- •2. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до англосаксонської системи права.
- •3. Особливості джерел конституційного права в державах, що належать до романо-германської системи права.
- •4. Особливості джерел конституційного права в державах із мусульманською системою права.
- •5. Конституційно-правовий звичай як джерело конституційного права зарубіжних держав. Судовий прецедент як джерело конституційного права.
- •6. Види конституцій за формою зовнішнього виразу (навести по 3 приклади кожного виду).
- •7. Види конституцій за способом внесення змін (навести приклади). Види конституцій за способом їх прийняття (навести приклади).
- •9. Американська система конституційного контролю.
- •10. Континентальна модель конституційного контролю (навести 3 приклади органів конституційного контролю).
- •Види конституційного контролю. Абстрактний і конкретний, попередній і наступний, формальний і матеріальний контроль (навести приклади Види конституційного контролю
- •Сучасні концепції прав людини і їх конституційно-правове оформлення (навести приклади).
- •11. Поняття і зміст громадянства. Співвідношення понять «громадянство», «підданство» і «національність» в зарубіжних державах.
- •12. Способи набуття громадянства у зарубіжних державах.
- •13. Філіація: поняття, зміст. Натуралізація: поняття, зміст.
- •Способи припинення громадянства. Денаціоналізація і денатуралізація: поняття, зміст.
- •16. Класифікація форм правління сучасних держав.
- •17. Монархія як форма правління: сутнісні ознаки, різновиди (навести 5 прикладів сучасних монархій).
- •18. Парламентська монархія: характерні риси (навести 5 прикладів).
- •19. Дуалістична монархія: характерні риси (навести приклади).
- •20. Поняття та види систем престолоспадкування.
- •21. Республіка як форма правління та її різновиди (навести 5 прикладів)
- •22. Конституційно-правові ознаки президентської і парламентської республік (навести по 3 приклади президентських і парламентських республік).
- •23. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки (навести 5 прикладів).
- •27. Унітарна держава, її різновиди (навести 5 прикладів).
- •28. Поняття та конституційно-правові ознаки федерацій. Види федерацій (навести приклади).
- •30.Обласна (регіоналістична держава). Територіальна автономія.
- •32. Види виборів за опосередкованістю волі виборців. Опосередковані та багатоступеневі вибори: характерні риси (навести приклади).
- •33. Принцип свободи виборів. Зобов’язуючий вотум (навести приклади).
- •34. Виборчі цензи: поняття та види.
- •35. Конституційно-правовий зміст поняття виборчої системи.
- •36. Мажоритарна виборча система, її різновиди (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •37. Правове регулювання та особливості пропорційної виборчої системи (навести приклади країн та органів, для формування яких вона застосовується).
- •38. Особливості мажоритарно-пропорційної (змішаної) виборчої системи.
- •39. Поняття та сутність інституту глави держави. Юридичні форми глави держави (навести приклади кожної форми).
- •40. Функції та повноваження глави держави у зарубіжних країнах(навести приклади).
- •41. Поняття та зміст права вето глав зарубіжних держав.
- •42. Інститут контрасигнації (навести приклади).
- •46. Монарх: особливості конституційно-правового статусу (навести не менше 5 прикладів).
- •47. Особливості конституційно-правового статусу президента в зарубіжних державах (навести не менше 5 прикладів).
- •48. Способи обрання президентів зарубіжних країн
- •46. Поняття парламенту, його сутність.Види парламентів зарубіжних країн за структурою.
- •47.Вихідні засади концепції народного представництва.
- •51. Зміст представництва нижньої та верхньої палат бікамерних парламентів.Види верхніх палат парламентів зарубіжних держав.
- •49. Форми парламентського контролю за діяльністю уряду
- •55. Поняття уряду, його характерні риси. Види урядів.
- •53. Способи формування урядів зарубіжних держав.
- •58. Відповідальність урядів зарубіжних держав.
- •59. Інститут парламентської відповідальності уряду
23. Конституційно-правові ознаки змішаної республіки (навести 5 прикладів).
Змішана республіка (напівпарламентська, напівпрезидентська, парламентсько-президентська, президентсько-парламентська) — форма державного правління, яка поєднує ознаки президентської і парламентської республік, а саме:
1) як і у президентській республіці главу держави обирає народ шляхом прямих виборів або колегія виборців
2) повноваження президента ширші і вагоміші, ніж у парламентській республіці (можливість втручання у законотворчий процес як суб'єкта законодавчої ініціативи, право вето на акти парламенту; право видавати нормативно-правові акти);
3) свої повноваження президент здійснює безпосередньо (у президент-парлам. республіках) або через уряд (у парламен-презид. республіках);
4) президент призначає прем'єр-міністра (главу уряду) лише за згодою парламенту;
5) президент, як правило, є головнокомандувачем збройних сил, визначає військову доктрину держави, є окремим органом державної влади;
6) уряд несе подвійну відповідальність — перед президентом і парламентом, які можуть виявити йому недовіру і відправити у відставку. При розгляді парламентом питання про довіру до уряду він стикається з ризиком дострокового припинення його повноважень главою держави;
7) у більшості змішаних республік використовується інститут контрасигнатури, коли частина актів президента має бути контрасигнована главою уряду, який несе за них відповідальність перед парламентом.
8) наявність у президента права дострокового припинення повноважень парламенту.
У сучасний період змішана форма республіки є найпоширенішою. Прикладом такої форми республіки є Франція, Австрія, Польща, Румунія Україна Росія тощо.
Найтиповішим прикладом змішаної форми правління, що існує за сучасних умов, є Франція. За Конституцією 1958 р. Центральною фігурою в системі вищих органів державної влади є президент. Він наділений дуже великими повноваженнями і обирається з 1962 р. шляхом прямих виборів. Уряд формується президентом і несе перед ним політичну відповідальність. Парламент фактично позбавлений можливості контролювати уряд. Це положення закріплене у ст. 23 Конституції 1958 p.: «Функції члена уряду несумісні з парламентським мандатом, з будь-якою посадою професійного представництва загальнонаціонального характеру, з будь-якою державною службою...». Президент головує у Раді Міністрів, а прем'єр-міністр, який виконує підготовчу роботу - у Раді Кабінету. Поряд з повноваженнями, властивими главі президентської республіки, президент наділений і правами президента парламентської держави. Так, президент має право розпуску парламенту і фактично перевершує главу держави у президентській республіці. Наведені положення дозволяють зробити висновок про деякі найхарактерніші ознаки президентської республіки. Для презид-парлам. республіки типовим є обрання президента загальним голосуванням; наділення глави держави власними прерогативами; незалежність президента від уряду; наявність відповідального перед парламентом уряду на чолі з прем'єр-міністром.
Виникнення змішаних форм правління часто пов'язують з прагненням послабити сильну президентську владу, перешкодити встановленню режиму особистої влади.
