2. Establishing a management information system [Електронний ресурс] / Ramesh Babu, y. P. Singh, and r.K. Sachdeva. – Режим доступу : http://www.Fao.Org/docrep/w5830e/w5830e0k.Htm.

3. Types of Information Sources [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.Library.Uq.Edu.Au/how-to-guides/types-information-sources.

4. Баскаков А. Я. Методология научного исследования : учеб. пособ. для студ. вузов / А. Я. Баскаков, Н. В. Туленков. – К. : МАУП, 2002. – 214 с.

5. Краевский В. В. Методология научного исследования / В. В. Краевский. – СПб. : СПбГУП, 2001. – 148с.

Тема 13. Методика проведення бухгалтерських наукових досліджень

13.1. Порядок накопичення наукових фактів та їх використання

2. Загальноприйняті методи наукових досліджень

3. Методи бухгалтерського наукового дослідження та порядок їх вибору

Після вивчення цієї теми студент повинен знати:

• характеристику та класифікацію наукових фактів у бухгалтерських наукових дослідженнях;

• основні загальнонаукові методи наукових досліджень;

• методи наукових досліджень, які можуть бути використані у бухгалтерських наукових дослідженнях.

1. Порядок накопичення наукових фактів та їх використання

Н

Науковий факт – це те, чим людина зобов'язана світу, тоді як фантазія, вигадка – це те, чим світ зобов'язаний людині.

Гілберт Кіт Честертон

аукове вивчення передбачає здатність критично осмислювати наукову інформацію, оцінювати її переваги і недоліки, знаходити власні рішення, висовувати нові ідеї, проводити самостійно експерименти, накопичувати й аналізувати необхідні факти, узагальнювати їх, систематизувати, теоретично пояснювати та оформляти у вигляді наукової роботи.

У науці важливо не тільки встановити новий факт, а й дати йому пояснення з позицій сучасної науки, з’ясувавши його теоретичне, загальнопізнавальне або практичне значення. Для цього основним є накопичення наукових фактів з наступним їх використанням, оскільки під час здійснення наукового дослідження недостатньо встановити новий науковий факт, важливо дати йому пояснення з позицій науки, показати його загальнопізнавальне теоретичне або практичне значення, а також завчасно передбачити невідомі раніше нові процеси та явища.

Наукові факти можуть бути відомі кожному. Збагнути, осягнути наукові закони, конкретними виявами яких стали наукові факти, — ось завдання наукового дослідження.

М. Веллер

Науковий факт

Вітчизняні та зарубіжні вчені по-різному трактують поняття “науковий факт” (табл. 13.1)

Таблиця 13.1

Дефініція “науковий факт”

Автор	Визначення
Пуанкаре	Науковий факт – це довільна конструкція вченого, відокремлена прірвою від безпосередньої реальності “недоведених” фактів

Продовження табл. 13.1

Автор	Визначення
О. О. Андрєєв	Науковий факт – це базис емпіричного узагальнення
С. Д. Цехмістрова	Науковий факт – це складова частина наукових знань, якщо вони виступають у систематизованому узагальненому вигляді
С. Д. Гусарєв	Науковий факт – це певна форма знання, більш-менш логічно опрацьована, тобто та сторона або частина дійсності, що перетворилася на об'єкт дослідження і уточнена суб'єктом пізнання за допомогою засобів виміру, опису тощо
В. Ядов	Науковий факт – це не початок пізнання, а його висновок. Зазвичай такі факти вводяться у ту систему знання, з якої були здобуті початкові гіпотези
М. Ф. Юрій	Наукові факти включені у сукупні наукові знання і відображені у книгах, рукописах, наукових доповідях чи зафіксовані іншим способом