Порядок вибору наукової теми

Робота над формулюванням наукової теми полягає у виконанні певних завдань (рис. 9.13).

При обранні теми дослідник особливу увагу приділяє таким вимогам.

По-перше, тема має бути актуальною, містити елементи новизни, бути перспективною. Актуальність теми полягає у її важливості, значущості в даний час. Визначити актуальність теми теоретичного дослідження може лише досвідчений учений відповідної галузі або науковий колектив. Це пояснюється відсутністю чітких критеріїв для встановлення рівня актуальності означених

Рис. 9.13. Робота над формулюванням теми дослідження у галузі бухгалтерського обліку

досліджень та необхідністю широкої обізнаності з проблемою. Актуальність прикладних наукових розробок визначати легше, оскільки більш актуальною буде та тема, яка забезпечує вищий економічний ефект.

Інколи молоді дослідники вважають, що досить достатньо по-новому сформулювати тему – і вона стане актуальною. Така думка помилкова, адже не все нове є прогресивним і не все старе – консервативним. Елемент новизни буде ознакою актуальності теми наукового дослідження тільки у тому разі, коли тема націлена на вирішення нового завдання, коли вона в такій постановці ніколи не розроблялась і не розробляється тепер. Наявність новизни дає досліднику підстави стверджувати, що він вперше отримав відповідні результати, вперше сформулював та обґрунтував теоретичні положення, вперше розробив рекомендації, впровадження яких у практику дало значний економічний ефект, вперше ввів у науковий обіг ті чи інші досі невідомі джерела, концепції, теорії тощо. Інакше кажучи, актуальною і новою може бути лише перспективна тема, розв'язання якої означає подальший розвиток бухгалтерської науки.

По-друге, при виборі теми дослідник повинен враховувати наявність теоретичної бази, завдяки якій він може мати максимально повну уяву про те, що в галузі бухгалтерського обліку вже зроблено і що необхідно зробити. Тобто, щоб обрати тему, дослідник повинен познайомитися з фундаментальною літературою з теми. Причому таке ознайомлення здійснюється, як правило, в ретроспективному плані, тобто від останніх за часом джерел до більш ранніх. Працюючи з теоретичними джерелами, треба пам'ятати, що в кожному з них, особливо в частині формулювання загальних висновків, присутній момент суб'єктивного. А це означає, що читати треба праці різних авторів, у тому числі й зарубіжних.

По-третє, вибираючи тему, слід враховувати можливість її виконання саме в цьому вищому навчальному закладі чи науковій установі. Справа в тому, що кожна кафедра, будь-який інший науковий підрозділ, як правило, має свій профіль, кваліфікацію і компетентність. Відповідна спеціалізація наукових досліджень цілком виправдана, оскільки сприяє підвищенню теоретичного рівня досліджень, поліпшенню їх якості та зростанню ефективності. Проте в окремих випадках наукові колективи свідомо йдуть на виконання непрофільних тем, близьких до основної тематики. Робиться це з міркувань розвитку ініціативи і творчості, виключення монополізму, що може мати місце при вузькоспеціалізованій тематиці досліджень окремих колективів.

По-четверте, при виборі теми наукового дослідження слід враховувати зв'язок її з конкретними господарськими планами, основними потребами виробництва на даному етапі. Адже будь-яка тема в кінцевому підсумку варта дослідження тільки за умови, що отримані результати будуть впроваджені у практику, тобто дістануть відповідне застосування. Якщо на етапі обрання теми стає зрозуміло, що результати дослідження не будуть впроваджені, то таку тему розробляти не варто. Безпомилково визначитися в цьому питанні досліднику можуть допомогти відвідування великих підприємств, галузевих та академічних інститутів, кафедр споріднених вищих навчальних закладів. Доцільно також скористатися консультаціями провідних учених і практиків.

При виборі теми наукового дослідження варто пам'ятати про те, що в процесі подальшої роботи можливі деякі її уточнення. Причому потребу в цьому дослідник може відчути вже на етапі складання плану дослідження.

Основні фактори, що можуть спричинити необхідність уточнення теми, наведені на рис. 9.14.

і

Рис. 9.14. Фактори, що можуть спричинити необхідність уточнення теми

Звичайно, до уточнення теми треба підходити виважено, тобто вносити деякі корективи у її формулювання тільки тоді, коли для цього є вагомі підстави. Навіть коли з'ясується, що хтось іще розробляє подібну тему, не варто

відразу відмовлятися від неї. Адже, як підказує досвід, двоє людей, не пов'язаних один з одним, ніколи однаково не розв'яжуть одну й ту ж саму проблему. Понад те, в окремих випадках навіть доцільно доручати дослідження важливої наукової проблеми кільком дослідникам або дослідницьким колективам. Сказане не стосується дисертаційних досліджень.