Розділ третій підготовка озброєння танка до стрільби штатним артилерійським пострілом та приведення його до нормального бою

Для виконання вимог вогневої підготовки танковими підрозділами - уражати ціль з високою точністю на максимальних дальностях з найменшим витрачанням боєприпасів та часу - командирам всіх ланок необхідно якісно готувати танкове озброєння до бойового застосування.

Стрільбу з танка треба ретельно підготувати, підготовка до стрільби з танка поділяється на попередню і безпосередню.

Попередня підготовка до стрільби з танка здійснюється під час організації бойових дій (стрільб) і безпосередньо перед боєм (стрільбою). Вона включає в себе:

технічну підготовку озброєння танка та боєприпасів (Додатки 16,29);

вивчення місцевості, вибір орієнтирів, визначення дальностей до рубежів і предметів на місцевості;

складання картки вогню танка, схеми опорного пункту взводу і т.п.;

визначення балістичних, метеорологічних та топографічних умов стрільби;

введення поточного значення умов стрільби (поправок на їх відхилення) в танковий балістичний обчислювач або балістичний поправник.

Технічна підготовка озброєння танка та боєприпасів здійснюється під час організації бойових дій з метою забезпечення своєчасності відкриття вогню, надійну безвідмовну дію озброєння і боєприпасів під час стрільби, а також її високу точність.

Технічна підготовка озброєння танка до стрільби включає:

огляд і перевірку гармати:

каналу ствола;

працездатності затвору спускового механізму, електроспусків;

блокуючих пристроїв;

механізму повторного зводу.

перевірку противідкатних пристроїв:

кількість рідини в гальмі відкату (8,05 л);

кількість рідини в накатнику (4,7 л);

тиск у накатнику (59-62 кг/см²);

показник відкату (відкат нормальний 270-325 мм)

огляд, підготовку до роботи і перевірку функціонування в різних режимах МЗ:

функціонування МЗ;

перевірку регулювання тросового приводу уловлювача (4-7 мм);

перевірку регулювання тросового приводу механізму скидання заскочки стулки уловлювача (64 ⁺-1 мм);

регулювання тросу заскочки уловлювача;

регулювання пластичних пружин копірів.

Перевірку та регулювання характеристик стабілізатора:

перевірку функціонування стабілізатора в різних режимах;

перевірку та регулювання жорсткості стабілізатора: у вертикальній площині - не менше 70 кгс м/тд, в горизонтальній площині - не менше 300 кгс м/тд (переміщення не більше 5 мм);

перевірку та регулювання ступеня демпфірування стабілізатора: у вертикальній площині – 1-4 перебігу, перший не більше 50 тд/3°; у горизонтальній площині – 1-4 перебігу, перший не більше 75 тд/5°;

перевірку швидкості уводу стабілізованої гармати (не більше 16 тд/хв.);

перевірку моменту неврівноваженості гармати (не більше 3 кгс/м з перевагою на ствол).

Перевірку працездатності систем управління вогнем 1А33:

перевірку та регулювання електричного нуля в горизонтальній і вертикальній площині, по каналу обліку швидкості флангового руху цілі;

перевірку та регулювання точності відпрацювання кутів прицілювання;

перевірку та регулювання точності відпрацювання кутів бокового упередження;

перевірку балансування та регулювання чутливості інтегратора стабілізатора гармати та башти;

перевірку ширини, симетричності та зони дозволу пострілу.

Перевірку, регулювання і вивірення прицілів:

перевірку функціонування ланцюгів наведення;

перевірку функціонування далекоміра в режимі "контроль";

перевірку функціонування каналу введення поправок на відхилення умов стрільби від нормальних;

перевірку функціонування каналу відпрацювання і введення поправок на схил танка;

перевірку функціонування відкривання заслонок датчика вітру;

вивірення нульової лінії прицілювання;

вивірення приймально-передавального каналу далекоміра;

перевірку та регулювання точності відпрацювання та введення поправки на особистий хід танка.

Примітка: забороняється використовувати танки, які мають відхилення параметрів СУВ від табличних.

Перевірку працездатності та налагодження засобів зв'язку.

Визначення зносу каналу ствола гармати з метою визначення величини падіння початкової швидкості снаряда (максимальний знос 3,4 мм).

Перевірка працездатності нагнітача і підпороміра.

Перевірка герметичності бойового відділення за допомогою підпороміра. Для перевірки наявності мінімально дозволеної величини надмірного тиску в бойовому відділенні управління машини необхідно:

у камеру гармати встановити макет заряду або піддон;

клин затвору гармати закрити, провести контрольний спуск спареного кулемета, закрити всі люки;

запустити двигун;

натиснути на кнопку ОРБ на пульті ПП-5, для вмикання нагнітача клапан на патрубку ФВУ переводиться в положення, що направляє повітря через фільтр нагнітача /на пульті ПП-5 включається лампочка Ф /, клапан охолодження стартера-генератора переводиться для забору повітря із силового відділення.

Навіднику вкрутити заглушку підпороміра і натиснути на його корпус вгору до упора. Кулька підпороміра повинна пересунутися вгору, що відповідає величині надмірного тиску в машині не менше 35 мм вод. ст.

На основі проведених робіт складається акт готовності техніки до стрільби.

Сортування боєприпасів

Сортування боєприпасів спочатку проводять за партіями, а потім за ваговими знаками. Снаряди, що відрізняються на один ваговий знак, можна, як виняток, об'єднати в одну групу. Сортування зарядів за партіями має більш важливе значення, ніж сортування снарядів за партіями і за ваговими знаками і тому, що заряди різних партій можуть давати початкові швидкості, що відрізняються між собою. Складається акт готовності боєприпасів до стрільби. (Додаток 29)

Безпосередня підготовка до стрільби включає в себе визначення поточного значення стрільби: температури повітря та заряду, атмосферного тиску, напрямку та швидкості вітру.

Вивірення, пристрілка і перевірка боєм

Головним питанням підготовки озброєння до бойового застосування є вивірення приладів прицілювання, перевірка боєм танкових гармат та приведення кулеметів до нормального бою.

Мета вивірення нульових ліній прицілювання - таке положення відносно каналу ствола, яке забезпечило б під час стрільби з танку в нормальних умовах відповідність установок прицілу табличним дальностям стрільби і найменше відхилення середньої траєкторії від ліній прицілювання по напрямку (мал. 1).

Нульова лінія прицілювання

Мал. 1. Положення осі каналу ствола з нульовою лінією прицілювання

Приведення до нормального бою кулемета, спареного з гарматою має за мету добитися того, щоб під час стрільби в нормальних умовах середня точка попадання на дальності 400 м співпадала, а також щоб перевірити кучність бою кулемета.

Перевірка боєм танкових гармат має за мету, враховуючи технічні характеристики прицілу-далекоміра, обчислювача, стабілізатора, в яких конструктивно закладені допуски на відпрацювання відповідних сигналів (кутів) у технічних умовах, які допускаються для індивідуальної системи кожного танка, а також можливі незначні помилки при вивіренні нульової лінії прицілювання, нанесенні контрольних поділок на дульному зрізі ствола під час пристрілки гармат на заводах промисловості. Тому з досвіду проведених стрільб найбільш доцільний спосіб перевірки гармат боєм - спосіб з ввімкнутою системою. Під час стрільби практичним (ОФ) снарядом по мішені, що встановлена на дальності 1600 м , якщо СТВ відхилено більше ніж 60 см, необхідно механізмами вивірення по висоті і напрямку вивести центральну прицільну марку в центр пробоїни, таким чином ми вибираємо всі технічні відхилення, які є в електроблоках (технічні допуски, недостатньо точне вивірення та можливо неточно набиті поділки на дульному зрізі).

Для ведення стрільби вночі та отримання якісного зображення в приладах (ТПН-1, ТПН-3) необхідно, щоб нульова лінія прицілювання ТПН-1 (ТПН-3) була паралельна осі каналу ствола гармати, а напрямок пучків інфрачервоних променів прожекторів і фар співпадав з напрямком візирування через прилади ТПН-1 (ТПН-3).

Перед вивіренням, перевіркою боєм танкових гармат, приведенням до нормального бою кулеметів, пристрілкою озброєння танків їх технічний стан повинно бути перевірено посадовими особами, включеними в комісію, усунуто технічні неполадки і дефекти. Після цього начальники служб РАО, БТ, ПММ, зв'язку, командир батальйону, заступник командира батальйону з озброєння, командир роти під керівництвом заступника командира частини складають акт технічного стану техніки та доповідають актом про готовність танків до стрільби (Додаток 16).

Командир військової частини призначає стройовий огляд особовому складу на техніці, яка виводиться для проведення стрільб. На стройовому огляді перевіряється особовий склад (зведені екіпажі, віддані наказом по частині на час підготовки озброєння до стрільби), укомплектованість техніки ЗІПом, матеріальне забезпечення та необхідна для проведення стрільби документація.

Примітка. Для підготовки озброєння до стрільби призначаються кращі офіцери та екіпажі, які знають матеріальну частину озброєння, правила стрільби, мають практичні навички в приведенні озброєння до нормального бою.

Узгодивши раніше з начальником навчального центру (полігона) всі питання про розміщення особового складу та техніки, підготовку озброєння до стрільби командир частини видає наказ про організацію приведення озброєння до нормального бою.

У методичних рекомендаціях розглянуто варіант, коли немає можливості готувати озброєння до стрільби на стаціонарних майданчиках.

У цьому разі заступником командира військової частини (командиром батальйону) обирається майданчик для підготовки озброєння до стрільби, попередньо узгодивши всі питання проведення стрільб та виконання заходів безпеки з начальником навчального центру (полігона).

На майданчик встановлюють танки з креном не більше 2° та нумеруються керівником зліва направо. Відстань між танками 1 – 1,5 м. Під кутом 90° до площини стрільби в полі встановити мішені №12 та указки для вивірення (якщо немає добре виражених орієнтирів, предметів) на відстані 1600 м. На мішені кріпиться трикутник чорного кольору (залежно від освітлення місцевості). На відстані 100 +_ 0,5 м від дульного зрізу каналу ствола гармати перед танками на майданчику для приведення до нормального бою кулеметів встановити щити 1,5х1,5м, на яких закріплюються пристрілювальні (вивірювально-пристрілювальні) мішені для кулеметів (мал. 2), для вивірення нічних прицілів ТПН-1 (ТПН-3) відповідно встановити щити на 1100 м та 1000 м.

Мал. 2 Пристрілювальна мішень для ККТ

Екіпажі розкладають ЗІПи та інструменти, які необхідні для роботи на трансмісії зліва (за люком навідника), особовий склад, який підносить боєприпаси, розкладає по п’ять ящиків із штатними снарядами до кожного танка в 1 м позаду від правої гусениці, навідники отримують на пункті боєпостачання 7,62 мм набої (стрічки по 10 набоїв ЛПС), встановлюють коробки на ящики штатних артпострілів. Після чого екіпажі шикуються в 3 – 4 кроках позаду танків встановленим порядком. (мал. 3)

Мал. 3

Мал.3.

На час стрільби організовується командний пункт, куди входять:

командир бригади (батальйону);

заступник командира бригади (батальйону);

спостерігачі (по кількості танків) – офіцери з стереотрубами (біноклями Б-12, ТЗК);

начальник метеопоста;

зв'язківець;

начальник оточення.

Матеріальне забезпечення:

документація керівника стрільби (відомість, в якій вказуються баштові номери танків, мішені, по яких ведеться вогонь, їх порядковий номер у полі, метеорологічні умови на час стрільби, характеристика снарядів, якими перевіряється бій гармати, прізвища офіцерів, які готують озброєння);

наказ про організацію стрільби та зведені екіпажі;

таблиці стрільби;

акти технічного стану танків;

акти готовності боєприпасів;

списки осіб, з якими проводиться інструктаж щодо заходів безпеки;

переносна радіостанція;

стіл;

керівництва і порадники.

Місце для командного пункту обирається так, щоб під час стрільби була можливість корегувати стрільбу із танкових гармат.

Пункт технічного обслуговування стрільби обирається (призначається) керівником у зручному місці для його розташування, але не ближче ніж 100 м від танків, що стріляють.

На пункті технічного обслуговування перебувають:

начальник БТС або один із заступників командира батальйону з озброєння;

начальник служби РАО з бригадою з ремонту озброєння;

бригада з ремонту засобів зв'язку;

начальник КПМ;

фельдшер;

начальник пункту боєпостачання.

Матеріальне забезпечення – за рішенням начальників служб і командирів підрозділів, які обслуговують стрільбу.

Обладнання метеопоста, що встановлюється на директрисі під час стрільби штатними боєприпасами із бойових машин:

термометр для вимірювання температури повітря;

термометр для вимірювання температури зарядів;

три-чотири контрольні ящики (контейнери) з боєприпасами;

анемометр (вітромір) з лімбом;

барометр.

Примітка: Термометр і барометр встановлюються у шафі, що обладнана жалюзями, а контрольні ящики (контейнери) з боєприпасами і термометром, вкладеним в середину ящика (контейнера), на ґрунті - у затінку. Начальник метеопоста у встановлений керівником стрільби час доповідає про метеодані на командний пункт.

Перевіривши готовність екіпажів, мішеневого поля, керівник доповідає старшому керівнику стрільби, якщо ведеться стрільба на полігоні, про готовність до стрільби та подає команду екіпажам "До вивірення приступити". Екіпажі займають місце в танках та розпочинають вивірення нульових ліній прицілювання.

Порядок вивірення нульової лінії прицілювання по віддаленій точці

а) Вивірення нульової лінії прицілювання денних прицілів

Для вивірення нульової лінії прицілювання по віддаленій точці предмета або по КВМ необхідно:

установити танк на рівному майданчику;

вибрати предмет (на директрисах щит або мішень №12) на відстані не менше 1600 м з чітко визначеними контурами;

відстопорити гармату та башту;

закріпити перехрестя із ниток товщиною 0,3-0,5 мм по поділках, які є на дульному зрізі ствола гармати;

дістати з гнізда клину затвора частину деталей ударного механізму і замість них встановити трубку вивірення (ТВ-115), або спеціальний піддон з трубкою вивірення;

установити балістику Бр, а дистанційну шкалу на "О";

установити діафрагму з отвором 1 мм на окуляр прицілу;

спостерігаючи в окуляр трубки вивірення та обертаючи маховики підйомного та поворотного механізмів, сполучити перехрестя з ниток на дульному зрізі з вибраною віддаленою точкою наводки (мал. 4), при цьому наводку здійснювати одноманітно знизу догори та зліва направо.

Якщо вершина ЦК збігається з віддаленою точкою, то нульова лінія прицілювання займає правильне положення. Якщо вершина ЦК відхилена від точки наведення перехрестя на дульному зрізі необхідно гвинтами вивірення прицілу по висоті і напрямку, спеціальним ключем вивести вершину ЦК на вибрану віддалену точку.

В умовах обмеженої видимості або коли немає можливості вибрати віддалену точку, вивірення прицілу проводять по індивідуальній контрольно-вивірювальній мішені (мал. 5), координати положення кожного знака мішені взяти з формуляра танка. При цьому координати знаків кулеметів взяти з контрольно-вивірювальних карток за результатам пристрілки.

А – вид через поле зору прицілу

Б – вид через трубку вивірення

Б

Мал. 4 Вид поля зору прицілу та в трубку вивірення ТВ-115

В

НСВТ

ивірення нульової лінії прицілювання по КВМ проводиться аналогічно вивіренню по віддаленому предмету з тією різницею, що КВМ встановлюється на відстані 25±0,5 м від дульного зрізу каналу ствола, а вісь каналу ствола наводити в центр відповідного знака для гармати. Якщо будуть виявлені розбіжності, то їх усувають за допомогою механізмів вивірення.

Мал. 5 Контрольно-вивірювальна мішень.

б) Вивірення нічного прицілу (ТПН-3)

Вивірка нічного прицілу з рухомими шкалами виконується аналогічно, як і вивірення нульової лінії прицілювання денних прицілів по віддаленому предмету або по КВМ. При цьому віддалена точка повинна знаходитися на відстані не менш ніж 1000 м (мал. 6).

Б

А

А- вид через трубку вивірення

Б- вид через поле зору нічного прицілу

Мал.6. Вид поля зору нічного прицілу з рухомими шкалами та в трубку вивірення при вивіренні нічного прицілу (ТПН-3) по віддаленому предмету.

Узгодження (юстирування) оптичної осі прожектора з лінією візирування.

Юстирування (від німецького вивіряти) - це перевірка та налагодження приладів, механізмів для встановлення правильності взаємодії та розташування деталей і вузлів (в основному застосовується в електричних та оптико-механічних приладах і механізмах).

Для забезпечення чіткої видимості місцевості під час спостереження в нічний приціл необхідно, щоб лінія візирування була узгоджена з оптичною віссю інфрачервоного освітлювача Л2АГМ (Л4А).

Перевірка виконується по світловому відображенню на КВМ, яка встановлюється на відстані 25 м від дульного зрізу гармати.

При цьому:

ввімкнути попередньо вивірений нічний приціл і прожектор;

навести прицільну марку нічного прицілу (вершину верхнього штриха ТПН-1 або центральну прицільну марку ТКН-3) у свій знак на КВМ;

вимкнути приціл;

зняти світловий інфрачервоний фільтр з прожектора. Світлове відображення при цьому повинно знаходитися симетрично відносно відповідного знака на КВМ, несиметричність світлового відображення усувається за допомогою вивірювальних гвинтів (по напрямку) та регулювальної тяги (по висоті).

Після регулювання встановити світловий 14 фільтр та вимкнути прожектор.

Фокусування прожекторів Л2АГМ (Л4А)

Фокусування проводиться з метою надання світловому відображенню необхідної форми та найбільшої яскравості по лінії візирування.

Фокусування прожектора здійснювати вночі, для цього:

зняти інфрачервоний фільтр та задню кришку з прожектора;

установити щит на відстані не менше 25 м від прожектора;

послабити стопорний гвинт кріплення патрона лампи;

ввімкнути прожектор і навести світлове відображення на щит;

провести повздовжнє фокусування, для чого, обертаючи маховик, забезпечити найменшу величину світлового відображення та максимальну яскравість;

послабити три стопорні гвинти диска фокусувального пристрою;

обертанням двох регулювальних гвинтів здійснити поперечне фокусування з метою надання світловому відображенню форми симетричної горизонтальної вісімки з чітким контуром;

закрутити стопорні гвинти;

закрутити стопорний гвинт кріплення патрона;

вимкнути прожектор, поставити на прожектор задню кришку та ІЧ фільтр.

Вивірення зенітного кулемета НСВТ з прицілом ПЗУ

У звичайних умовах експлуатації перед стрільбою проводиться вивірення нульової лінії прицілювання по вивірювально-пристрілювальній мішені.

Для цього необхідно:

установити горизонтально мішень на відстані 100 м від дульного зрізу ствола гармати;

у ствол кулемета вставити ТХП-12;

з допомогою ручних приводів навести ТХП на свій знак на мішені;

механізмами вивірення по висоті і напрямку, поділка "О" прицілу ПЗУ-5 сполучити з перехрестям ПЗУ на мішені;

після закінчення вивірення вивірювальний болт та гвинт затягнути контргайками та перевірити чи співпадає перехрестя прицілу й мішені.

По готовності екіпажів, які проводили вивірення нульових ліній прицілювання, керівник перевіряє якість вивірення всіх танків або вибірково. Переконавшись у тому, що на всіх танках вивірення проведено правильно, керівник подає команду на шикування екіпажів, нагадує порядок стрільби, заходи безпеки, команди (сигнали) управління, визначає черговість стрільби, після чого подає команду "Екіпажі до машин".

Методика та порядок перевірки боєм танкових гармат

Отримавши команду "Завантажити боєприпаси" екіпажі у встановлений час завантажують по п'ять артпострілів у конвеєр, займають свої місця, оглядають озброєння, прилади стрільби та спостереження, підганяють сидіння, шоломофони та налобники, перевіряють роботу засобів зв'язку, вводять поправки на умови стрільби в танковий балістичний обчислювач (ТБО), надають гарматі максимальний кут, висаджуються з машини, прикривають люки та шикуються в трьох-чотирьох кроках позаду машин.

Отримавши команду "До бою", екіпажі займають свої місця, механік-водій запускає двигун і доповідає: "Люк закритий, оберти двигуна експлуатаційні, напруга бортової мережі нормальна". Навідник вмикає систему, перемикач-балістик встановлює в положення "Н" (якщо стрільба ведеться практичним снарядом). Через чотири - п’ять хвилин навідник гармати доповідає: "Я перший, до бою готовий, нагнітач включено". Прийнявши доповідь про готовність до бою, керівник подає команду "Першому – вогонь, другому, третьому – спостерігати".

Керівник заняття з метою економії мотогодин роботи двигуна в першу чергу призначає не більше трьох танків для перевірки гармат боєм, інші екіпажі з приладами спостереження займаються на навчальному місці поза танками. На танках, на яких проводять перевірку боєм, встановлюються червоні прапорці, а на інших – білі.

Навідник вимірює дальність до цілі, заряджає гармату, уточнює наводку і доповідає керівнику: "Я перший, дальність до цілі 1610 м, точка прицілювання, фігура, вище цілі (1-й постріл слід вважати прогрівним), точка прицілювання - центральна прицільна марка, ваговий знак снаряда - нормальний, спостерігати постріл". Призначені керівником стрільби спостерігають за пострілом і доповідають йому результати. Керівник заносить результати у відомість і подає команду на другий постріл "Першому, другий снаряд зарядити, точка прицілювання центр цілі, прицільна марка — центральна". Навідник гармати перед кожним пострілом вимірює дальність, уточнює точку наведення та про це доповідає керівнику (форма доповіді приведена вище). Керівник оцінює другий постріл, визначає положення пробоїни на мішені і заносить у відомість.

Мал. 7

Якщо пробоїна на мішені відхилилася від контрольної точки на незначну відстань, керівник подає команду першому екіпажу провести ще два постріли, а другому або третьому: "Запустити двигун", спостерігає пробоїни кожного снаряда і результати повідомляє навіднику. Оцінює середню точку попадання (СТВ) трьох пробоїн. СТВ повинна знаходитися не більше ніж 60 см від контрольної точки (мал. 7). Коли ці вимоги виконано, то перший танк на цьому перевірку боєм гармати закінчує. Примітка. Якщо середню точку попадання визначити з командного пункту немає можливості. Керівник подає команду: "Припинити вогонь, розряджай", "До машин", і виїжджає в поле до мішеней з офіцерами, які проводили перевірку гармати боєм, на місці визначає СТВ і віддає відповідні вказівки.

Розглянемо приклад, коли після другого пострілу пробоїна відхилилася від КТ на значну відстань, але знаходиться на мішені. Керівник повідомляє результат навіднику та дає команду провести ще два постріли, після чого виїжджає в поле з офіцерами, які проводили перевірку боєм, і на місці визначають СТВ. На середню точку попадання потрібно приклеїти нову точку наведення (мал. 8). По прибутті з поля керівник подає команду: "До бою". Навідник після виконання команди застопорює дзеркало гіроскопів, черв'ячну пару, діючи підйомним та поворотним механізмами, наводить вершину центральної прицільної марки в КТ (відновлює наведення), після

КТ

М

СТВ

ал.8

чого механізмами вивірення по напрямку і висоті наводить вершину центральної прицільної марки в нову точку наведення, яка наклеєна на СТВ, після чого підйомним та поворотним механізмами виводить центральну прицільну марку в ТН, відновлює наведення, і доповідає керівнику:

"Я перший, коректуру введено." За командою керівника розстопорює дзеркало та черв'ячну пару і проводить ще три постріли. Керівник спостерігає та заносить положення пробоїн у відомість, визначає СТП. Якщо СТП не відхилилась від КТ більше ніж 60 см, то перевірку боєм вважати закінченою. Результати приведення гармат до нормального бою заносяться у відомість перевірки боєм.

З практики підготовки озброєння до бойового застосування в частинах на перевірку бою одного танка необхідно 15 - 30 хвилин.

Примітка. Якщо після другого (третього) пострілу визначилося значне відхилення пробоїни по висоті (напрямку), і на мішені не спостерігається, необхідно повторити вивірення нульових ліній прицілювання, перевірити роботу ТБО, далекоміра і повторити перевірку боєм.

Перевіривши боєм гармати, танки переміщують по команді керівника на майданчик для приведення до нормального бою спарених з гарматою кулеметів, зенітних кулеметів, вивірення нічних прицілів.

Керівник перевірки боєм танкової гармати та приведення до нормального бою кулеметів відпрацьовує відомість (Додаток 22).

Приведення до нормального бою спареного з гарматою кулемета

а) Перевірку бою танкових кулеметів проводити після вивірення нульових ліній прицілювання.

Приведення кулеметів до нормального бою у військових частинах проводиться у разі:

установлення нового кулемета в машину;

ремонту кулемета, заміни частин кулемета та установки, в результаті чого може змінитися бій кулемета (наприклад, після заміни ствола, розбирання спареної установки і т.д.);

у разі виявлення під час стрільби значних відхилень куль.

Перед приведенням кулеметів до нормального бою необхідно:

підготувати кулемет до стрільби і перевірити стан каналу ствола кулемета;

правильність його встановлення та збирання;

установити танк без поздовжнього та бокового крену (допускається крен не більше 2°).

Перед початком робіт необхідно перевірити положення газового регулятора. Надійна робота кулемета забезпечується при встановленні газового регулятора в положення "1" або "2", а в нових кулеметах і кулеметах, які мають настріл не більш 3000 пострілів, — у положення "2". Положення "З" регулятора призначено для стрільби в тяжких умовах: у разі сильного забруднення, затримок, які мають місце в положенні "2".

Перед приведенням кулемета до нормального бою необхідно провести вивірення кулемета по КВМ на 25 м, або по вивірювально-пристрілювальній мішені на 100 м.

Пристрілювальна (вивірювально-пристрілювальна) мішень встановлюється на відстані 100 ± 0,1 м від дульного зрізу гармати так, щоб установча лінія мішені була паралельною до горизонту прицілу і знаходилася на висоті лінії вогню кулемета (1629 мм – об. 447).

Порядок проведення пристрілки:

зарядити кулемет патронами ЛПС однієї партії виготовлення;

провести 3-5 осадочних пострілів (в сторону від мішені);

встановити балістику К(Н) та дальність 4 по кулеметній шкалі (або вибрати відповідну прицільну марку для дальності 400 м при обнуленій гарматній шкалі ІА40, перехрестя вертикального штриха та шкали бокових поправок 1Г42);

за допомогою підйомного та поворотного механізмів навести прицільну марку прицілу на точку наведення на мішені;

при цьому наведення проводити одноманітно, знизу догори і зліва направо;

зробити чергу в 10 патронів і оглянути мішень.

Влучність бою кулемета вважається нормальною, якщо СТВ не виходить за межу габариту влучності 110х130 мм.

Кучність бою визначається за допомогою габариту кучності розміром 140х160 мм, вільно накладеного на пробоїни. Якщо при цьому вісім з десяти пробоїн знаходяться в його межах, то кучність бою визначається нормальною (мал. 9).

Мал. 9

Якщо СТВ вийшла за межі габариту влучності, то необхідно заміряти її відхилення від контрольної точки і за допомогою вивірювального механізму виправити положення кулемета. При цьому необхідно пам'ятати, що оберт втулки на одну велику поділку відповідає переміщенню СТВ на одну тисячну дистанції, що на відстані 100 м відповідає 10 см.

Після приведення кулемета до нормального бою втулку вивірювального механізму шплінтують дротом, визначають координати ККТ для контрольно-вивірювальної мішені. Виміряні координати записуються в контрольно-вивірювальну картку, вклеєну в формуляр машини.

Перевірка боєм та приведення до нормального бою зенітної кулеметної установки

установити пристрілювальну мішень на 100 м;

виконати дві - три короткі черги в сторону від мішені для перевірки працездатності автоматики та прогріву ствола;

нанести механізмами наведення ЗПУ перехрестя з цифрою 5 прицілу ПЗУ-5 в перехрестя, яке викреслено на пристрілювальній мішені;

виконати 20 пострілів короткими чергами (по 4-5 патронів), відновлюючи наведення перед кожною чергою;

для оцінки влучності бою знайти СТВ та вирахувати величину відхилення її від контрольної точки. Влучність бою вважається нормальною, якщо СТВ не виходить за межі габариту влучності (коло 0300 мм).

Кучність бою визначається з допомогою габариту дротяного кола діаметром 500 мм, який накладається на пробоїни з центром в СТВ. Якщо СТВ вийшла за межі габариту влучності, то необхідно виміряти величину її відхилення від контрольної точки. Потім відкласти відхилення від ТН прицілу ПЗУ-5 на мішені з тими ж знаками і нанести нову точку наведення (мал. 9), після чого навести перехрестя ПЗУ з цифрою 5 в точку наведення на мішені і вивести перехрестя гвинтами механізму вивірення в нову точку наведення (мал. 10).

Мал. 10

Після коректування прицілу ПЗУ-5 повторюють стрільбу чергами по 20 патронів і добиваються, щоб СТВ знаходилася в межах габариту влучності.

Після закінчення робіт необхідно затягнути регулювальні гвинти механізму вивірення прицілу ПЗУ-5 та результати пристрілки занести до контрольно-вивірювальної картки.