Тема. Структура процесу вивчення шкільного курсу економіки.

«Процес навчання – це цілеспрямована взаємодія вчителя та учнів, у ході якої розв’язуються завдання освіти, виховання і загального розвитку».

Ю. Бабанський

Структура процесу навчання

п роцес навчання

закономірності принципи

економічного навчання процесу навчання

з міст загальної середньої освіти

компоненти функції

п роцесу навчання навчання

безпосередній процес навчальної діяльності

форми організації методи навчання засоби навчання

Хто вчить інших, той навчає сам себе, не лише тому, що повторенням він зміцнює засвоєнні знання, а й тому, що одержує можливість глибше проникнути у предмет.

Закономірності вивчення економіки у школі:

• закономірно пов’язані процеси навчання і розвитку як основні його компоненти, а також процеси виховання і самовиховання, освіти і самоосвіти;

• викладання і учіння творчої активності вихованця як складові частини цілісного навчального процесу;

• зміст економічного навчального процесу залежить від єдності дій учителя та учнів;

• ефективність навчального процесу закономірно залежить віл врахування індивідуальних та вікових особливостей учнів, рівня розвитку колективу;

• ефективність навчального процесу зумовлена інтенсивністю і якістю сприймання, логічного осмислення та практичного застосування.

Основні принципи вивчення шкільного курсу економіки:

• цілеспрямованість навчального процесу, орієнтація на всебічний економічний розвиток учня;

• гуманізація навчального процесу – встановлення високогуманних відносин між учителем і учнями;

• природовідповідність навчального процесу, врахування вікових та індивідуальних особливостей школярів;

• зв’язок економічного навчання та економічного виховання із життям і продуктивною працею;

• формування колективних відносин між суб’єктами навчального процесу;

• свідоме ставлення до всіх видів діяльності і спілкування на основі самодіяльності та творчої активності;

• безперервність, послідовність, наступність економічного процесу навчання.

«Знання – знаряддя, а не мета» Л. Толстой.

Важливим аспектом у навчанні є мотиваційний момент. Учитель, навчаючи школярів основам економіки, повинен завжди мотивувати важливість набуття знань не тільки , як майбутнє професійне спрямування, а й орієнтація у повсякденному житті.

Для того, щоб забезпечити ефективність сприйняття учнями економічної інформації, потрібно враховувати: функції навчального процесу: освітньої, розвиваючої, виховної.

Компоненти процесу навчання: цільовий, стимулюючи-мотиваційний, змістовий, операційно-діяльнісний, контрольно-регулюючий, оцінно-результативний.

Підходи (види) навчання курсу економіки: інформаційно-повідомлюючий, пояснювально-ілюстративний, проблемний, ігровий, диференційований.

Мотивація школярів – це обов’язкове завдання учителя – зацікавити учнів у пізнаванні економічних понять, явищ, категорій тощо; які існують між суб’єктами економічних відносин. Розрізняють соціальні мотиви, інтелектуальні мотиви, мотивацію перспективного спонукання та негативні спонукання.

Посилання навчальної мотивації слід розглядати як важливий спосіб підвищення ефективності навчання.

Способи формування пізнавального інтересу школяра:

• актуальність і новизна змісту;

• розкриття важливості знань;

• порівняння і аналогії;

• використання творів мистецтва і літератури;

• ефект парадоксальності і здивування;

• пізнавальні ігри;

• навчальні дискусії;

• застосування комп’ютерів.

«Якщо вчитель поєднує в собі любов до справи і до учнів – він досконалий вчитель» Л.Толстой.

Так як курс економіки вивчається школярем різного віку, тому важливо розрізняти особливості сприйняття та усвідомлення матеріалу учнями молодшого, середнього та старшого шкільного віку. Враховуючи певні психологічні особливості школярів, учитель повинен викладати матеріал з урахуванням їх вікових особливостей.