Тема. Проблемне навчання на уроках економіки.

Одним із дійових шляхів розвитку мислення учнів є зближення процесів пізнання і навчання. Процеси пізнання і навчання мають багато спільного. Як і при науковому пізнанні, так і під час навчання людина вступає в контакт з об’єктами пізнання і вивчення, використовує багаті можливості свого мислення тощо. Але результатом наукового дослідження є відкриття нового для суспільства, а результатом навчання – «відкриття для себе». Отже, між процесами навчання і пізнання можна проводити тільки аналогію. Однією із важливих систем пізнання можна вважати проблемність у навчанні.

Проблемність базується на протиріччях, що виникають у процесі вивчення навколишніх предметів, явищ тощо. Вчений це протиріччя виявляє сам, спираючись на глибокі знання, досвід. Протиріччя викликає в нього певний психологічний стан, пов’язаний з бажанням установити причини наявної невідповідності – проблемну ситуацію. Виникає задум, проблема, розв’язуючи яку, вчений відкриває нові закони.

Помітити такі протиріччя в навчальному процесі учень не зможе. Йому треба допомогти. Найкращим засобом для цього служить завдання, яке викликає в учнів теоретичне або практичне забруднення, пов’язане з певними протиріччями, таке завдання називають проблемним. Воно може бути подане у формі запитання, задачі або практичного завдання.

Процес навчання, який моделює у своїх суттєвих рисах процес продуктивного мислення і спрямований на відкриття учнями нових знань і способів дій, називають проблемним. Його сутність полягає у постановці перед учнями системи проблемних завдань, усвідомлені, сприйняті і розв’язані їх у ході спільної діяльності учнів та вчителя.

Наука довела, що джерелом виникнення проблемних ситуацій і рушійною силою їх розв’язання є протиріччя.

Отже, проблемні ситуації в процесі навчання виникають, коли учні стикаються з суперечливими факторами, закладеними в предметах і явищах природи, або з невідповідністю між відомими знаннями чи способами дії.

Ефективність проблемного навчання розглядається через виконання його функцій.

Функції проблемного навчання:

забезпечує засвоєння міцності знань;

розвиває аналітичне мислення;

розвиває логічне мислення;

навчає застосовувати знання у практичній діяльності;

сприяє творчому зростанню;

робить процес навчання привабливішим і цікавішим;

формує учня як активного суб’єкта пізнання.

Типи проблемних ситуацій. На основі суперечностей можна виділити ряд таких проблемних ситуацій:

1. Коли йде пошук шляхів використання наявних знань у нових умовах. Приклад: проілюстровано закон попиту на прикладі з велосипедами після розглянутих найголовніших економічних чинників (при падінні ціни з 350 до 300 гривень величина попиту на велосипеди збільшилася на 20 тис. штук, а при збільшенні ціни зі 150до 200 гривень – зменшилася на 50 тис. штук), «чи може виникнути ситуація, коли за тією самою ціною, що і раніше, покупці погодяться придбати більше велосипедів?». Перед учнями поставлена проблема, їм потрібно використати набуті знання у нових умовах. Учні розуміють, що у таких випадках повинна статися подія, яка б зробила ці блага привабливішими для покупців (нафтова криза, екологічні проблеми …)

2. Коли наявні протиріччя суджень. У навчання економіки часто доводиться пояснювати навчальний матеріал, у якому стикаються судження «можливо-неможливо», «раціонально-нераціонально», та ін. Проблемні ситуації такого типу відіграють важливу роль у формуванні активної розумової діяльності учнів. Приклад: тема «підприємство і власність». Вчитель ставить запитання: «Як створити підприємство через нестачу капіталу?» Є два варіанти: взяти в діло компаньйонів і скористатися їхніми грошима, або звернутися у банк за кредитом.

Учні роблять висновки: ситуація перша. Банк може відмовити у кредиті, тоді, витрачений час на запит кредиту призупиняє виробництво. Ситуація друга: припустимо, що банк кредит видав, але значну суму не просто повернути та ще й сплачувати відсотки. Тоді звертатися до компаньйонів.