Питання до іспиту з дисципліни екологічне інспектування

1. Процедура проведення інспекторських перевірок з охорони НПС.

2. Проведення державного контролю за охороною НПС на промисловому підприємстві.

3. Виявлення порушень та застосування заходів впливу до порушників природоохоронного законодавства.

4. Проведення державного моніторингу довкілля Черкаської області.

5. Вилучення знарядь незаконного добування ( заготівлі) природних ресурсів, самих природних ресурсів та продукції що з неї вироблена.

6. Планування перевірок, їх види.+8+10+12

7. Здійснення державного контролю за станом атмосферного повітря.

8. Підготовка до перевірки.

9. Здійснення державного контролю за станом та раціональним використанням водних ресурсів.

10. Здійснення державного контролю в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу (рибних ресурсів).

11. Здійснення державного контролю за транспортуванням, зберіганнях і застосуванням пестицидів та мінеральних добрив.

12. Види діяльності, що належать до природоохоронних заходів.

13. Види діяльності та об'єкти, що становлять підвищену екологічну небезпеку.

14. Екологічне законодавство України у галузі екологічного інспектування.

15. Правові принципи охорони навколишнього середовища та збалансованого розвитку.

1. Процедура проведення інспекторських перевірок з охорони нпс.

Державний контроль за дотриманням підприємствами та фізичними особами екологічних вимог в усіх сферах екологічної діяльності забезпечують інспектори Державного управління екобезпеки. Він реалізується через проведення інспекторських перевірок, організованих відповідно до вимог діючого законодавства, яке регулює всі процеси, пов'язані з вибором, обґрунтуванням виду перевірки, та безпосередні роботи з проведення контролю.

Об’єктами екологічного інспектування є:

- земля;

- надра;

- поверхневі води;

- атмосферне повітря;

- тваринний та рослинний світ;

- поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами);

- поводження з небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Під час проведення перевірок інспектор повинен мати при собі службове посвідчення, за необхідності – допуск встановленого зразка, і пред'являти ці документи на вимогу контрольно-пропускних пунктів або адміністрації об'єкта. Згідно з чинним законодавством керівництво (адміністрація) об'єкта перевірки зобов'язане надати інспектору всю необхідну інформацію, статистичну звітність, фінансові та облікові документи, результати відомчих лабораторних спостережень, проектні матеріали, акти прийняття об'єкта в експлуатацію тощо.

Під час підготовки до перевірки об'єктів інспектор зобов'язаний ознайомитися із постановами і рішеннями вищих і місцевих органів влади, наказами, рішеннями колегій і розпорядженнями Міністерства екології та природних ресурсів України і галузевого відомства, що стосуються природоохоронної діяльності на контрольованому об'єкті; технологічними процесами, що здійснюються на об'єкті; методами очищення газів, пиловловлення, очищення стічних вод, що можуть застосовуватись у характерних для об'єкта технологічних процесах; новими розробками мало-і безвідходних технологій на виробництвах; матеріалами і актами попередніх перевірок та іншими документами, що стосуються природоохоронної діяльності об'єкта.

Перед початком перевірки інспектор зобов'язаний відрекомендуватися керівництву і пояснити мету, завдання і обсяги перевірки, що буде проводитись. Робота інспектора продовжується з особою, відповідальною за проведення робіт з охорони природи на об'єкті, або з особою, визначеною керівництвом об'єкта.

У ході перевірки інспектор зобов'язаний з'ясувати наявність:

- законодавчих, нормативних і методичних документів з питань охорони довкілля, наказів і розпоряджень щодо організації природоохоронних робіт на об'єкті і призначення відповідальних посадових осіб за їх проведення;

- підрозділів з охорони природи, положення про них, посадових інструкцій; укомплектованість цих підрозділів кадрами відповідної кваліфікації.

Далі інспектор повинен вивчити:

- структуру виробництва і його склад;

- асортимент і обсяги продукції, що випускається;

- витрати основної і допоміжної сировини і матеріалів, у т. ч. палива, відповідність їх вимогам технологічних регламентів ДСТУ, ГОСТів, ТУ та іншим стандартам;

- проектну і технічну документацію виробництв;

- звітну документацію з питань охорони природного середовища; матеріали дозволів і лімітів викидів і скидів забруднюючих речовин в НПС та розміщення відходів;

- матеріали плати за забруднення НПС;

- дані відомчого лабораторного контролю джерел викидів і скидів;

- відомчі нормативні і методичні документи з питань охорони довкілля, утворення і розміщення відходів виробництва;

- стан виконання заходів щодо виявлення порушень при попередніх перевірках;

- основні правила техніки безпеки і промислової санітарії, дотримання яких під час огляду виробництв об'єктів дасть змогу уникнути нещасних випадків, травматизму.

Огляд виробництв здійснюється лише в супроводі відповідального представника об'єкта.

Інспекторська перевірка закінчується складанням серії документів, насамперед, «Акта перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства», що є обов'язковим для всіх видів інспекторських перевірок за винятком випадків, коли розслідуються очевидні протизаконні дії, які призвели до забруднення природного середовища та коли інспектор може обмежитись складанням протоколу про порушення природоохоронного законодавства. Акт перевірки підписує інспектор, який проводив перевірку, та всі члени комісії (за умови комісійної перевірки). Після цього акт перевірки вручають керівнику підприємства для виконання. Інспекторські перевірки всіх видів є необхідною ланкою в системі державного моніторингу навколишнього середовища.

Екологічний інспектор надає обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до його повноважень; доставляє осіб, які вчинили порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, до органів внутрішніх справ, Державної прикордонної служби або виконавчих органів місцевих рад, якщо особу порушника неможливо встановити на місці вчинення правопорушення; вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та надає позови про відшкодування втрат і збитків, завданих внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища.