Р

Метод підрахунку кількості публікацій

озподіл журналів за попитом на них у бібліотеках та інформаційних центрах значною мірою відображає їх актуальність і може бути використаний при формуванні бібліотечного фонду. Але для користувача в самостійному інформаційному пошуку більш підходить оцінювання публікацій, розміщених у різних журналах.

При розподілі журналів за кількістю релевантних (відповідних інформаційній задачі користувача) публікацій основний індикатор можна використати метод підрахунку кількості цих публікацій. Такий розподіл доцільний при організації самоінформації, тобто при виділенні “ядра” журналів, які повинен переглядати сам користувач. Розподіл середнього обсягу статей за авторами, окремими напрямами, авторами і організаціями (науковими або проектними), регіонами варто проводити в табличному варіанті через багатофакторні індикатори.

Таким чином, у методі підрахунку публікацій вимірником є кількість наукових продуктів (книг, статей, звітів та ін.), що поєднуються загальним терміном – “публікація”. Хоча наукометричний індикатор “кількість наукових публікацій” розроблений краще за інші, в конкретних випадках його застосування необхідно проводити формалізовану процедуру “зважування” публікацій різних типів та окремих публікацій.

Р

Метод цитат-індексу

озподіл учених за кількістю публікацій дає змогу виявити не тільки продуктивність, але й ранг ученого, і, отже, його значущість. Це допомагає обґрунтувати включення робіт цього дослідника у список літератури свого дисертаційного дослідження. Розподіл публікацій за науковими напрямами для різних країн дає можливість дістати уявлення про відносний рівень розвиненості окремих галузей науки в країнах, що можна використати у виробленні рішення щодо вивчення публікацій тієї чи іншої країни в рамках своєї дослідницької роботи.

Метод цитат-індексу ґрунтується на обов'язковості

посилань у наукових публікаціях; в його основі лежить наукометричний індикатор – кількість посилань. Цей метод використовують для вимірювання параметрів науки і продукту праці вченого – наукової публікації. Перспективи розвитку методу цитат-індексу більшою мірою пов'язані з розвитком комп’ютерних мереж обліку цитування.

Розподіл журналів за їх цитуванням можливий у декількох варіантах. Одним з них є розподіл за кількістю посилань на них, іншим – за кількістю посилань на них, поділеній на кількість розміщених у цих журналах публікацій.

Існують і інші наукометричні методи оцінювання наукових праць окремих авторів, наукових шкіл, галузей наук тощо.

У пошуках критеріїв оцінювання у західній наукометрії був запропонований “індекс цитування”. Фактично це кількість посилань на роботи цього дослідника у відповідній галузі наукового знання за конкретний період.

Індекс цитування

Індекс цитування (ІЦ) – реферативна база наукових публікацій, що індексує посилання, вказані в пристатейних списках цих публікацій, і надає кількісні показники щодо цих посилань.

П

Показники

цитування

ерший індекс цитування був пов'язаний з юридичними посиланнями і датується 1873 р. (Shepard's Citations). У 1960 Sнститут наукової інформації (ISI), заснований Євгенієм Гарфsлдом, eвів перший індекс цитування для статей, опублікованих e наукових журналах, поклавши початок такому ІЦ, як “Science Citation Index)”, і потім включивши в нього індекси цитування громадських науках (“Social Sciences Citation Index”) і мистецтвах (“Arts and Humanities Citation Index”). Починаючи з 2006 р. з'явилися й інші джерела подібних даних, наприклад Google Scholar.

ерший індекс цитування був пов'язаний з юридичними посиланнями і датується 1873 р. (Shepard's Citations). У 1960 Sнститут наукової інформації (ISI), заснований Євгенієм Гарфsлдом, eвів перший індекс цитування для статей, опублікованих e наукових журналах, поклавши початок такому ІЦ, як “Science Citation Index)”, і потім включивши в нього індекси цитування громадських науках (“Social Sciences Citation Index”) і мистецтвах (“Arts and Humanities Citation Index”). Починаючи з 2006 р. з'явилися й інші джерела подібних даних, наприклад Google Scholar.

Основним показником цитування є кумулятивний індекс цитування – загальна кількість посилань на всі роботи автора за весь час його діяльності. Цей індекс характеризує вченого як такого, що активно працює за умови, що на його роботи є понад 100 посилань за останні 7 років.

Іншими показниками є кількість проіндексованих робіт (аналог списку наукових праць) та індекс цитування однієї роботи – середня кількість посилань на одну роботу, внесену в індекс.