Практична частина: Завдання 1.

Підприємством були придбані матеріальні цінності (запаси) в кількості 1000 одиниць вартістю 3600грн. (в т.ч. ПДВ). Працівником підприємства було розкрадено 10 одиниць цих матеріальних цінностей. При цьому провину свою він визнавав та відшкодував нанесену шкоду шляхом внесення грошових коштів в касу підприємства. Необхідно відобразити операції на рахунках бухгалтерського обліку із використанням спрощеного плану рахунків.

№	Зміст господарської операції	Сума	Дт	Кт
1	Придбані матеріальні цінності (запаси)	3600,00 600,00 (пдв)	631 631	311 641
2	Оприбутковано запаси отримані зі складу продавця	3600,00 600,00	201-218 641	631 631
3	Списання виробничих запасів, матеріалів та продуктів харчування внаслідок нестачі, у тому числі в межах установлених норм, а також нестач і втрат від псування матеріальних цінностей, віднесених на рахунок установи, придбаних у поточному році, у минулих роках за розрахунками з внутрівідомчої передачі запасів	36,00	801, 802 811-813 431-432 683,684	201
4	Якщо встановлено винні особи, водночас проводиться другий запис на суму вартості відшкодування збитків, яка віднесена на рахунок винних осіб	36,00	363	711
5	Якщо винні особи не встановлені, на позабалансовому рахунку 07 здійснюється запис про відображення сум нестач матеріальних цінностей	36,00	07

Завдання 2.

Зміст господарської операції записують :

• за довільною формою;

• іноземною мовою;

• мовою цифр.

В Наказі Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 р. за N 168/70

із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства фінансів N 372 від 07.06.2010 N 1327 від 08.11.2010 N 574 від 03.06.2013 

згідно пункту 1.2. «Господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.», а також пункту 2.1. «..Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.» можемо зробити висновок, що кожна господарська операція повинна бути підтверджена первинним документом, бути записана до облікового регістру, книги, журналу-ордеру, в залежності від виду операції, записана українською мовою та в числовому вираженні.

Початковим етапом бухгалтерського обліку на малому підприємстві є суцільне документування усіх господарських операцій шляхом складання матеріальних носіїв первинної інформації – первинних документів. Наступний етап – реєстрація в облікових регістрах інформації, яка міститься у первинних документах, з використанням визначеного набору рахунків. Далі, по закінченні звітного періоду, зведена інформація з усіх регістрів переноситься до відповідних статей бухгалтерської звітності.

В цілому, будь-яке спрощення обліку – це не лише спрощення форми його ведення, це й спрощення Плану рахунків, що означає зменшення їх кількості у порівнянні з Планом рахунків, що діє для усіх інших підприємств.

Новітня форма обліку: наказ № 422.

Досліджуючи етапи введення нових форм обліку для малих підприємств, можна зробити висновок, що радикально нового у цьому плані від 1991 року не відбулося нічого. Навіть з Наказом № 422. Те, що раніше загалом називалося спрощеним обліком і виглядало як дві форми – проста форма іформа з використанням регістрів обліку майна, тепер не має загальної назви. Назву “спрощена форма” стала носити форма, яка називалася формою з використанням регістрів обліку майна, а назва “проста форма” залишилась для тієї форми, що передбачає запис усіх операцій в єдиному регістрі – Журналі обліку господарських операцій, котрий нагадує форму “Журнал – головна”, до якого, у разі потреби, відкриваються допоміжні регістри.

Журнал обліку господарських операцій, так само як і за попередніми вказівками, – Книга обліку господарських операцій, є комбінованим регістром, що містить усі рахунки, які мале підприємство може обрати для застосування згідно зі спрощеним Планом рахунків. Цей же Журнал служить основою для складання бухгалтерської звітності – балансу та звіту про фінансові результати, оскільки цей регістр є достатньо деталізованим для обґрунтування змісту відповідних статей балансу.

Число регістрів для форми, яка стала називатись спрощеною, скоротилося до шести:

Відомість 1-м, для обліку на рахунках 30 і 31.

Відомість 2-м, для обліку на рахунках 20 і 26.

Відомість 3-м, для обліку на рахунках: 37, 55, 64, 68, 69 та 66.

Відомість 4-м, для обліку на рахунках: 10, 13, 14, 15, 18 і 35.

Відомість 5-м, для обліку на рахунках: 84, 85, 23, 44, 70, 79, 39, 40, 47.

Оборотно-сальдова відомість.

 Зазначені у вказаних формах рахунки, у відповідності зі спрощеним Планом, є цілком вичерпним їх переліком. Це пояснюється тим, що, згідно з Наказом МФУ № 186, наприклад, на рахунку 10 “Основні засоби” малі підприємства ведуть облік не тільки власне основних засобів, а й інших необоротних матеріальних активів та нематеріальних активів, а на рахунку 20 “Виробничі запаси” ведеться облік не лише виробничих запасів як таких (сировини, матеріалів, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів), а й облік тварин на вирощуванні та відгодівлі, МШП, товарів і т. ін. (див. спрощений План рахунків). Отже, у разі потреби, до цих рахунків відкриваються відповідні субрахунки. А якщо так, то й число відомостей на практиці повинно збільшитись у стільки разів, скільки субрахунків до того чи іншого рахунка відкривається. Так, наприклад, якщо мале підприємство веде одразу три види діяльності, – промислове виробництво, роздрібна торгівля і надання послуг, – то для обліку усіх цих операцій потрібно відкрити декілька відомостей 2-м, декілька відомостей 3-м і декілька відомостей 5-м. Узяти хоча б заробітну плату. Вона, як відомо, нараховується в дебет того субрахунка 23, на якому збираються витрати на той вид продукції, який пов’язаний з відповідним видом діяльності. У загальній же відомості потрібних для цього граф не передбачено.

Що стосується зведеного регістру – Оборотно-сальдової відомості, то її форма, наведена у Методрекомендаціях № 422, є спробою поєднати два відомі регістри – Шахматну відомість і Оборотну відомість, від чого нова форма зведеного регістру стала надто громіздкою.

Малі підприємства з простим технологічним процесом виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, які здійснюють за місяць не більше 300 господарських операцій, можуть застосовувати спрощену форму бухгалтерського об­ліку.

Спрощена форма бухгалтерського обліку може застосовува­тися в:

— простій формі (без використання регістрів обліку майна малого підприємства), якщо мале підприємство здійснює за місяць не більше 100 господарських операцій і не здійснює виробництво продукції та робіт, пов'язаних з великими матері­альними витратами;

— формі бухгалтерського обліку з використанням регістрів обліку майна малого підприємства, якщо мале підприємство на балансі обліковує власні основні засоби, виробничі запаси, товари і готову продукцію, і здійснює за місяць понад 100 господарських операцій.

Необхідно вказати, що використання двох форм спроще­ного обліку зовсім не означає, що малі підприємства не мають права застосовувати звичайну журнально-ордерну схе­му обліку. Якщо підприємство до переходу на сплату єдиного податку застосовувало саме таку форму обліку і для нього має сенс продовжувати її вести, то суб'єкт малого підприємництва може не переходити на спрощену форму бухгалтерського обліку.