- •2. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •3. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романо-германської системи права.
- •4. Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права.
- •5. Конституційно-правовий звичай як джерело конституційного права зарубіжних держав. Судовий прецедент як джерело конституційного права.
- •6. Види конституцій за формою зовнішнього виразу (навести по 3 приклади кожного виду).
- •7. Види конституцій за способом внесення змін (навести приклади). Види конституцій за способом їх прийняття (навести приклади).
- •9. Американська система конституційного контролю.
- •10. Континентальна модель конституційного контролю (навести 3 приклади органів конституційного контролю).
- •Види конституційного контролю. Абстрактний і конкретний, попередній і наступний, формальний і матеріальний контроль (навести приклади Види конституційного контролю
- •Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення (навести приклади).
- •11. Поняття і зміст громадянства. Співвідношення понять «громадянство», «підданство» і «національність» в зарубіжних державах.
- •12. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •13. Філіація: поняття, зміст. Натуралізація: поняття, зміст.
- •Способи припинення громадянства. Денаціоналізація і денатуралізація: поняття, зміст.
- •16. Класифікація форм правління сучасних держав.
- •17. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди (навести 5 прикладів сучасних монархій).
- •18. Парламентська монархія: характерні риси (навести 5 прикладів).
- •19. Дуалістична монархія: характерні риси (навести приклади).
- •20. Поняття та види систем престолоспадкування.
- •21. Республіка як форма правління та її різновиди (навести 5 прикладів)
- •22. Конституційно-правові ознаки президентської і парламентської республік (навести по 3 приклади президентських і парламентських республік).
- •23. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки (навести 5 прикладів).
- •27. Унітарна держава, її різновиди (навести 5 прикладів).
- •28. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій. Види федерацій (навести приклади).
- •30.Обласна (регіоналістична держава). Територіальна автономія.
- •32. Види виборів за опосередкованістю волі виборців. Опосередковані та багатоступеневі вибори: характерні риси (навести приклади).
- •33. Принцип свободи виборів. Зобов’язуючий вотум (навести приклади).
- •34. Виборчі цензи: поняття та види.
- •35. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи.
- •36. Мажоритарна виборча система, її різновиди (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •37. Правове регулювання та особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •38. Особливості мажоритарно-пропорційної (змішаної) виборчої системи.
- •39. Поняття та сутність інституту глави держави. Юридичні форми глави держави (навести приклади кожної форми).
- •40. Функції та повноваження глави держави у зарубіжних країнах(навести приклади).
- •41. Поняття та зміст права вето глав зарубіжних держав.
- •42. Інститут контрасигнації (навести приклади).
- •46. Монарх: особливості конституційно-правового статусу (навести не менше 5 прикладів).
- •47. Особливості конституційно-правового статусу президента в зарубіжних державах (навести не менше 5 прикладів).
- •48. Способи обрання президентів зарубіжних країн
- •46. Поняття парламенту, його сутність.Види парламентів зарубіжних країн за структурою.
- •47.Вихідні засади концепції народного представництва.
- •51. Зміст представництва нижньої та верхньої палат бікамерних парламентів.Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •49. Форми парламентського контролю за діяльністю уряду
- •55. Поняття уряду, його характерні риси. Види урядів.
- •53. Способи формування урядів зарубіжних держав.
- •58. Відповідальність урядів зарубіжних держав.
- •59. Інститут парламентської відповідальності уряду
27. Унітарна держава, її різновиди (навести 5 прикладів).
Унітарна держава – це єдина, цілісна, злита держава, складові частини якої не володіють будь-якою політичною самостійністю. Ознаки:1) наявність тільки однієї конституції; 2) існування єдиної системи вищих органів державної влади; 3) єдина система права; 4) єдине громадянство; 5) єдина судова система; 6) складові частини найчастіше мають статус адміністративно-територіальних одиниць.
За ступенем централізації розрізняють:
1) централізовані (Данія, Норвегія, Казахстан Болгарія, Польща);
2) децентралізовані (Великобрит.)
3) відносно децентралізовані д-ви (Португалія., Іспанія, Італія Франція).
Унітарні держави можуть бути централізованими і децентралізованими в залежності від: характеру взаємовідносин між вищими та місцевими органами влади; обсягу повноважень, наданих адміністративно-територіальним одиницям або автономним утворенням у складі унітарної держави; Прийнято вважати держава центр-им, якщо на чолі місц. орг. держ. вл. стоять призначені з центру чиновники, яким підпор-і місц. органи самовар-я. У дец-их ун. д-ах місцеві орг. держ. влади обир-я нас-ям і користуються значною самостійністю у вирішенні питань місцевого життя. Залежно від наявності автономних утворень унітарні держави поділяють на: складні(мають у своєму складі автономні утворення); прості(у мають автономних одиниць).Іноді виділяють:
держави з однією автономією (наприклад, Україна з автономною республікою Крим),
держави з багатьма автономіями (наприклад, Іспанія з автономними співтовариствами (областями))
держави з різнорівневими автономіями (наприклад, Китайська Народна Республіка з автономними округами, автономними повітами, автономними районами і особливими адміністративними районами).’’
Приклади:- ун. складна – Україна, Італія, Іспанія;5- ун. проста – Гондурас, Ємен, Ірландія.
28. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій. Види федерацій (навести приклади).
Федерація – це форма держ.устрою, яка являє собою складну (союзну) д-ву, що складається з держ.утворень, які володіють певною політ.самостійністю.
Ознаки:
— єдина територія складається з територій адміністративно-територіальних одиниць — суб'єктів, які мають назву провінцій (Канада), штатів (США), земель (Австрія), еміратів (ОАЕ), кантонів (Швейцарія) тощо, свій територіальний устрій у межах єдиного загальнодержавного кордону;
— наявність трьох рівнів повноважень органів влади і їх відповідної компетенції:
— існування загальнофедеративних органів державної влади, рішення яких є обов'язковими для суб'єктів федерації, відповідно до конституційно закріпленого обсягу владних повноважень;
— законодавчі, судові, виконавчі органи влади суб'єктів федерації мають власну спеціальну компетенцію, яка не збігається з компетенцією центральних (федеральних) органів;
— державні утворення об'єднані у федерацію на підставі союзного договору, зберігають при цьому право на самовизначення і вихід з федерації;
— наявність загальної конституції федерації та конституцій суб'єктів, наділення суб'єктів федерації правом видавати нормативно-правові акти, зміст яких повинен відповідати законодавству федерації, а дія поширюватися виключно на їх територію;
— наявність загальнофедеративного двопалатного парламенту (США, Аргентина), у якому в одній з палат (верхній) представлені суб'єкти федерації і парламенту суб'єктів федерації, федерального уряду та відповідних органів управління суб'єктів федерації, а інша (нижня) — є органом загальнофедеративного представництва, формується шляхом виборів по територіальних виборчих округах;
— наявність подвійного громадянства (якщо інше не передбачено конституцією): кожний громадянин вважається громадянином федерації і одночасно громадянином суб'єкта федерації;
— наявність загальнофедеративної податкової та фінансової систем;
— суб'єкти федерації не володіють повним суверенітетом і не можуть бути суб'єктами міжнародного права, хоча у випадках договірних міжнародних відносин у економічній, культурній сфері федерація може виступати як у цілому так і кожен із суб'єктів самостійно;
— загальні збройні сили;
— суб'єкти федерації можуть мати зовнішні ознаки суверенітету: гімн, герб, прапор.
Приклади: Австрія, Аргентина, Бельгія, Бразилія, Венесуела, Ефіопія, Канада, Німеччина, Малайзія, ПАР, Мексика, Непал, ОАЕ та ін.
Федерації поділяються на договірні і недоговірні
Договірні федерації створ-ся на осн. союзу, об’єднання чи вступу в союз держ. утворень чи політ. одиниць, які мають фактичні, але не юридичні ознаки державності. Наприклад ФРН, Швейцарія, Австрія.
Недоговірні федерації мають місце у випадках, коли центральна влада надає значної самостійності адміністративно територіальним одиницям і вони перетворюються в суб’єктів федерації. Такі суб’єкти не мають власних конституцій, їх межі можуть змінюватися актами центральної влади, при цьому думка суб’єктів вислуховується, але має лише консультативний характер.
За окремими критеріями федерації можна поділити на декілька видів:
1. Згідно з принципом побудови:— національні (Бельгія)— територіальні (Бразилія,США)
— національно-територіальні (Канада)
2. Відповідно до характеру та обсягів повноважень суб'єктів федерації:
— симетричні — федерації, де всі суб'єкти мають рівний правовий статус; - США, Австрія (Абсолютно симетричних федерацій на сьогоднішній день не існує: всі вони володіють тими чи іншими ознаками асиметричності.)
— асиметричні — федерації, де правовий статус суб'єктів федерації неоднаковий. Наприклад, у Індії територія поділяється на штати і союзні території; штати управляються парламентом, а території — федеральною владою. , РФ, Бразилія
