Інтерпретація наукової інформації

Наступний етап наукового дослідження – інтерпретація інформації. Це дослідницька діяльність, пов'язана з тлумаченням змістової сторони наукового твору на різних його структурних рівнях через співвіднесення з цілістю вищого порядку. Зміст досліджуваного наукового явища в інтерпретації виявляється через відповідний контекст на фоні сукупностей вищого порядку.

Предметом інтерпретації можуть бути:

– будь-які елементи наукового твору (фрагменти, мотиви, алегорії, символи і навіть окремі речення та слова), співвіднесені з відповідним контекстом твору або позатекстовою ситуацією;

– науковий твір як цілість, коли у творі й поза ним відшуковують те завуальоване, приховане, що з'єднує усі компоненти в одне ціле й робить твір неповторним;

– наукова цілість вищого порядку, ніж науковий твір, наприклад, творчість науковця, наукова школа, науковий напрям, науковий період.

Проце­дура інтерпретації має відповідати певним вимогам:

• характер оцінки та інтерпретації мають визначатися в загаль­них рисах уже на стадії розробки програми та концепції досліджен­ня, де окреслюються принципові характеристики досліджуваного об'єкта;

• слід максимально повно визначити об'єкт та відповідний предмет наукового дослідження;

• треба пам'ятати про багатозначність отриманої інформації і потребу її інтерпретації з різних позицій.

Процедура інтерпретації – це насамперед перетворення певних даних на логічну форму у процесі доказування гіпотез, які визначаються ще на стадії розробки програми дослідження, а включаються в роботу дослідника лише на стадії інтер­претації.

Характер поведінки гіпотез залежить від типу дослідження.

Зазначимо, що до яких би статистичних і математичних методів аналізу отриманої інформації не вдавався науковець, вирішальна роль в інтерпретації емпіричних даних належить концепції наукового дос­лідження, науковій ерудиції дослідника, тобто залежить від того, наскільки він зможе пра­вильно, глибоко і всебічно інтерпретувати отриманий результат.

Узагальнення наукової інформації

Результати аналізу та інтерпретації джерел інформації мають бути узагальнені дослідником.

Дослідженням узагальнення наукової інформації займалися вчені різних галузей науки: філософи, педагоги, психологи, математики, економісти. Розглянемо й порівняємо їх тлумачення поняття “узагальнення інформації” (табл. 12.8).

Таблиця 12.8

Дефініції “узагальнення інформації”

Учений (учені)	Визначення (пояснення)	Джерело
Н. А. Маслов	Із погляду логіки узагальнення інформації – це перехід від поняття з меншим об’ємом і більшим змістом до поняття з більшим об’ємом і меншим змістом	Маслов Н.А. Логика : учебник / Н. А. Маслов. – Ростов н/Д.: Феникс, 2007. – 413 с.

Продовження табл. 12.8

Вчений (вчені)	Визначення (пояснення)	Джерело
Д. П. Горський, А. А. Івін, А. Л. Нікіфоров	Узагальнення інформації – це розумова операція: перехід від думки про індивідуальне до думки про загальне, від думки про загальне до думок про більш загальне, а також перехід від окремих фактів, предметів і явищ до ототожнення їх у думках і утворення загальних понять і суджень про них	Горский Д. П. Краткий словарь по логике / Д. П. Горский, А. А. Ивин, А. Л. Никифоров ; под ред. Д. П. Горского. – М. : Просвещение, 1991. – 208 с.
В. А. Міжеріков, П. І. Підкасістий	Під узагальнення інформації розуміється “розумовий перехід: 1. Від окремих фактів, подій до ототожнення їх у думках (Предмет → Думка). 2. Від однієї думки до іншої (Думка → Думка)”	Мижериков В. А. Словарь-справочник по педагогике / авт.-сост. В. А. Мижериков ; под общ. ред. П. И. Пидкасистого. – М. : ТЦ Сфера, 2004. – 448 с.
С. Л. Рубінштейн	Під узагальненням інформації можна розуміти основний шлях утворення понять. У процесі узагальнення інформації відбувається, з одного боку, пошук і позначення словом деякого інваріанта в різноманітті предметів, з іншого боку – упізнання предметів даного різноманіття	Рубинштейн С. Л. Основы общей психологии / С. Л. Рубинштейн. – СПб. : Питер Ком, 1998. – 688 с.
С. У. Гончаренко, С. Ю. Головін	Узагальнення інформації – логічний процес переходу від одиничного до загального чи від менш загального до більш загального знання, а також продукт розумової діяльності, форма відображення загальних ознак і якостей явищ дійсності… Узагальнення інформації застосовується при утворенні понять, суджень, теорій	Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / С. У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – 376 с. Головин С. Ю. Словарь практического психолога / С. Ю. Головин ; сост. С. Ю. Головин. – Минск : Харвест; 1998. – 619 с.
Л. С. Виготський	Узагальнення інформації – це особливий спосіб відображення дійсності у свідомості людини	Выготский Л. С.  Избранные педагогические исследования / Л. С. Выготский. – М. : Изд-во АПНРСФСР, 1956. – 519 с.

Таким чином, узагальнення наукової інформації дає можливість орієнтуватися в різноманітті об’єктів, ідентифікувати конкретний об’єкт у їх різноманітті, структурувати і групувати об’єкти й бути рішенням для визначених проблем.

Узагальнення наукової інформації має кілька видів, і для того щоб визначити, за допомогою якого саме виду узагальнення буде відбуватися вирішення визначених проблем, розглянемо існуючі класифікації видів узагальнення.

У наукових дослідженнях у галузі бухгалтерського обліку можуть бути використані різні види узагальнення отриманої наукової інформації (рис. 12.11):

Рис. 12.11. Класифікація видів узагальнення наукової інформації у бухгалтерських наукових дослідженнях

Крім того, розрізняють узагальнення наукової інформації емпіричні й теоретичні.

В основі емпіричного узагальнення наукової інформації лежить операція порівняння. Проводячи порівняння однієї групи предметів, можна виділити їхні зовнішні, однакові загальні властивості, які можна позначити яким-небудь словом, яке в результаті може стати поняттям про цю групу предметів.

Теоретичне узагальнення наукової інформації здійснюється шляхом аналізу даних про який-небудь один предмет з метою виділення істотних внутрішніх зв’язків, які визначають цей предмет як цілісну систему.

Якщо для емпіричного узагальнення наукової інформації характерне тривале порівняння багатьох вихідних фактів для їхнього поступового узагальнення, то для теоретичного цього не потрібно. Теоретичне узагальнення наукової інформації будується на рефлексії, яка полягає в розгляді студентами підстав власних дій і їх відповідності умовам завдання, і на аналізі змісту завдання з метою виділення принципу або загального способу її розв’язання.

Контрольні запитання

1. Як вітчизняні та зарубіжні вчені трактують поняття “інформації”?

2. За якими ознаками класифікують інформацію?

3. Які види інформації розрізняють залежно від її нагромадження, використання, призначення?

4. Що таке “економічна інформація”?

5. Як класифікують наукову економічну інформацію, з якою працює дослідник?

6. Які є види друкованих джерел інформації, котрі можна використовувати у бухгалтерських наукових дослідженнях?

7. Що належить до первинних джерел наукової інформації?

8. Що розуміють під поняттям “вторинні джерела наукової інформації”?

9. Які основні вимоги ставлять до бухгалтерської інформації, котру використовують у наукових дослідженнях?

10. Що таке документи у бухгалтерських наукових дослідженнях?

11. Які основні критерії пошуку джерел інформації для проведення наукових досліджень з бухгалтерського обліку?

12. Як класифікують методи пошуку джерел інформації?

13. Що розуміють під способами пошуку джерел інформації для проведення наукових досліджень з бухгалтерського обліку?

14. Які основні коди УДК використовують в бухгалтерському обліку?

15. Що таке принципи пошуку джерел інформації?

16. Скільки і які етапи аналізу та інтерпретації інформації у бухгалтерському науковому дослідженні?

17. Які основні результати аналізу джерел наукової інформації у дослідженнях з бухгалтерського обліку?

18. Який порядок роботи з джерелами інформації?

19. Що розуміють під формами запису результатів аналізу та інтерпретації джерел інформації з метою їх узагальнення?

20. Як вітчизняні та зарубіжні вчені трактують поняття “узагальнення інформації”?

Тести

1. Вирішення науково-технічних проблем залежить:

а) на 40% від наявної інформації і на 60% – від інтуїції;

б) на 90% від наявної інформації і на 10% – від інтуїції;

в) на 80% від наявної інформації і на 20% – від інтуїції;

г) на 70% від наявної інформації і на 30% – від інтуїції.

2. Джерела інформації у наукових дослідженнях поділяють на:

а) усні, письмові;

б) усні, машинописні;

в) письмові, друковані;

г) рукописні (машинописні, писані); друковані.

3. Визначення кола питань, що будуть вивчатись; хронологічні межі пошуку необхідних джерел інформації; уточнення можливості використання зарубіжних джерел інформації – це:

а) критерії пошуку джерел інформації для проведення наукових досліджень з бухгалтерського обліку;

б) методи пошуку джерел інформації для проведення наукових досліджень з бухгалтерського обліку;

в) вимоги до пошуку джерел інформації для проведення наукових досліджень з бухгалтерського обліку;

г) способи пошуку джерел інформації для проведення наукових досліджень з бухгалтерського обліку.

4. Після збору необхідних джерел інформації починають наступний етап бухгалтерського наукового дослідження:

а) вивчення та дослідження отриманої інформації;

б) класифікація та вивчення отриманої інформації;

в) аналіз та інтерпретація отриманої інформації,

г) узагальнення та дослідження отриманої інформації.

5. Інформація – це:

а) певні дані про факти, події навколишньо­го середовища, їх параметри, якість і стан.

б) певні відомості про об'єкти, явища навколишньо­го середовища, їх параметри, якість і стан;

в) певні відомості про дії та події навколишньо­го середовища, їх параметри, якість і стан;

г) певні відомості про об'єкти та події навколишньо­го середовища, їх параметри, якість і стан.

6. Офіційні, наукові, науково-популярні, підручники, виробничі, довідкові, нормативно-виробничі, патентно-ліцензійні – це класифікація:

а) видів писаних джерел інформації, які можуть бути використані у бухгалтерських наукових дослідженнях;

б) видів публікацій, які можуть бути використані у бухгалтерських наукових дослідженнях;

в) різновидів наукових джерел, які можуть бути використані у бухгалтерських наукових дослідженнях;

г) різновидів друкованих джерел інформації, які можуть бути використані у бухгалтерських наукових дослідженнях.

7. При пошуку джерел інформації слід дотримуватись певних принципів щодо їх змісту, а саме:

а) актуальності, достовірності, об’єктивності, інформаційної єдності, релевантності даних;

б) точності, актуальності, правильності, інформаційної єдності, релевантності даних;

в) інформаційної єдності, релевантності даних, об’єктивності, формальності, новизни;

г) своєчасності, безперервності, актуальності, значимості, релевантності даних.

8. Результати аналізу джерел наукової інформації у дослідженнях з бухгалтерського обліку дають змогу:

а) визначити основні недоліки у поглядах фахівців на обрану проблему;

б) визначити доцільність, значення та перспективи подальших досліджень проблеми;

в) виявити здобутки науки бухгалтерського обліку, її досягнення і недоліки;

г) обрати програму дослідження.

9. Класифікація інформації за характером, призначенням, сферами виникнення та формами закріплення (фіксації):

а) планова, координаційна, облікова;

б) науково-технічна, управлінська, обліково-статистична;

в) контрольна, командна, повідомна;

г) універсальна, горизонтальна, науково-технічна.

10. Книга – це:

а) невеликого обсягу праця з оперативною інформа­цією;

б) наукова праця, у якій висвітлено результати всебічного вивчення певної проблеми чи теми;

в) видання, підготовлене або одним автором, або колек­тивом авторів;

г) досить об'ємне неперіодичне видання, в якому сконцентровані нагромаджені людством знання і досвід з певної галузі науки.

11. Ручний, за допомогою Інтернет, аналізу рукописних та друкованих джерел, автоматизований – це:

а) методи пошуку джерел інформації;

б) критерії пошуку джерел інформації;

в) вимоги до пошуку джерел інформації;

г) дії для пошуку джерел інформації.

12. Метою наукової роботи з джерелом інформації може бути:

а) ознайомлення з висновками наукової роботи;

б) швидкий перегляд змісту наукової роботи;

в) пошук відповідей на певні запитання, вивчення окремих матеріалів;

г) анотування деяких уривків або усього тексту.

13. Технічна, економічна та соціальна інформація – це класифікація інформації залежно від:

а) створення, аналізу, дослідження інформації;

б) нагромадження, використання, призначення формації;

в) функцій інформації;

г) якісних характеристик інформації.

14. Документом називається:

а) невеликого обсягу праця з оперативною інформа­цією;

б) праця, у якій висвітлені результати всебічного вивчення певної проблеми чи теми;

в) видання, підготовлене або одним автором, або колек­тивом авторів;

г) матеріальний об'єкт, що містить зафіксовану інформацію для її збереження і використання у науці і практиці.

15. Способи пошуку джерел інформації для проведення наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку:

а) участь у роботі тематичних семінарів і конференцій;

б) відсутність особистих контактів із спеціалістами з обраної проблеми;

в) вивчення наукової літератури суміжних галузей знань;

г) за допомогою поштового листування.

16. Досвідченому досліднику інколи достатньо загального ознайомлення, щоб зробити висновок – варто читати джерело інформації чи ні. Якщо прийнято рішення читати, то робити це доцільно:

а) чотири рази;

б) один раз;

в) двічі;

г) п’ять разів.

17. Економічна інформація – це:

а) певні дані про економічні факти, події навколишньо­го середовища, їх параметри, якість і стан;

б) сукупність відомостей про економічні процеси у виробничій і невиробничій сферах, які використовують для їх організації та управління;

в) загальнонаукове поняття, яке включає не тільки відомості, а й збір, збереження та переробку отриманих даних;

г) знання, відомості, дані, які отримують та нагромаджують у процесі розвитку науки та в практичній діяльності людей.

18. За способом фіксації інформації документи, які використовують у бухгалтерських наукових дослідженнях, поділяють на:

а) ручні, рукописні, друковані;

б) офіційні, ручні, електронні;

в) науково-популярні, ручні, рукописні;

г) письмові, друковані, електронні.

19. Вивчення структури фінансово-господарської діяльності суб’єкта господарювання та його системи управління; встановлення взаємозв’язку та взаємозалежності умов діяльності суб’єкта господарювання та облікового процесу – це:

а) основні завдання, які необхідно виконати під час збору інформації на підприємстві у межах здійснення наукового дослідження;

б) основні функції, які необхідно виконати під час збору інформації на підприємстві у межах здійснення наукового дослідження;

в) основні завдання, які необхідно виконати під час аналізу інформації на підприємстві у межах здійснення наукового дослідження;

г) основні завдання, які необхідно виконати під час інтерпретації інформації на підприємстві у межах здійснення наукового дослідження.

20. Кожен науковець має володіти мистецтвом запам'ятовування. Існує декілька способів запам’ятовування:

а) навчальний, технічний, механічний, змістовий, довільний;

б) логічний, формальний, недовільний, повторення і запис;

в) механічний, змістовий, довільний, недовільний, повторення і запис;

г) мнемонічний, записування, формальний, недовільний.

Практичні завдання

1. У науковій літературі виділяють різноманітні ознаки класифікації інформації. Відобразіть у табличній формі найбільш поширені класифікаційні ознаки видів інформації.

2. Друковані джерела інформації – це друкована продукція, що пройшла редакційно-видавничу обробку, наприклад, підручники, посібники, журнали, брошури тощо. Відобразіть у табличній формі класифікацію друкованих джерел інформації, які можуть бути використані у бухгалтерських наукових дослідженнях:

Тип друкованого джерела інформації

Характеристика

3. Пошук джерел інформації для проведення наукових дослі­джень є одним із ключових етапів наукового дослідження. Покажіть схематично ряд критеріїв, які необхідні для пошуку джерел інформації для наукових досліджень у галузі бухгалтерського обліку.

Рекомендована основна література

1. Про інформацію : закон України від 02.10.1992 р. № 2657-XII. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/ 2657-12.

2. Горский Д. П. Обобщение и познание / Д. П. Горский. – М. : Мысль, 1985. – 208 с.

3. Добров Г. М. Наука о науке (введение в общее науковедение) / Г. М. Добров. – К. : Наук. думка, 1970. – 320 с.

4. Пономаренко В. С. Основи захисту інформації : навч. посіб. / В. С. Пономаренко, І. В. Журавльова, В. В. Туманов. – Х. : Вид. ХДЕУ, 2003. – 176 с.

5. Лудченко О. А. Основи наукових досліджень : навч. посіб. / О. А. Лудченко, Я. О. Лудченко, Т. О. Примак. – К. : Т-во "Знання", КОО, 2001. – 239 с.

6. Чкалова О. Н. Основы научных исследований / О. Н. Чкалова. – М. : Наука, 1978. – 120 с.

Рекомендована додаткова література

1. Operations, Processes, and Decisions. A Management Blog [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sameh.wordpress.com/2006/05/13/a7.