Структура уроку:

І. Загальнокорекційний етап.

3. Організаційна підготовка учнів до праці (привітання, перекличка).

4. Нервово-психологічна підготовка учнів до уроку (активізація уваги, сприймання, мислення).

II. Основний етап.

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

2. Підготовча (пропедевтична) частина:

   1. виявлення рівня засвоєння знань учнів для визначення того, що потребує корекції.

3. Формуюча частина

   1. поелементне повторне вивчення матеріалу попереднього уроку,

   2. уточнення та доповнення матеріалу, корекція неправильно сформованих знань;

   3. систематизація і узагальнення знань;

   4. закріплення знань і вправляння і їх застосуванні.

III. Заключний етап.

1. Підведення підсумків.

2. Пояснення домашнього завдання.

3. Релаксація.

4. Приведення у порядок робочих місць.

5. Створення установки на відпочинок.

УРОКИ СИСТЕМАТИЗАЦІЇ І УЗАГАЛЬНЕННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ ТА НАВИЧОК (повторення пройденого матеріалу). У результаті уповільненого темпу навчання в допоміжній школі вивчення системи знань розтягується на довгий час. У зв'язку з цим розумово відсталі школярі схильні забувати багато чого із засвоєного до закінчення вивчення теми. Це перешкоджає створенню у них системи знань.

З метою попередження забування учнями знань, умінь, набутих під час вивчення теми проводяться в значній кількості спеціальні уроки систематизації й узагальнення знань.

Мета - об'єднання окремих знань в єдину систему, встановлення й укріплення зв'язків між окремими фактами і їх системами. Такі уроки проводяться в години, відведені програмою на повторення.

Структура уроку:

І. Загальнокорекційний етап.

1. Організаційна підготовка учнів до праці (привітання, перекличка).

2. Нервово-психологічна підготовка учнів до уроку (активізація уваги, сприймання, мислення).

II. Основний етап.

1. Повідомлення теми, мети і завдань уроку.

2. Підготовча (пропедевтична) частина (підготовка до сприймання нового матеріалу, актуалізація знань

3. .Формуюча частина

   1. Поетапне відтворення і корекція окремих частин усієї системи знань.

   2. Об’єднання частин знань, що вивчалися розрізнено, в єдину систему.

   3. Побудова загальних висновків.

III. Заключний етап.

1. Підведення підсумків і оцінювання.

2. Пояснення домашнього завдання.

3. Релаксація.

4. Приведення у порядок робочих місць.

5. Створення установки на відпочинок.

УРОКИ ЗАСТОСУВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК. Уроки застосування знань, умінь і навичок набувають вагомого значення для подальшої соціальної адаптації розумово відсталих дітей, особливо для їхньої професійної самореалізації.

Користуватися знаннями учнів систематично навчають у процесі засвоєння навчального матеріалу. Водночас розумово відсталим учням важко використовувати цілий комплекс знань, умінь, здобутий у різний час. Щоб навчити учнів користуватись складними комплексами знань, умінь, і вводять спеціальні уроки. На них у чнів на тривалий час залучають до цілісної практичної діяльності, результатом якої є отримання матеріальної цінності або розв'язання будь-якого пізнавального завдання. Уроки застосування знань, умінь і навичок запроваджуються з усіх навчальних предметів і передбачають, зокрема, такі види діяльності:

1. Дослідна робота на пришкільній земельній ділянці.

2. Виконання практичних завдань на місцевості в зв'язку з вивченням

природничого, географічного і геометричного матеріалу.

3. Практична робота в усіх кабінетах (написання творів, складання ділових паперів, практичні обчислення тощо).

4. Заняття в навчально-виробничих майстернях.

5. Виробнича праця на підприємствах під час проходження навчальної виробничої практики.

Умови ефективного застосування знань на практиці:

1. Дотримання єдності засвоєння і застосування знань. Не роз'єднувати ці процеси, а зробити одночасними: робота за інструкцією; пригадування правила перед дією; складання плану діяльності тощо.

2. Укріплення зв'язків навчання з життям, практикою (спеціальний добір завдань), актуалізація і використання в навчанні життєвого досвіду дітей.

3. Систематичне включення учнів в практичну діяльність, яка вимагає використання набутих знань:

• спочатку пригадують правило, а потім стимулюють до самостійного виконання роботи;

• виконання завдань у життєвих ситуаціях (визначення висоти будинку, відстані до дерева; вирощування рослин тощо);

• виховання звички обдумувати способи роботи, звертатись до довідкової літератури;

• стимулювати поєднання практичної дії зі словом;

• вироблення узагальнюючих способів дій з метою недопущення штампів у використанні знань.

4. Заохочення і підтримка учнів.