ДЕРЖАВНА СЛУЖБА СТАТИСТИКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ СТАТИСТИКИ, ОБЛІКУ ТА АУДИТУ

Кафедра бухгалтерського обліку

Контрольна робота

з дисципліни:

«Організація обліку та звітності на підприємствах малого бізнесу»

Виконала:

студентка групи 13.25

спеціальність «Облік та аудит»

Нечипорук Дарина Олегівна

Викладач:

Зоріна О.А.

Київ - 2015

Варіант № 21

Теоретична частина:

1. Які зміни в частині нарахування амортизації необоротних активів відбулися у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України?

2. В чому полягає відмінність між кредитом і позикою?

3. Анулювання свідоцтва платника єдиного податку для юридичних осіб?

Практична частина:

Завдання 1.

Підприємством були придбані матеріальні цінності (запаси) в кількості 1000 одиниць вартістю 3600грн. (в т.ч. ПДВ). Працівником підприємства було розкрадено 10 одиниць цих матеріальних цінностей. При цьому провину свою він визнавав та відшкодував нанесену шкоду шляхом внесення грошових коштів в касу підприємства. Необхідно відобразити операції на рахунках бухгалтерського обліку із використанням спрощеного плану рахунків.

Завдання 2.

Зміст господарської операції записують :

• за довільною формою;

• іноземною мовою;

• мовою цифр.

Заст. завідувача кафедри

бухгалтерського обліку д.п.н., професор Теловата М.Т.

1. Які зміни в частині нарахування амортизації необоротних активів відбулися у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України?

З прийняттям Податкового кодексу України (далі ПКУ) у визначенні оподатковуваного прибутку відбулося багато змін. При цьому спостерігається зближення податкового і бухгалтерського обліку. Це обумовило те, що в основу податкового обліку покладено визначальні принципи бухгалтерського обліку. В окремих випадках ПКУ посилається на

положення (стандарти) бухгалтерського обліку (П(С)БО). Проте повного поєднання бухгалтерського обліку з податковим з прийняттям ПКУ немає. Відмінності залишаються і надалі.

Залишаються розбіжності також в обліку активів тепер не є окремою складовою при розрахунку оподатковуваного прибутку. Її включають до собівартості виготовлених та реалізованих товарів

(робіт, послуг) або до інших витрат, залежно від того, де використані необоротні активи.

Перш за все розбіжності полягають у визначенні основних засобів. Ними з метою оподаткування вважаються матеріальні активи, що призначені платником податку для використання в його господарській діяльності, вартість яких перевищує 2500 грн. і поступово зменшується у зв’язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких із дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він триваліший за рік). Проте в

2011 році діяв старий вартісний критерій віднесення матеріальних активів до основних засобів – 1000 грн.

В бухгалтерському обліку основні засоби – це матеріальні активи, які підприємство утримує з метою їх використання у процесі виробництва або постачання товарів, надання послуг, здавання в оренду іншим особам або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний термін корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або операційного циклу, якщо він довший за рік).

З метою податкового обліку основні засоби та інші необоротні активи поділено на 16 груп, нематеріальні активи – на 6 груп. Класифікація та склад таких груп майже повністю збігається з П(С)БО 7 «Основні засоби» та 8 «Нематеріальні активи». Облік амортизованої вартості здійснюється за кожним об’єктом, тобто груповий облік необоротних активів відмінено і це є ще однією зміною, яка поєднує бухгалтерський і податковий облік.

Для основних засобів з метою визначення оподатковуваного прибутку тепер використовуються методи амортизації, які передбачені П(С)БО 7 «Основні засоби»: прямолінійний, зменшення залишкової вартості; прискореного зменшення залишкової вартості; кумулятивний; виробничий.

Слід зазначити і те, що податкова амортизація нараховується протягом строку корисного використання (експлуатації) об’єкта, але не менше мінімально допустимого строку експлуатації. В той же час бухгалтерський облік такого обмеження не передбачає.

Спільним же є те, що амортизація основних засобів нараховується щомісячно, розпочинаючи з місяця, наступного за місяцем введення в експлуатацію. Залишаються різниці і в частині переоцінки активів. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) активів за правилами бухгалтерського обліку, така уцінка (дооцінка) не буде змінювати балансову вартість активів та доходів або витрат такого платника податку. В той же час переоцінка активів в бухгалтерському обліку буде впливати як на вартість активу, так і буде змінювати доходи або витрати підприємства.

Амортизація – це систематичний розподіл вартості необоротних активів що амортизується протягом строку їх корисного використання (експлуатації).

Нарахування амортизації починається з місяця, що випливає за місяцем, у якому об'єкт основних засобів став придатним для корисного використання, і припиняється починаючи з місяця, що випливає за місяцем вибуття об'єкта основних засобів.

Для узагальнення інформації про нараховану амортизацію основних засобів і нематеріальних активів спрощеним планом рахунків бухгалтерського обліку передбачений рахунок 13 "Знос необоротних активів".