Луганська школа

Створена професором І. П. Житною. Основним напрямом школи є дослідження проблем економічного аналізу та актуальних економічних проблем використання виробничого потенціалу. Наукові досягнення Луганської школи відіграли вирішальну роль у тому, що вперше за багаторічну історію Луганщини була створена координаційна рада регіонального відділення Національної академії наук України,  до якої увійшли сім відділень з перспективних наукових напрямів. Це створює  передумови як для розвитку фундаментальної науки, так і для вирішення актуальних завдань сучасного  економічного розвитку  країни  і  є гарантією того, що наука буде і надалі важливою складовою інтелектуального життя університету, міста та й усього регіону.

Львівська школа

Школу очолює проф. В. О. Озеран. В ній активно працюють професори Я. А. Гончарук, П. О. Куцик, І. М. Павлюк, B. C. Рудницький, Б. Ф. Усач, І. Й. Яремко, доценти К. І. Редченко, М. В. Корягін та ін.

Основний напрям школи – проблеми вдосконалення обліку в системі споживчої кооперації, та в інших галузях економіки.

Учні Львівської наукової школи захистили більш як 15 кандидатських дисертацій.

Одеська школа

Школу свого часу започаткував проф. В. Ф. Палій, який на початку 70-х років XX ст. переїхав до Москви, де працює і нині. Тепер школу очолює проф. Б. І. Валуєв. В ній активно працюють професори Л. М. Крамаровський, Б. С. Кругляк, доц. І. О. Лоханова та ін.

Головні наукові дослідження школи спрямовані на вивчення проблем обліку, аналізу, аудиту інвестицій та основних фондів в АПК.

Тернопільська школа

Започаткована колишнім вихованцем Київської школи проф. Ю.Я. Литвиним. Сьогодні посідає провідне місце в Україні у сфері наукових досліджень проблем обліку, аналізу та аудиту, підготовки висококваліфікованих наукових кадрів. Тут працюють професори З. В. Гуцайлюк, Г. П. Журавель, Б. М. Литвин, В. М. Олійник, М. С. Пушкар, І. Д. Фаріон, С. І. Шкарабан. Свого часу тут працював проф. І. О. Белебеха. Активно працюють в школі професори Я. Д. Крупка, З. В. Задорожний, П. Я.Хомин, доц. В. А. Дерій, та багато інших учених.

Харківська школа

Зародження Харківської школи пов'язане з ім'ям Миколи Федоровича фон Дітмара – ініціатора створення Харківського комерційного інституту. Він випускав і фінансував провінційний журнал "Счетоводство и хозяйство" (1912–1914) – орган Харківського відділення російського технічного товариства. Його справу у формуванні Харківської школи продовжили професори С. Д. Бутко і О. Ф. Галкін.

Степан Данилович Бутко (1894–1968) з 1929 р. завідував відділом Наркомзему УРСР у м. Харкові. У 1933 р. перейшов на роботу до Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва, де працював старшим викладачем кафедри економіки і організації сільського господарства, а пізніше – завідувачем кафедри соціалістичного обліку. У 1940 р. захистив дисертацію на здобуття вченого ступеня кандидата економічних наук. З 1949 по 1962 рр. С. Д. Бутко керував кафедрою сільськогосподарської статистики і обліку. В 1961 р. йому присвоєно вчене звання професора.

Олександр Федорович Галкін закінчив у 1957 р. Харківський державний університет ім. О. М. Горького, а згодом – аспірантуру Харківського сільськогосподарського інституту ім. В.В. Докучаєва. Усе подальше життя вченого було пов'язане з цим вищим навчальним закладом. У 1961 р. О. Ф. Галкін захистив кандидатську дисертацію на тему: “Облік, аналіз і відтворення фондів у сільськогосподарських підприємствах”. На кафедрі бухгалтерського обліку і статистики під його керівництвом працювали курси підвищення кваліфікації викладачів інститутів і технікумів з усього колишнього Радянського Союзу з бухгалтерсько-фінансових дисциплін. Вчений опублікував 85 науково-методичних праць.

За радянських часів підручниками з теорії бухгалтерського обліку цієї школи користувалися студенти всіх сільськогосподарських вищих навчальних закладів колишнього СРСР. Тепер Харківська школа здійснює дослідження за напрямами: облік та контроль в АПК, який очолює проф. М. Ф. Огійчук; облік у торгівлі та громадському харчуванні – проф. Л.М. Янчева та ін.

На сьогодні українська бухгалтерська школа представлена великою кількістю вчених та науковців-практиків, дисертаційні праці основних з них наведено в додатку.

Отже, результатом розвитку сучасних шкіл бухгалтерського обліку є створення наприкінці XIX ст. – поч. XX ст. облікових теорій та професійних бухгалтерських видань, наукових праць, що започаткували перехід обліку на якісно вищий рівень, на якому відбувається його розвиток як науки.

Контрольні запитання

1. Що таке наукова школа?

2. Які основні шляхи формування наукової школи?

3. Що вважають основними ознаками ефективного функціонування наукової школи?

4. Як історично виникли наукові школи?

5. Які школи об’єднала в себе італійська школа рахівництва?

6. З якими іменами пов’язана ломбардська наукова школа бухгалтерського обліку?

7. Хто був творцем логісмографії?

8. Розкрийте наукові вчення Фабіо Беста.

9. Який напрям у бухгалтерській науці запровадила французька бухгалтерська школа?

10. Хто побудував елементарну модель господарської операції?

11. Які основні представники французької бухгалтерської наукової школи?

12. Як вирізняла бухгалтерію німецька бухгалтерська наукова школа?

13. Які основні праці вчених – представників німецької бухгалтерської наукової школи?

14. Якими були основні наукові течії німецької облікової школи XX ст.?

15. Коли почала розвиватись англо-американська наукова бухгалтерська школа?

16. Які основні досягнення Британської наукової школи бухгалтерського обліку?

17. Хто є представниками наукової школи бухгалтерського обліку у США?

18. Коли була сформована Російська наукова облікова школа?

19. Хто є основними представниками сучасної школи бухгалтерського обліку в Україні?

20. Якими регіональними науковими школами представлена українська наукова бухгалтерська думка?

Тести

1. Наукова школа – це:

а) спосіб побудови колективу працівників вищих навчальних закладів з метою співпраці;

б) вид організації наукової діяльності, пов'язаний відокремленістю поглядів, принципів і методів;

в) неформальна творча співдружність у межах будь-якого наукового напряму висококваліфікованих дослідників, об’єднаних спільністю підходів до розв’язання наукової проблеми;

г) формальне наукове середовище, сформоване навколо наукового керівника на базі наукової установи.

2. Французька школа рахівництва запровадила у бухгалтерській науці:

а) юридичний напрям;

б) адміністративний напрям;

в) економіко-адміністративний напрям;

г) економічний напрям.

3. До німецької бухгалтерської школи у різні часи належали бухгалтери:

а) Німеччини, Австро-Угорщини, німецькомовної частини Швейцарії;

б) Італії, Німеччини, Австрії;

в) Польщі, Німеччини, Угорщини;

г) Чехії, Німеччини, Швейцарії.

4. Англо-американська наукова школа бухгалтерського обліку починає розвиватися:

а) після Другої світової війни;

б) у ХІХ ст.;

в) після Першої світової війни;

г) у ХХ ст.

5. Основними представниками російської наукової облікової школи були:

а) Жан Густав Курсель-Сенель, Р.П. Коффі, Жан-Батист Дюмарше;

б) Е. Г.Вальденберг, Е. Е.Сіверс, М. С.Лунский, Г.А. Бахчисарайцев;

в) Ежен П’єр Леоте, Адольф Гільбо, Е. Г. Вальденберг;

г) А. Лефевр, Л. Батардон, Г. Фор, А. Бомон, Р. Лефор, П. Гарньє.

6. В останню чверть ХІХ ст. розвиток обліку в Галичині набуває регламентованого, формалізованого характеру і є:

а) необов’язковим згідно із законодавством;

б) добровільним згідно із законодавством;

в) факультативним згідно із законодавством;

г) обов’язковим згідно із законодавством.

7. У діяльності наукової школи реалізуються такі функції:

а) виробництво наукових знань; поширення наукових знань; підготовка обдарованих фахівців;

б) становлення вчених; поєднання різних наукових підходів; виробництво наукових знань;

в) існування різного наукового мислення; об’єднання різних наукових програм;

г) становлення вчених; існування різного наукового мислення; підготовка обдарованих фахівців.

8. Франческо Вілла – це представник:

а) тосканської ломбардської наукової школи рахівництва;

б) венеціанської наукової школи рахівництва;

в) ломбардської наукової школи рахівництва;

г) німецької наукової школи рахівництва.

9. Наукове кредо французької школи бухгалтерського обліку:

а) бухгалтер – вчений, а не сторож чужого добра;

б) бухгалтер – економіст, а не сторож чужого добра;

в) бухгалтер – економіст і сторож чужого добра;

г) бухгалтер – аналітик, учений та економіст і сторож чужого добра.

10. Німецька школа чітко розмежовувала бухгалтерію:

а) фінансову і управлінську;

б) торгову і податкову;

в) виробничу і фінансову;

г) торгову і виробничу.

11. Для вчених московської бухгалтерської наукової школи характерним було те, що вони:

а) пропонували вивчати облік від балансу до рахунків; покладали баланс в основу обліку; вважали рахунки елементами балансу;

б) заперечували, що закон подвійності є наслідком закону балансу; наголошували на узгодженості інвентаря і плану рахунків;

в) заперечували, що баланс є перетвореним інвентарем; пропонували відображати в балансі не тільки майно, що знаходиться у власності підприємства;

г) пропонували вивчати облік від балансу до рахунків; заперечували, що закон подвійності є наслідком закону балансу.

12. Мінімальний цикл існування наукової школи:

а) шість поколінь;

б) три покоління;

в) два покоління;

г) чотири покоління.

13. Концепція Фабіо Беста, згідно з якою об’єктом обліку є не цінності як такі, а їхня вартість – це:

а) теорія вартості;

б) теорія балансу;

в) теорія оцінки;

г) теорія капіталу.

14. Леоте і Гільбо спробували побудувати елементарну модель господарської операції:

а) R = у * х; у = R * х;

б) R = у / х; у = R / х;

в) R = у ± х; у = R ± х;

г) R = у – х; у = R – х.

15. Основні досягнення Британської наукової школи бухгалтерського обліку:

а) розробка ідей амортизації;

б) розробка концепції обліку витрат;

в) розробка ідей аналізу доходів;

г) розробка концепції собівартості.

16. Є.Є.Сіверс очолював наукову школу бухгалтерського обліку:

а) московську;

б) санкт-Петербурзьку;

в) британську;

г) англо-американську.

17. Російська наукова облікова школа була сформована:

а) у другій половині XX ст.;

б) у середині ХІХ ст.;

в) наприкінці ХІХ ст.;

г) у першій половині XIX ст.

18. Ключова фігура наукової школи – це:

а) лідер;

б) учений;

в) науковець;

г) дослідник.

19. У радянській Україні сформувалась національна бухгалтерська школа, представниками якої є: