37. Правове регулювання та особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).

Пропорційна система передбачає голосування за списками партій, що означає виділення багатомандатного округу (округом є вся територія країни) або кілька округів. Це найбільш поширена система (країни Латинської Америки, Бельгія, Швеція). Зміст цієї системи полягає в тому, щоб кожна партія отримувала у парламенті кількість мандатів, пропорційну кількості поданих за неї голосів. При всій демократичності у цій системі є один недолік. Вона гарантує представництво навіть дрібних партій, що при парламентській чи змішаній формах правління створює проблеми з формуванням уряду. В багатьох країнах намагаються згладити цей недолік, а також надлишкову фрагментацію партій, вводячи "виборчий поріг" (бар'єр) -найменша кількість голосів, необхідна для обрання одного депутата (2-5%).

Існує багато варіантів пропорційної системи голосування:

• система із загальнонаціональним партійним списком (Ізраїль, Нідерланди). Голосування відбувається у масштабі всієї країни в межах єдиного загальнонаціонального округу;

• система з регіональними партійними списками передбачає формування кількох округів (Австрія, Скандинавські країни, Іспанія, Греція);

• система з закритим списком: виборець голосує за партію і не може виразити свою перевагу окремим кандидатом, занесеним у партійний список.

• система з відкритим списком дозволяє голосувати за партію і виражати перевагу комусь з її кандидатів, тобто виборці можуть змінити розташування кандидатів у списку (преференційоване голосування). (Бельгія, Італія, Швейцарія, Люксембург).

38. Особливості мажоритарно-пропорційної (змішаної) виборчої системи.

Змішанавиборча система — виборча система в основіякоїлежить принцип сполученняелементів мажоритарного та пропорційного голосування. Співвідношення мажоритарного і пропорційного елементу може бути різним: 50/50, 25/75. Використовується у понад 20 країнахсвіту.Класичним прикладом застосуваннязмішаноївиборчоїсистеми є ФРН, у якій 50 відсотківдепутатів Бундестагу обираються за земельнимипартійними списками, а інші 50 відсотків - на основімажоритарноїсистемивідносноїбільшості. Преференційнавиборча система застосовується у багатомандатних округах, де виборецьсамостійновиводить рейтинг усіхкандидатів. Якщожоденізкандидатів не отримуєабсолютноїбільшості з усього списку кандидатів, то виключається той, хто набрав найменшепершихмісць. Ця процедура виключеннякандидатів, які набрали найменшукількість перших місць, можеохоплюватидекількаетапів і триватидоти, доки необхіднакількістькандидатів не набереабсолютноїбільшостіголосів.Фінляндії, Бельгії, Нідерландах.Система єдиногонеперехідного голосу — напівпропорційна виборча система. Відповідно до системистворюютьсябагатомандатні округи, в якихвиборецьмає право проголосуватилише за одного кандидата з того чиіншогопартійного списку, поданого в бюлетені. Обираютьсятікандидати, якіотрималибільшеголосів, залежновід числа мандатів у окрузі. (Японія, Китай);Панашаж - виборець має право висловитися стосовно певної кількості кандидатів незалежно від їхньої партійної належності, «змішуючи» кандидатів від різних партій. Швейцарії та Люксембурзі. Обмежене голосування передбачає обрання виборцями кількох кандидатів з одного бюлетеня, проте їх має бути менше, ніж кількість місць для заповнення; Комулятивнеголосування.виборецьмаєстількиголосів, скількимандатів у окрузі. Виборецьможеїхрозподілитиміжусіма кандидатами, а можевіддатисвої голоси лише за одного з кандидатів.