65. Водокористування: суб'єкти, види і порядок. Умови скидання зворотних вод у водні об'єкти.

Право водокористування - складова права природокористування, тобто правового інституту екологічного права, сукупність правових норм, які регулюють порядок та умови раціонального й безпечного використання водних об'єктів.Водокористування - використання вод (водних об'єктів) для задоволення потреб населення, промисловості, сільського господарства, транспорту та інших галузей господарства, включаючи право на забір води, скидання стічних вод та інші види використання вод (водних об'єктів) (ст. 1 Водного кодексу України (далі - ВК)).Водокористувачами (суб'єктами права водокористування) в Україні можуть бути підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні й фізичні особи та особи без громадянства (ст. 42 ВК). Водокористувачі можуть бути первинними і вторинними. Порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством (ст. 43 ВК).Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджено постановою Кабінету Міністрів України . За спеціальне водокористування справляється плата (ст. 49 ВК). Нормативи збору за спеціальне використання водних ресурсів встановлено Податковим кодексом України . Право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припиняється за умов, передбачених ст. 55 ВК: якщо відпала потреба у спеціальному водокористуванні; закінчення строку спеціального водокористування; ліквідації підприємств, установ чи організацій; передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам; визнання водного об'єкта таким, що має особливе державне значення, наукову, культурну чи лікувальну цінність; порушення умов спеціального водокористування та охорони вод; виникнення необхідності першочергового задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення; систематичного невнесення збору в строки, визначені законодавством.Щодо користування водними об'єктами для потреб повітряного транспорту, то воно здійснюється безкоштовно та без надання відповідного дозволу. Лісосплав на водних об'єктах заборонено (ст. 54 ВК).Правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою, визначено Законом України "Про питну воду та питне водопостачання".Умови скидання зворотних вод у водні об'єкти скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови дотримання нормативів гранично допустимих концентрацій та гранично допустимого скидання забруднювальних речовин (ст. 70 ВК). Гранично допустимі скиди розраховують відповідно до Інструкції про порядок розробки та затвердження граничнодопустимих скидів (ГДС) речовин у водні об'єкти із зворотними водами, затвердженої наказом Мінекології України.

Умови скидання цих вод у водні об'єкти та повернення до підземних горизонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ встановлюють органи виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів (ст. 72 ВК).

Підприємства, установи та організації, які експлуатують дренажні системи для ліквідації підтоплення, заболочення чи вторинного засолення зрошуваних земель, зобов'язані впроваджувати ефективні технології для зниження рівня природного і техногенного забруднення дренажних вод перед скиданням їх у водні об'єкти. Умови скидання цих вод у водні об'єкти визначають державні органи охорони навколишнього природного середовища (ст. 73 ВК).Повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних горизонтів здійснюється за технологічними проектами, погодженими з відповідними органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і з питань охорони здоров'я (ст. 75 ВК).

66. Права та обов’язки водокористувачів.

Розрізняють загальні права та обов'язки, які поширюються на усіх або на велику групу водокористувачів, та особливі, які стосуються тільки суб'єктів, котрі здійснюють конкретний вид водокористування. Загальні права та обов'язки містяться переважно в кодексах, а специфічні, особливі права та обов'язки (у першу чергу обов'язки) зосереджені і в кодексах, і в підзаконних нормативних актах — інструкціях, правилах, положеннях. І оскільки нині широко використовується договірна форма водокористування, то права і обов'язки можуть бути передбачені і в договорах на водокористування.

Права та обов'язки водокористувачів різноманітні. Основним правом водокористування виступає право користування водними об'єктами за цільовим призначенням (це право є одночасно і обов'язком водокористувачів). Згідно з Водним кодексом України (ст. 43) встановлені такі права водокористувачів: здійснювати загальне, спеціальне водокористування; користуватися водними об'єктами на умовах оренди; вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної системи підтримання належної якості води за умовами водокористування; споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт; передавати в користування воду іншим водокористувачам та на визначених умовах; здійснювати й інші функції щодо водокористування в порядку, встановленому законодавством. Це приблизний перелік прав водокористувачів.

Водокористувачі мають право на відшкодування завданих їм збитків, за винятком випадків, передбачених законодавством (ст. 57 ВК України). Вони також мають право вимагати усунення перешкод при здійсненні водокористування.

Права водокористувачів у передбачених законодавством випадках можуть бути обмежені. Так, у разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій та в інших випадках права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров'я людей та в інших державних інтересах. Обмеження може виникнути під час аварій або за умови, що призвели чи призведуть до забруднення вод, або в інших випадках (ст. 45 ВК України).

Права водокористувачів охороняються законом. Так, у ст. 43 ВК України зазначено, що порушені права водокористувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством.

Водним кодексом України встановлені загальні для всіх водокористувачів обов'язки, тому що разом з наданими водокористувачам правами їм необхідно виконувати і певні обов'язки. Так, ст. 44 ВК України закріплює перелік обов'язків водокористувачів: економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відновлення і поліпшення якості вод; використовувати води (водні об'єкти) відповідно до цілей і умов їх надання; дотримуватися встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скиду забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утримання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) водами, що виводяться з неї

Залежно від виду водокористування водокористувачі володіють також особливими правами та обов'язками. Так, при здійсненні водокористування для потреб сільського господарства водокористувачі зобов'язуються здійснювати заходи з попередження підтоплення, заболочення, забруднення земель сільськогосподарського призначення. Вода, яка використовується для цих цілей, повинна відповідати встановленим нормативам. Зрошення даної категорії земель здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування, який видається власнику зрошуваних угідь у встановленому порядку.

Усі водокористувачі повинні здійснювати свої права згідно з правовими приписами і не виходити за їх межі; обов'язки повинні виконуватися належним чином.

67. Правове регулювання використання водойм в Україні. Оренда водних об’єктів.

З 1 липня 2013 року набрав чинності Закон України «Про аквакультуру».

Даний закон та зміни до статті 51 Водного кодексу України встановлюють новий порядок надання водних об’єктів (їх частин) в користування на умовах оренди для цілей аквакультури.

Відповідно до прийнятих змін, чинне законодавство розрізняє різні процедури та принципи надання у користування водних об’єктів.

1. Водні об’єкти (водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми надаються в користування на умовах оренди відповідно та в порядку, передбаченому статтею 51 Водного кодексу України, для рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, лікувальних, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей.

Водні об’єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями, визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

Типовий договір оренди водних об’єктів затверджено постановою Кабінету Міністрів України Надання водних об’єктів у користування на умовах оренди здійснюється за наявності паспорта водного об’єкта. Порядок розроблення паспорта водного об’єкта затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів та зареєстровано в Міністерстві юстиції України Методику визначення розміру плати за надані в оренду водні об’єкти затверджено наказом Міністерства екології та природних ресурсів та зареєстровано в Міністерстві юстиції України

Крім того, пропонуємо застосовувати норми Водного кодексу України в цілому, та поряд зі статтею 51 враховувати норми статті 47.

Відповідно до статті 51 Водного кодексу України водні об’єкти надаються в користування на умовах оренди без обмеження права загального водокористування, крім випадків, передбачених законом.

Такими випадками, є зокрема зазначені у статті 47 Водного кодексу України можливість та порядок обмеження права загального водокористування.

Відповідно до положень зазначеної статті на водних об’єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допускається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об’єкт в оренду, що може бути врегульовано у договорі оренди або у додатковій угоді між ними.

Водокористувач, який узяв водний об’єкт у користування на умовах оренди, зобов’язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об’єкті, наданому в оренду.

2. Частини рибогосподарських водних об’єктів та рибогосподарські технологічні водойми надаються в користування на умовах оренди для цілей аквакультури відповідно до статті 14 Закону України «Про аквакультуру».

Рибогосподарською технологічною водоймою є штучно створена водойма спеціального технологічного призначення, що визначається технічним проектом та/або паспортом, яка наповнюється штучно за допомогою гідротехнічних споруд і пристроїв та призначена для створення умов існування і розвитку об’єктів аквакультури.

Надання рибогосподарської технологічної водойми в користування на умовах оренди для цілей аквакультури здійснюється органом, який здійснює розпорядження земельною ділянкою під водою (водним простором) відповідно до Земельного кодексу України, за договором оренди за наявності паспорта рибогосподарської технологічної водойми та/або технічного проекту рибогосподарської технологічної водойми.

68. Правова охорона вод від засмічення, забруднення та виснаження.

Правова охорона вод – це система правових, організаційних, економічних та інших заходів, спрямованих на раціональне використання водних ресурсів, запобігання і ліквідацію забруднення, засмічення, вичерпання вод, покращання їх стану, забезпечення особливого режиму користування водними об'єктами для природоохоронних, лікувальних, курортних і оздоровчих цілей.Основний негативний вплив на води (водні об'єкти) здійснюється шляхом забруднення, засмічення і виснаження. Зміст понять засмічення і виснаження розкривається в ст. 1 Водного кодексу України. Забруднення вод – це надходження до водних об'єктів забруднюючих речовин. Засмічення вод – це привнесення у водні об'єкти сторонніх предметів і матеріалів, що шкідливо впливають на стан вод. Вичерпання вод – це зменшення кількості вод у водних об'єктах.Розділом IV Водного кодексу України закріплена конкретна система заходів по охороні вод, яка передбачає:Особливий порядок надання в користування і використання земель водного фонду (статті 85, 86 Водного кодексу України). Зокрема, у постійне користування землі водного фонду надаються водогосподарським спеціалізованим організаціям, іншим підприємствам, установам і організаціям, в яких створено спеціалізовані служби по догляду за водними об'єктами, прибережними захисними смугами, смугами відведення, береговими смугами водних шляхів, гідротехнічними спорудами та підтриманню їх у належному стані. Детальніше ці питання регулюються в постанові Кабінету Міністрів України від «Про затвердження Порядку користування землями водного фонду».

Створення водоохоронних зон, прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг, зон санітарної охорони (статті 87-93 Водного кодексу України).У межах водоохоронних зон виділяються землі прибережних захисних смуг і смуги відведення з особливим режимом їх використання відповідно до статей 88-91 Водного кодексу України. Прибережна захисна смуга (відповідно до ст. 1 Водного кодексу України) – частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони. Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів – 25 метрів; Зона санітарної охорони – територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршенню якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд (ст. 1 Водного кодексу України). Вони встановлюються з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб. Постановою Кабінету Міністрів України затверджений Правовий режим зон санітарної охорони водних об'єктів.Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність, загальні положення якої визначено у главі 23 Водного кодексу України.

69. Відповідальність за порушення водного законодавства.

Кримінальна відповідальність настає на підставі вироку суду, що вступив у законну силу, за злочини, передбачені ст. 242 КК України (порушення правил охорони вод), 243 КК України (забруднення моря), а також частково за ст. 244 КК України (порушення законодавства про континентальний шельф України)

.Адміністративна відповідальність за порушення водного законодавства передбачена статтями 59-62, 912 Кодексу України про адміністративні правопорушення (ст. 59 – порушення правил охорони водних ресурсів, ст. 59 – порушення вимог щодо охорони територіальних і внутрішніх морських вод від забруднення і засмічення, ст. 60 – порушення правил водокористування, ст. 61 – пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації, ст. 62 – невиконання обов'язків по реєстрації в суднових документах операцій з шкідливими речовинами і сумішами, ст. 912 – перевищення лімітів та нормативів використання природних ресурсів). Справи про ці правопорушення відповідно до статей 239, 242 Кодексу України про адміністративні правопорушення розглядають органи Держ-водгоспу або Мінприроди України.

Дисциплінарна відповідальність застосовується у загальному порядку на основі норм Кодексу законів про працю України.

Цивільно-правова відповідальність застосовується у вигляді відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення норм водного законодавства. Особливістю такої відповідальності є те, що для визначення розміру збитків, які підлягають відшкодуванню, використовуються наперед визначені методики і такси. Зокрема розміри відшкодування визначаються на підставі наказу Мінекобезпеки України, яким затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження такс для обчислення розміру відшкодування збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України», наказу Мінекобезпеки України від, яким затверджено Положення про порядок обчислення розміру відшкодування та сплати збитків, заподіяних внаслідок забруднення із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіальних і внутрішніх морських вод України, наказу Держводгоспу України, яким затверджена Методика розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації.

70. Правове регулювання використання надр в Україні.

Кодекс України про надра визначає надра як частину земної кори, що розташована під поверхнею суші та дном водоймищ і простягається до глибин, доступних для геологічного вивчення та освоєння.Завданням КпН є регулювання гірничих відносин з метою забезпечення раціонального, комплексного використання надр для задоволення потреб у мінеральній сировині та інших потреб суспільного виробництва, охорони надр, га­рантування при користуванні надрами безпеки людей, майна та навколишнього природного середовища, а також охорона прав і законних інтересів підприємств та громадян.Гірничі відносини в Україні регулюються Конституцією України, Законом Ук­раїни «Про охорону навколишнього природного середовища», КпН та іншими актами законодавства України, що видаються відповідно до них.Земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.Якщо законом з питань користування нафтогазоносними надрами встанов­лені інші норми, ніж ті, що встановлені у КпН, то застосовуються норми вищезазначеного закону.Надра є виключною власністю народу України і надаються тільки у користу­вання. Угоди або дії, які в прямій або прихованій формі порушують право влас­ності народу України на надра, є недійсними. Народ України здійснює право власності на надра через Верховну Раду України, Верховну Раду АРК і місцеві ради народних депутатів.

71. Надання надр у користування, права і обов'язки користувачів надр.

Користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, грома­дяни України, а також іноземні юридичні особи та громадяни.

Надра надаються у користування для:

• геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родо­вищ корисних копалин загальнодержавного значення;

• видобування корисних копалин;

• будівництва та експлуатації підземних споруд, не пов'язаних з видобуван­ням корисних копалин, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів ви­робництва, скидання стічних вод;

• створення геологічних територій та об'єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні за­повідники, заказники, пам'ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади та ін.);

• задоволення інших потреб.

Надра надаються у постійне або тимчасове користування. Постійним виз­нається користування надрами без заздалегідь встановленого строку. Тимчасове користування надрами може бути короткостроковим (до п'яти років) і довгостро­ковим (до двадцяти років). У разі необхідності строки тимчасового користування надрами можуть продовжуватись. Перебіг строку користування надрами почи­нається з дня одержання спеціального дозволу на користування надрами, якщо в ньому не передбачено інше.Спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок на­даються спеціалізованим підприємствам, а також громадянам, які мають відпо­відну кваліфікацію, матеріально-технічні та економічні можливості для користу­вання надрами.

Спеціальні дозволи на користування надрами надаються спеціально уповно­важеним центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та за­безпечення раціонального використання надр за погодженням з Міністерством охорони навколишнього природного середовища України, як правило, на кон­курсних засадах в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.Гірничим відводом є частина надр, надана користувачам для промислової розробки родовищ корисних копалин та цілей, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин. Користування надрами за межами гірничого відводу заборо­няється.Надання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, проводиться в порядку, встановленому земельним законодавством України.Земельні ділянки для користування надрами, крім випадків, передбачених КпН, надаються користувачам надр після одержання ними спеціальних дозволів на користування надрами чи гірничих відводів.Місцеві ради народних депутатів при наданні земельної ділянки для розробки родовищ корисних копалин місцевого значення одночасно надають у користу­вання і надра.Надра надаються у користування підприємствам і громадянам лише за наяв­ності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.Надра у користування для видобування прісних підземних вод і розробки ро­довищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього погодження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.Надання надр для захоронення відходів виробництва та інших шкідливих ре­човин, скидання стічних вод допускається у виняткових випадках при додер­жанні норм, правил та вимог, передбачених законодавством України. Надра для вказаних цілей надаються за результатами спеціальних досліджень та на підставі проектів, виконаних на замовлення заінтересованих підприємств.Землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх господарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів і прісні підземні води до 20 метрів та використовувати надра для господарських і побутових потреб.

Користувачі надр мають право:

• здійснювати на наданій їм ділянці надр геологічне вивчення, комплексну розробку родовищ корисних копалин та інші роботи згідно з умовами спеціаль­ного дозволу;

• розпоряджатися видобутими корисними копалинами, якщо інше не перед­бачено законодавством або умовами спеціального дозволу;

• здійснювати на умовах спеціального дозволу консервацію наданого в кори­стування родовища корисних копалин або його частини;

• на першочергове продовження строку тимчасового користування надрами.

Користувачі надр зобов'язані:

• використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано;

• забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр;

• забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища;

• приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві;

• виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законо­давством України.

• Права користувачів надр охороняються законом і можуть бути обмежені лише у випадках, передбачених законодавством України.

• Збитки, завдані порушенням прав користувачів надр, підлягають відшкоду­ванню в повному обсязі відповідно до законодавчих актів України.

Право користування надрами припиняється у разі:

• якщо відпала потреба у користуванні надрами;

• закінчення встановленого строку користування надрами

• припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користу­вання;

• користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення;

• використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр;

• якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтобазо-перспективних площ та родовищ нафти та газу — 180 календарних днів не приступив до користування надрами;

• вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користуван­ня ділянки надр.