопідготовка проходить успішно у тих школах, де здійснюється тісний взаємозв'язок у роботі вчителів і вихователів. Особливо актуальним це є для старших класів, де працюють вчителі-предметники.

Основною умовою ефективності самопідготовки є єдність вимог:

1. Постійна взаємоінформованість вчителя і вихователя про уроки, особливості викладу навчального матеріалу, методику проведення уроків і виконання домашніх завдань, труднощі у процесі самопідготовки.

2. Використання різних методів і форми взаємозв'язку

   • ведення зошиту взаємозв'язку. Наприклад:

Дата	Назва предмета	Домашнє завдання	Індивідуальні завдання	Приблизне дозування матеріалу	Характер домашнього завдання	Цільова установка	Наочність	Результати самопідготовки
		(для «середнього» учня)	(для «сильних» і «слабких» учнів)	(по предметах)	(ступінь складності для дітей, бажана послідовність у домашній роботі)	(форма організації; засоби керівництва; способи подолання труднощів)		(рівень самостійності дітей; вміння долати труднощі; ступінь оволодіння матеріалом)

• періодичне взаємовідвідування уроків і самопідготовки;

• спеціальні міні-наради консультативного характеру (не частіше 1 разу на тиждень).

3. Аналіз домашнього завдання вчителем на уроці. Вчитель має пояснити дітям зміст і послідовність домашньої роботи, прийоми її виконання, шляхи самоконтролю результатів; зазначити, як подолати труднощів. Ця цільова установка має бути доведена і до відома вихователя, для того, щоб він узгоджував свої вимоги із вимогами вчителя і міг правильно скеровувати роботу учнів.

4. При організації самопідготовки вихователь має домогтися самостійної роботи кожного учня.

5. Повідомлення вихователем вчителю результати роботи учнів, зокрема, про труднощі, які відчували діти при виконанні домашніх завдань; про слабко засвоєні питання чи способи дій; про доцільність додаткової корекції знань і вмінь.

4. Структура самопідготовки

Виконання домашньої роботи доцільно поділити на три складові: підготовча частина; самостійна робота учнів; підведення підсумків.

Підготовча частина ~ це спеціальна підготовка учнів до нервово-психічного навантаження у процесі навчальної діяльності, спрямована на мобілізацію розумово відсталих школярів до виконання домашніх завдань.

Вихователь має переключити дітей на розумову діяльність, дати установку на самостійну роботу. Він стимулює дітей до пригадування завдань, заданих вчителями; планування послідовності роботи і часу; допомагає обрати форми і методи роботи. У молодших класах підготовча частина може тривати до 15 хвилин; у старших — до 7 хвилин.

Варто пам'ятати, що від правильної організації підготовчої частини залежить успіх всієї самопідготовки.

Самостійна робота учнів — це загальна і диференційована робота учнів, спрямована на закріплення і застосування навчального матеріалу і розвиток вмінь самостійної навчальної діяль­ності.

Важливо, щоб вчитель не дублвав вчителя, а організовував самостійну роботу учнів, здійснював індивідуальний і диференційований підхід. З цією метою слід дотримуватись таких вимог:

• вчити дітей раціонально використовувати час;

• формувати в учнів культуру розумової праці;

• виховувати свідому дисципліну;

• стимулювати учнів до свідомої самостійної праці: не допускати списування, механічного заучування, не говорити учням готової відповіді;

• надавати допомогу так, щоб вона стимулювала пізнавальну активність дитини;

• спонукати учнів до надання взаємодопомоги, взаємоперевірки;

• організовувати самоперевірки виконаних домашніх завдань, самостійний пошук помилок і неточностей;

• активізовувати учнів з урахуванням їхніх індивідуальних особливостей і інтересів.

Особливого значення набуває атмосфера самопідготовки. З одного боку, вона має бути діловою, робочою, а з другого — невимушеною, комфортною, менш суворою, ніж на уроці.

Підведення підсумків — це останній етап самопідготовки, спрямований на завершення роботи і підсумовування її результатів.

Вихователь має бути об'єктивним і коректним у своїх висновках. Слід відмітити учнів, які найшвидше і найкраще виконали роботу; особливу увагу звернути на правильну послідовність роботи, раціональність витраченого часу. Варто стимулювати старанних учнів, які докладали зусилля, незважаючи на труднощі. Оцінки, висловлені вихователем, мають бути передусім якісними і стимулювати дітей до пізнавальної роботи у наступному.