І
Періодизація науки
сторичний аспект розвитку науки розглядається також з точки зору періодизації. Зазвичай виділяють такі періоди розвитку науки (табл. 3.2).Таблиця 3.2
Періоди розвитку науки
Назва періоду |
Характеристика |
Переднаука |
Зародження науки в цивілізаціях Давнього Сходу: астрології, доевклідової геометрії, грамоти, нумерології |
Антична наука (докласична наука) |
Формування перших наукових теорій (атомізм) та складання перших наукових трактатів в епоху Античності: астрономія Птолемея, ботаніка Теофраста, геометрія Евкліда, фізика Аристотеля, а також поява перших протонаучних спільнот у вигляді академії. Пошук абсолютної істини, спостереження і роздуми, метод аналогій |
Середньовічна магічна наука |
Формування експериментальної науки на прикладі алхімії Джабіра |
Класична наука |
Формування науки в сучасному сенсі у працях Галілея, Ньютона, Ліннея. З'являється планування експериментів, введено принцип детермінізму, підвищується значущість науки |
Неокласична наука |
Наука епохи кризи класичної раціональності: теорія еволюції Дарвіна, теорія відносності Ейнштейна, принцип невизначеності Гейзенберга, гіпотеза Великого Вибуху, теорія катастроф Рене Тома, фрактальна геометрія Мандельброта. |
Постнеокласична наука |
З'являється синергетика, розширюється предметне поле пізнання, наука виходить за свої рамки і проникає в інші галузі, пошук цілей науки |
3.2. Наукові революції та їх наслідки
Поняття наукової революції
Розвиток науки у цілому та її окремих напрямів, відбувався
і
Наука – не предмет “чистих” наукових думок, а предмет наукових думок, що постійно залучаються з практики і постійно підкріплюються практикою.
Джон Десмонд Бернал
відбувається нерівномірно. Етапи спокійного розвитку науки або наукового напряму рано чи пізно завершуються і відбувається “науковий вибух”. При цьому теорії, які протягом певного часу вважалися правильними (“попередні теорії”), фальсифікуються накопиченими практичними й теоретичними фактами, що не спростовуються такими теоріями. Виникають нові теорії (“наступні теорії”), які пояснюють накопичені факти.
Визначення
У розвитку науки є дві фази – фаза спокійного розвитку науки і фаза “наукового вибуху”, що інакше називається науковою революцією (рис. 3.3). Цілком очевидно, що фазою, яка визначає подальший напрям розвитку науки, є наукова революція.
Рис. 3.3. Фази розвитку науки
Яким є механізм розвитку наукових революцій? Звідки виникають їх причини – зі “світу ідей” чи їх коріння треба шукати в соціальному середовищі? Нижче описано основні наукові революції (табл. 3.3).
Теорія наукових революцій т. Куна
Концепція соціологічної та психологічної реконструкції і розвитку наукового знання пов'язана з ім'ям та ідеями Т. Куна, викладеними в його відомій праці з історії науки “Структура наукових революцій”. У ній досліджуються соціокультурні та психологічні чинники діяльності як окремих учених, так і дослідницьких колективів.
Таблиця 3.3
Основні наукові революції
Період
|
Наслідки |
|
Руйнування систем, ідей, концепцій |
Формування нових систем, ідей, концепцій |
|
ХV – XVIII ст. |
Відкинута система Аристотеля і геоцентричне вчення Птолемея, подолано середньовічну схоластику |
Створено наукові основи математики, астрономії, механіки, медицини, тобто саме природознавство зусиллями Коперника, Кеплера, Галілея, Декарта, Ньютона та інших учених. На зміну феодальній суспільно-економічній формації прийшла капіталістична, що характеризувалась розвитком продуктивних сил та ускладненням виробничих відносин |
XІX ст. |
Зруйновано метафізичні ідеї незмінності природи |
Створено діалектичні ідеї загального розвитку природи на основі астрономічної теорії і періодичного закону в хімії, а також вчення про збереження й перетворення енергії у фізиці, клітинну і еволюційну теорію у біології. Вплив науки ще більше виявляється у розвитку продуктивних сил. З'являються нові галузі виробництва, виникають суперечності у виробничих відносинах суспільства |
Кінець XIX ст. |
Зруйновано концепцію неподільності атома |
Створено квантово-механічну систему світосприйняття, яка характеризувалась кількісними фізичними властивостями мікросистем. У ході цієї революції наука справляє революціонізуючий вплив на розвиток виробництва і виробничих відносин у цілому. Науково-технічна революція розпочалася у фізиці, поширилася потім на хімію, теоретичну і технічну кібернетику, космознавство та інші науки. До середини 50-х років ХХ ст. вона охопила біологію і набула таким чином загального характеру |
З кінця XX ст. до сьо-годні |
Інформаційна революція: “Хто володіє інформацією, той володіє світом” |
Охопила інтелектуальну діяльність, починаючи з інформаційних образів в економіці, штучного інтелекту у нових технологіях і триває в біології, інформатизації суспільства, розвивається світова глобалізація у науці і техніці. Інформаційна революція відбувається в усіх галузях науки, техніки, виробництві, соціології, суспільстві. Розвиток науки і техніки пов'язаний з ускладненням методів і форм наукових досліджень, використанням складної апаратури (атомних реакторів, колайдерів, машинних комплексів тощо). В сучасних умовах масштабні наукові дослідження проводяться великими колективами, а вчений є їх активним учасником |
…найдивовижніша особливість проблем нормальної науки ... полягає в тому, що вони надзвичайно мало орієнтовані на великі відкриття, хай то відкриття нових фактів чи створення нової теорії…
Т. Кун
Кун вважав, що розвиток науки є процесом почергової зміни двох періодів – “нормальної науки” та “наукових революцій”. Причому останні набагато рідкісніші в історії розвитку науки порівнянно з першими. Соціально-психологічний характер концепції Куна визначається його розумінням наукової спільноти, члени якої поділяють певну парадигму, відданість якій зумовлена положенням їх у певній соціальній організації науки, принципами, сприйнятими при їх навчанні та становленні як учених, симпатіями, естетичними мотивами і смаками. Саме ці чинники, за Куном, і стають основою наукового співтовариства.
Кунівську концепцію дослідження наукової революції можна коротко описати таким чином (табл. 3.4)
Таблиця 3.4