Ііі. Висновок

Берестейська унія, внаслідок якої руські ієрархи перейшли з підпорядкування Царгородові під верховенство папської влади, стала докорінною переломною подією в історії Київської Церкви, наслідки якої викликали глибинний резонанс у релігійному, культурному та політичному житті Східної Європи і ще досі відбиваються на міжконфесійних взаєминах у християнському світі. Через те , що більшість істориків у представленні самої проблеми – експліцитно чи імпліцитно – брали за вихідний пункт своїх досліджень саме ці наслідки й консеквенції унії , величезний масив праць , присвячений цій події , має оцінковий і конфесійний характер , а чимало з них і писалися з тенденційно- полемічною метою. Стилістичний ключ цих писань – хвала або хула : автори , зі своєї точки зору чи симпатій , підносять одну сторону , а іншу ганьблять ще до того , як почнуть з’ясовувати , що трапилось і чому. Поверховий підхід до вияснення причин – усе це погано прислужилося у висвітленні Берестейської унії.

У своєму доробку Б. Ґудзяк пояснює й переосмислює одну з найбільш контроверсійних подій церковної історії України і Білорусії – Берестейську унію (1596), в наслідок якої більшість єпископату визнало верховенство папи римського, залишаючись вірними візантійсько-слов’янській літургійній традиції та східнохристиянському етносу. Автор аналізує процес релігійно-культурних реформ у Київській митрополії в світлі її традиційних взаємин із Великою Церквою в Царгороді саме в той час, коли Польсько-Литовська Річ Посполита і загалом Європа вирували від реформаційних рухів – протестантського й католицько-реформаторського. Він показує, яким чином внутрішні проблеми руського суспільства, укладені наслідками докорінних перетворень, які започаткував царгородський патріарх Єремія ІІ у 1688-1589 рр (до і після відвідин Москви, де він змушений був надати тамтешній Церкві ранг патріархату), спричинилися до рішення єрархії Київської митрополії вийти з-під зверхності Царгорода. У книзі описується юрисдикційний статус Руської Церкви від часів Хрещення до кінця XVI ст., дається оригінальний огляд її взаємин із грецьким православним світом під османським пануванням, аналізуються церковно-політичні та міжконфесійні відносини. Показано також, як впливали стосунки між єрархією та мирянством на процеси духовного відродження й оновлення церковного життя. Усе це – а ще проникливий погляд на звичаї ранньомодерної доби.

IV. Список використаної літератури

1. Борис Ґудзяк. Криза і реформа: Київська митрополія, Царгородський патріархат і генеза Берестейської унії / переклад Марії Габлевич, ред. Олега Турія. – Львів: Інститут Історії Церкви Львівської Богословської Академії, 2000. – XVI + 426 с.

2. Історичний контекст, укладення Берестейської унії і перше поунійне покоління: Матеріали Перших „Берестейських читань“, Львів, Івано-Франківськ, Київ, 1-6 жовтня 1994 р. / Ред. Б. Ґудзяк, співред. О. Турій – Львів, 1995. – 188 с