4.4. Об'єкт товарний знак

Товарний знак (торгова марка) — це символ, який вказує, хто несе відповідальність за пропоновані споживачу товари. Однакові товари можуть виготовлятися різними виробниками і поширюватися різними продавцями, і всі вони можуть використовувати свої товарні знаки. Якщо покупець задоволений покупкою, наступного разу він керуватиметься швидше за все просто товарним знаком, при цьому споживачу неважливе, кому він належить. Іншими словами, конкуруючі товари розрізнятимуться єдино по товарних знаках. Аби це працювало на практиці, товарні знаки мають бути не лише різними, але і ясно відмітними один від одного.

Об’єктом товарного знака є позначення (слова, літери, цифри, кольори і т.і.) чи їх комбінація. Інколи як товарний знак використовується ціла фраза або гасло. Часто товарними знаками служать мальовані емблеми, без яких-небудь слів. Деякі товарні знаки виступають як невід'ємна частина товару, наприклад особливий вигляд кромки тканини або особлива форма шийки пляшки. Цей останній приклад важливий, оскільки він показує, що товарні знаки можуть бути тримірними.

Коли товарний знак пов'язаний з наданням послуг, його називають знаком обслуговування. Знаки обслуговування використовуються готелями, ресторанами, авіакомпаніями, туристичними агенціями, агентствами по прокату автомобілів, пральнями і хімчистками.

Товарний знак служить кільком цілям:

- виступає орієнтиром при виборі того або іншого товару. В цьому випадку вибір споживача ґрунтується на очікуваних властивостях товару (розмір, вага, колір, аромат, смак, довговічність, ефективність в експлу­атації і т.і.);

- дає можливість виробникам розпізнавати свої товари, коли ті вже перейшли в розпорядження інших власників, наприклад, магазинів, які їх продають;

- дозволяє контролюючим організаціям розпізнати власника товарного знака для контролю якості виробленої їм продукції. Для цього потрібно в реєстрі товарних знаків визначити, на чиє ім'я зареєстрований даний товарний знак.

Нарешті, функцією товарного знаку вважається і те, що він дозволяє відрізняти товари одного виробника від схожих товарів іншого виробника. Це відноситься, перш за все, до товарних знаків, що включають назву фірми або відому споживачеві емблему.

Лише порівняно недавно товарні знаки стали визнаватися як вид власності, що дозволяє робити кроки по їх захисту. Законодавство про товарні знаки передбачає, що такий захист може здійснюватися наступним чином:

а) шляхом доказу факту реєстрації, яка є доказом права на всі процесуальні дії;

б) наданням права заборони на використання товарних знаків дру­гими особами без дозволу офіційних власників, або право заборони фальшивого маркування. Це приносить величезну користь виробнику і веде до розширення торгівлі, не порушивши жодним чином захищеність прав споживача.

Набуття права інтелектуальної власності на торговельну марку засвідчується свідоцтвом. Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку належать власнику відповідного свідоцтва, власнику Свідоцтва міжнародної реєстрації, а також особі, торговельну марку якої визнано добре відомою.

Майнові права інтелектуальної власності на торговельну марку є чинними протягом 10 років, зазначений строк може бути продовженим щоразу на десять років.