Самопідготовка учнів спеціальної школи. Лекція 17.

1. Визначення поняття «самопідготовка», її мета, функції.

2. Вимоги до організації, тривалості та проведення самопідготовки.

3. Взаємозв’язок у роботі вчителя і вихователя.

4. Структура самопідготовки.

5. Форми організації домашньої навчальної роботи учнів.

6. Типи домашніх завдань для учнів з вадами інтелекту.

7. Пам'ятка з виконання домашніх завдань.

1. Визначення поняття «самопідготовка», її мета, функції.

Самопідготовка — це самостійна робота учнів допоміжної школи з підготовки домашніх навчальних завдань під керівництвом вихователя у школах-інтернатах і групах продовженого дня.

Метою її як форми організації пізнавальної діяльності учнів є

• повторення, закріплення, розширення знань учнів, які були отримані на уроці.

• формування вміння і навички вчитися,

• формування вмінь самоконтролю,

• виховання самостійності, активності, організованості, почуття обов'язку та відповідальності.

Самопідготовка тісно пов'язана з уроком. Цей зв'язок полягає в тому, що пізнавальна діяльність на уроці потребує додаткової роботи: вправляння у застосуванні правил, розв'язанні завдань, знаходженні в підручнику відповідей на запитання вчителя та ін. А також виконуючи домашнє завдання, учні готуються до сприймання нового матеріалу на наступному уроці.

Функції самопідготовки такі як і уроку: навчальна, виховна, корекційно-розвивальна.

Корекційна спрямованість самопідготовки у допоміжній школі полягає, зокрема, у наступному:

• активізація розумової діяльності учнів;

• вироблення вміння самостійно вирішувати пізнавальні завдання (робота з книгою, планування своєї діяльності, саморегуляція діяльності тощо);

• формування вмінь практично застосовувати одержані знання;

• виховання самоконтролю, самооцінки

• виховання відповідального ставлення до праці

• виховання товариської взаємодопомоги.

2. Вимоги до організації, тривалості та проведення самопідготовки.

1. Починатись одночасно в усіх класах (після перебування дітей на повітрі не менше 1 год.). Перед самопідготовкою учні перебувають на прогулянці, де займаються рухливими іграми, відпочивають від розумового навантаження. Після цього виконують санітарно-гігієнічні процедури, приводять до порядку одяг, налаштовуються на серйозну роботу.

2. Тривалість повинна відповідати працездатності учнів. (Працездатність залежить передусім від вікових особливостей дітей.):

1. клас: 50 хв. — 1 год.

2. клас: 1 год. — 1 год. 15 хв.

3. клас: 1 год. 15 хв. — 1 год. 20 хв.

4. клас: 1 год. 20 хв. — 1 год. 30 хв.

5-6 клас: 1 год. 30 хв. — 1 год. 50 хв.

7-8 клас: 1 год. 50 хв. — 2 год.

9-10 клас: 2 год. 2,5год.

3. Починати з короткого, легкого завдання і поступово переходити до виконання складного. (Вченими І.Г.Єременко, О.М.Ляшенко, Г.М.Плешканівська доведено, що під час виконання домашніх завдань у дітей невеликий період входження в роботу (на відміну від уроків).

4.Дозувати відповідно потенційним можливостям класу, індивідуальним особливостям учнів, рівню працездатності дітей і зовнішнім обставинам (наприклад, день тижня, позакласні заходи тощо).

5. У першому класі домашні завдання не задаються, проте закріплення вивченого відбувається шляхом організації ігор, виконання дидактичних завдань.

6.Організовувати перерви для відпочинку (через 35-45 хвилин, але обов'язково після завершення певного етапу роботи учнями).

7. Правильне розміщення учнів у класі: з урахуванням міжособистісних стосунків, типу темпераменту, відповідальності, рівня знань, порушення аналізаторів тощо.

8. Створення оптимальних матеріально-технічних, санітарно-гігієнічних, морально-етичних та інших умов праці.

9. Тісний взаємозв’язок у роботі вчителя і вихователя ГПД.