М

Московська школа бухгалтерського обліку

осковську облікову школу очолював М. С. Лунський. Яскравими представниками цієї

школи були Г. А. Бахчисарайцев, Ф. І. Бельмер, Р. Я. Вейцман, О. М. Галаган. У цілому ця школа розвивалась у руслі ідей класичної німецької школи. Для вчених цієї школи характерним було те, що вони:

– пропонували вивчати облік від балансу до рахунків;

– вважали баланс основою обліку;

– визначали рахунки елементами балансу;

– стверджували, що закон подвійності є наслідком закону балансу;

– наголошували на незалежності інвентаря від плану рахунків;

– стверджували, що баланс є перетвореним інвентарем;

– пропонували відображати в балансі тільки майно, що перебуває у власності підприємства;

– поділяли рахунки на балансові та позабалансові;

– пропонували оцінювати активи за собівартістю;

– розглядали амортизацію як знос, величину раніше понесених витрат,

що списується у визначеній сумі на витрати даного звітного періоду;

–

Санкт-петербурзька школа бухгалтерського обліку

виступали проти резервування сумнівної дебіторської заборгованості.

Санкт-Петербурзьку школу очолював Є Е.Е.Сіверс. Представниками цієї школи були

також М.О. Блатов, А. М Вольф, Л.І. Гомберг, П.І. Рейнбот, І.Р. Ніколаєв, О.І. Гуляєв, П.І. Савічев.

У цілому ця школа розвивалась у руслі ідей італійської та французької шкіл. Багато уваги приділялося обліковим теоріям. Наприклад, А.М. Вольф уперше виклав обмінну теорію, пізніше її розвинув Е.Е. Сіверс, а в подальшому обмінна теорія була основою досліджень О. М. Блатова. Л. І. Гомберг запропонував логічну теорію, в основу якої покладено економологію.

Вчені цієї школи:

– пропонували вивчати облік від рахунку до балансу;

– покладали первинні документи в основу обліку;

– стверджували, що баланс є наслідком системи рахунків;

– вважали, що баланс опирається тільки на рахунки і пов’язаний з інвентарем;

– наголошували на тому, що в основі закону подвійного запису лежить обмін діяльністю між учасниками господарського процесу;

– пропонували відображати в балансі майно, яке знаходиться не тільки у власності підприємства, але й у його тимчасовому володінні;

– вимагали відображати всі активи тільки на балансових рахунках;

– пропонували оцінювати активи за поточними ринковими цінами;

– розглядали амортизацію як фінансовий фонд, який дає змогу відновити парк основних засобів;

– висунули ідею резервування сумнівної дебіторської заборгованості.

7. Українська облікова школа

Територія України у різні часи повністю або частково входила до складу різних держав – царської Росії, Австро-Угорщини, Польщі, СРСР тощо. Відповідно, наукова бухгалтерська думка у різні часи формувалась під значним впливом учених та практиків цих країн. Найбільший вплив, звичайно, здійснили німецька та російська облікові школа.

Галичина: вчені у галузі бухгалтерського обліку

В останній чверті ХІХ ст. розвиток обліку в Галичині набуває регламентованого, формалізованого характеру і є обов’язковим згідно із законодавством. Значний вплив на розвиток бухгалтерського обліку на західноукраїнських землях мали такі вчені, як Т. Кормош, К. Левицький, Т. Войнеровський, Р. Залозецький, В. Нагірний, П. Цьомпа, Р. Райш, К. Крайбіг та ін.