Тема 12. Інформаційне забезпечення бухгалтерських наукових досліджень

1. Визначення та класифікація інформації

2. Джерела інформації в бухгалтерських наукових дослідженнях

3. Методика пошуку джерел наукової інформації

4. Аналіз, інтерпретація та узагальнення наукової інформації

Після вивчення цієї теми студент повинен знати:

• класифікації інформації та її джерела для здійснення бухгалтерських наукових дослідженнях;

• критерії та методики пошуку джерел інформації у бухгалтерських наукових дослідженнях;

• основні етапи аналізу та інтерпретації інформації у бухгалтерських наукових дослідженнях.

1. Визначення та класифікація інформації

Рівень розвитку науки значною мірою визначається характером, достовірністю, цільовим призначенням інформації, яка одержана в результаті процесів пізнання. Інформація є теоретичним і експериментальним підґрунтям для до­сягнення мети наукових досліджень і вирішення поставлених зав­дань. Вона є доказом обґрунтованості наукових положень, їх досто­вірності і новизни. Існує думка, що вирішення науково-технічних проблем на 90% залежить від наявної інформації і тільки на 10% – від інтуїції.

Інформація

Інформація – це певні відомості про об'єкти, явища навколишньо­го середовища, їх параметри, якість і стан. Інформація створюєть­ся в результаті діяльності наукових колективів, окремих учених і фіксується в системі точних понять, тверджень, теорій, гіпотез. Інформація є загальнонауковим поняттям, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та обробку отриманих даних. Отримання, поширен­ня й використання інформації суттєво впливають на розвиток науки.

Вітчизняні та зарубіжні вчені по-різному трактують поняття інформації (табл. 12.1).

Таблиця 12.1

Дефініції “інформація”

Учений (учені)	Визначення (пояснення)	Джерело
Н. М. Малюга	Інформація – це знання, відомості, дані, які отримують та нагромаджують в процесі розвитку науки та в практичній діяльності людей	Малюга Н. М. Наукові дослідження в бухгалтерському обліку : навч. посіб. для студ. вищих навч. закл. / Н. М. Малюга ; за ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. – Житомир : ПП “Рута”, 2003. – 476 с.

Продовження табл. 12.1

Учений (учені)	Визначення (пояснення)	Джерело
Т. П. Круп’як	Інформація – це документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі	Круп’як Т. П. Аналіз інформаційних потреб підприємства // Т. П. Круп’як // Актуальні проблеми економіки. – 2008. – № 1. – С. 220–227.
Норберт Вінер	Інформація – це частина знань, що використовується для орієнтування, активної дії, керування, збереження чи розвитку системи	Винер Н. Кибернетика, или управление и связь в животном и машине / Н. Винер ; под ред. Г. Н. Поварова ; пер. с англ. И. В. Соловьева и Г.Н. Поварова. – 2-е изд. – М.: Наука; Главная редакция изданий для зарубежных стран, 1983. – 344 с.
А. И. Берг, А. Г. Спиркин	Інформація – це як ніби деяка “сила”, спрямована проти дезорганізації й хаосу; в цьому сенсі інформація невіддільна від структурованості, організованості матеріальних систем	Берг А. И. Кибернетика и диалектико-материалистическая философия / А. И. Берг, А. Г. Спиркин // Проблемы философии и методологии современного естествознания. – М., 1973. – С. 296
В. Б. Вяткін	Інформація – будь-яка форма відображення матерії і її атрибутів	Вяткин В. Б. Введение в синергетическую теорию информации / В. Б. Вяткин // Информационные технологии. – 2010. – № 12. – С. 67–73.
К. К. Колин	Інформація – це не плід нашої уяви, не продукт діяльності свідомості, а реальний фізичний феномен, що характеризує стан і рух матерії або енергії	Колин К. К. Природа информации и философские основы информатики / К. К. Колин // Открытое образование. – 2005. – № 2. – С. 43–51.

У сучасних умовах, із посиленням вимог до обґрунтованості наукових досліджень, зростає і роль інформації. Вона важлива на всіх етапах дослідження: при виборі і конкретизації теми, вивченні історії питання, створенні гіпотези і т.д. Але найбільшу роль відіграє інформація у формуванні змісту майбутньої роботи. Залежно від складу зібраної інформації може змінюватись не тільки план роботи, але і напрям самого дослідження. У зв'язку з цим не будь-яка інформація може бути корисною для дослідження. Саме тому підбір найбільш значущої для дослідження інформації, вміння визначати її місце в ньому – необхідні умови правильного вибору змісту інформації.

У кожної інформації своя ціна, але і в кожної ціни – своя інформація.

Віктор Коняхін

Основна роль інформації в дослідженнях полягає в тому, щоб виключити суб'єктивні висновки, мати можливість отримати оптимальне рішення проблеми. Рівень наукових досліджень залежить від достовірності, ступеня використання інформації і здатності дослідника переробити її.