4.Предмет та основні функції філософії:

Предмет філософського знання:

відношення “людина — світ”, суб'єктивна і об'єктивна реальність.

Функції філософії:

Світоглядна ( — результатом будь-­якого філософствування є усвідомлення підстав людського життя, її мети й сенсу, визначення місця людини у системі “людина-­світ”).

Методологічна ( — визначення умов, принципів та способів організації пізнавальної діяльності з метою отримання систематичного та достовірного знання у будь­якій науці).

Пізнавальна (гносеологічна) функція ( полягає в поясненні найбільш загальних принципів буття та вихідних основ нашого мислення).

Прогностична функція ( розкриває (передбачає) загальні тенденції розвитку людини і світу).

Практично­діяльна (праксеологічна) функція ( полягає у здійсненні активного, перетворювального впливу на оточуючий світ і на саму людину).

Критична функція( виконує антидогматичну роль у розвитку знань).

Гуманістична функція (шляхом утвердження позитивного сенсу і мети життя, формування гуманістичних цінностей та ідеалів прояснює сутність людини і вказує шляхи становлення людської особистості).

5.Історія філософії – об’єктивний процес розвитку світової філософської думки.

Історія філософії – це насамперед об'єктивний історичний процес філософської творчості, частина історії світової культури і цивілізації. Історія філософії як об'єктивний процес має дві сторони: зовнішню і внутрішню, тобто історію взаємодії філософії з парафілософією і через неї з суспільством і історію сугубо логічного розвитку філософських проблем тією мірою, якою вони виявились усередині філософії.

Об'єктивну історію філософії можна описати як історично часову послідовність спроб побудувати внутрішньо й зовні (стосовно науки) несуперечливу, а стосовно світобудови також і істинну картину системно-раціонального світогляду.

6.Сутність і характерні ознаки основних етапів становлення та розвитку філософії.

Всесвітня історія філософії поступово проходить етапи розвитку: перший — філософія Стародавнього світу, другий — філософія Середньовіччя та епохи Відродження, третій — філософія частково феодалізму і становлення розвитку капіталізму (ХVII — ХVIII ст.), четвертий — сучасна філософія.

7.Значення філософії в сучасному світі.

Ставлення до філософії сьогодні далеко не однозначне. Наївні і культурно недостатньо освічені люди, особливо з числа орієнтованих на позитивістський світогляд, навіть вважають, що філософія своє віджила, що її неначебто слід замінити новим позитивним знанням. Такого роду сентенції можуть мати місце стосовно традиційно умоглядних форм філософії, які не завжди встигають за стрімким поступом сучасних наукових і технологічних новацій, її прогнози, як правило, запізнюються, а їх практичне значення залишає бажати кращого.

Філософія- є активізацією творчих можливостей людини в її прагненні зрозуміти життя, вона завжди спрямовувалася проти краху, кризи, занепаду цивілізації, культури і духовності людини. Філософська рефлексія найбільшою мірою сприяла здобуттю людиною свободи. Людство, котре давно вже усвідомило роль і значення філософії, завжди звертатиметься до багатства її ідей. Завдяки їм тільки й можна виявити, осягнути і розвинути глибинні смисли свого власного буття, які виступають у різних символічних формах - мовних, культурних, технічних, інформаційних тощо.