Види домашніх завдань:

1. Робота з текстом підручника;

2. Завдання по виконанню різноманітних вправ і розв’язання задач;

3. Виконання письмових (творчих) і графічних робіт;

4. Використання науково-популярних статей;

5. Спостереження за подіями, економічними явищами;

6. Здійснення досліджень;

7. Перегляд кінофільмів та творів мистецтв.

Методика подання домашніх завдань:

1. Продумана система домашніх завдань, а не випадкова їх послідовність;

2. Визначення змісту домашнього завдання;

3. Визначення часу на ознайомлення учнів з домашнім завданням;

4. Завдання роз’яснювати при повній увазі учнів;

5. Зміст домашнього завдання має бути зрозумілим;

6. Інструктаж домашнього завдання має містити інформацію, що і як робити вдома.

Шляхи оптимізації домашньої навчальної роботи:

1. Комплексне планування завдань освіти, виховання і розвитку учнів;

2. Вибір учнями оптимальних методів і прийомів навчальної роботи;

3. Індивідуалізація і диференціація домашньої роботи;

4. Навчання учнів методів і прийомів навчальної роботи;

5. Виховання у школярів пізнавальних потреб, формування мотивів учня.

Науковість навчання – один із найважливіших дидактичних принципів, здійснення якого забезпечує оволодіння учнями справді науковими знаннями, сприяє формуванню наукової економічної картини.

Доцільно дати учням пам’ятку з наукової організації праці:

1. Спочатку продумай всю роботу.

2. Приготуй все необхідне і прибери все зайве.

3. Якщо матеріал великий за обсягом, знайди головне в кожній частині.

4. Працюй за планом без поспіху, усвідомлено.

5. Роби паузи для відпочинку.

6. У кінці роботи перевір чи правильно все зроблено.

Діяльність учителя у самопідготовці учнів:

1. Організація і психологічний настрій учнів на самостійне виконання завдання.

2. Забезпечення підручниками, навчальними посібниками, додатковою літературою, наочністю, ТЗН і т.п.

3. Вдосконалення навчальних навичок, навчання самостійному виконанню завдань.

4. Забезпечення відповідного ступеню теоретичних знань, навичок і вмінь.

5. Роль і місце контролю і самоконтролю у діяльності учнів.

6. Дотримання режимних моментів.

7. Надання допомоги відстаючим учням.

Тема. Інтерактивне навчання на уроках економіки.

Перш ніж перейти до ґрунтовного розгляду інтерактивних навчальних технологій спробуймо з’ясувати загальну суть інтерактивного навчання і порівняємо його із загальновідомими, традиційними підходами до навчання. Я. Голант виділяв активну та пасивну моделі навчання залежно від участі учнів у навчальній діяльності. Зрозуміло, термін «пасивна» є умовним, оскільки будь-який спосіб навчання обов’язково передбачає певний рівень пізнавальної активності суб’єкта; «пасивність» як визначення низького рівня активності учнів, переважно репродуктивної діяльності за майже повної відсутності і творчості.

Пасивна модель навчання

Учень виступає в ролі «об’єкта» навчання, повинен засвоїти й відтворити матеріал, переданий йому вчителем, текстом підручника тощо – джерелом правильних знань. До відповідних методів належать методи, за яких учні лише слухають і дивляться (монолог, читання, пояснення, демонстрація й відтворювальне опитування учнів). Учні, як правило, не спілкуються між собою і не виконують якихось творчих завдань.