Функції трудового права
Загальноправові
Специфічні
захисна
виховна
регулятивна
охоронна
економічна
соціальна
Захисна функція |
Економічна (виробнича) функція |
Соціальна функція |
Виховна функція |
напрям правового впливу, спрямований на охорону законних прав і інтересів працівників у трудових правовідносинах, на захист їх честі, гідності в реалізації права на працю |
впливає на економічні відносини шляхом встановлення міри праці та міри споживання, стимулювання матеріальними засобами високопродуктивної праці |
проявляється в тому, що за її допомогою формується особа працівника в напрямку, необхідному для суспільства |
має загальну соціальну спрямованість на справедливе регулювання трудових відносин і виховання свідомості цієї справедливості |
Система трудового права
Система трудового права України – це структурне групування і об’єднання взаємопов’язаних правових норм з питань регулювання суспільних трудових відносин.
Трудове право поділяється на дві частини: загальну і особливу.
До загальної частини відносяться норми, які стосуються всіх суспільних відносин, що регулюються трудовим правом.
Загальна частина трудового права включає: предмет і принципи трудового права, джерела трудового права, трудові правовідносини, колективні договори і угоди, правове забезпечення зайнятості населення.
Особливу частину складають норми, які регулюють деякі складні трудові правовідносини з врахуванням особливостей праці, необхідності її регулювання для певних категорій працівників.
Особлива частина трудового права включає: трудовий договір, робочий час і час відпочинку, дисципліну праці, заробітну плату, охорону праці,матеріальну відповідальність сторін трудового договору, нагляд і контроль за дотриманням законодавства про працю, трудові спори.
Система трудового права, як і система законодавства про працю, є системою, що розвивається. Удосконалення системи правового регулювання здійснюється шляхом скасування старих, що не відповідають потребам розвитку суспільства, законодавчих норм і прийняття нових, що призводить до кількісних змін в системі законодавства.
Особливу роль в розвитку системи права має кодифікація законодавства про працю, яка є не тільки якісним розвитком системи законодавства, а й дозволяє усунути протиріччя, що виникають у процесі розвитку системи права, з одного боку, і системи законодавства, з іншого боку.
Принципи трудового права
Виявлення правових принципів має важливе теоретичне і практичне значення. Для трудового права теоретичне значення основних принципів полягає в тому, що вони дають можливість порівняти право різних держав, а також право однієї країни на різних етапах. Практичне значення основних принципів проглядається в тому, що вони створюють основу єдиного розуміння положень законодавства про працю, сприяють усвідомленню права, і тим самим дають можливість однакового тлумачення цих положень права.
Під основними принципами трудового права слід розуміти виражені в правових актах економічні закономірності організації суспільного виробництва і розподілу в формі основних, керівних положень, основних засад правового регулювання трудових відносин.
Ці основні правові положення конкретизуються в нормативних актах, якими регулюється праця робітників і службовців. Вони мають регулюючий характер, вміщують певний наказ, припис, регулюють поведінку.
Основні принципи трудового права:
Принцип свободи праці проявляється в добровільному, свідомому обранні конкретних форм застосування праці. При цьому повинні враховуватись особливі якості людини: покликання, здатність, професійна підготовленість, освіта, а також суспільна потреба. Для працівника свобода укладання трудового договору означає повну можливість обирати собі місце і вид роботи з урахуванням власних інтересів, знань і намірів. Для підприємства свобода трудового договору означає можливість вибрати найбільш придатного працівника з точки зору ділових і кваліфікаційних якостей.
Принцип рівноправності в галузі праці не допускає будь-якого обмеження прав або встановлення переваг при укладанні, зміні та припиненні трудового договору залежно від походження, соціального і майнового статусу, расової та національної приналежності, статі, мови, політичних поглядів, релігійних переконань, членстві у професійній спілці чи інших об’єднаннях громадян, роду і характеру знань, місця проживання.
Принцип договірного характеру праці. Законодавство про працю визначає, що трудові відносини виникають за взаємною згодою сторін: працівник за трудовим договором зобов’язаний виконувати роботу, роботодавець – виплачувати заробітну плату та забезпечувати необхідні умови праці.
Принцип визначеності трудової функції. Умову про трудову функцію, що буде виконуватись працівником, становить фундамент трудового договору, який не може вважатись укладеним, якщо сторони не домовляться щодо професії, спеціальності, кваліфікації або посади.
Принцип стабільності трудових відносин. Стабільність трудових відносин забезпечується тим, що роботодавець може змінити умови трудового договору лише за наявності на те згоди працівника, а розірвати трудовий договір – тільки за наявності підстав, передбачених в законі.
Принцип матеріальної зацікавленості в результатах праці. Сукупність усіх інтересів, спрямованих на підвищення продуктивності праці, становить матеріальну зацікавленість у результатах своєї праці. По суті, вона є зацікавленістю в одержанні певної кількості матеріальних благ і в поєднанні з розподілом за працею перетворюються у матеріальну зацікавленість в результатах своєї праці.
Принцип безпеки праці. Загальна відповідальність за стан безпеки покладається на роботодавців. Також на них покладається постійний контроль за додержанням працівниками вимог нормативних актів (інструкцій) про охорону праці.
Принцип участі трудових колективів і профспілок у вирішенні питань встановлення умов праці і здійсненні контролю за додержанням законодавства про працю характеризується наданням широких повноважень працівникам на участь в управлінні виробництвом, у встановленні умов праці, соціальних гарантій.
Принципи свободи об’єднання для здійснення і захисту своїх прав і свобод. Такі об’єднання можуть бути за професією – профспілки, молодіжні організації, спортивні організації, культурні, творчі, наукові товариства.
Принцип матеріального забезпечення у разі непрацездатності, настання старості, при хворобі і у зв’язку з материнством. Важливим засобом здійснення прав громадян України на соціальне забезпечення є система соціального страхування, яка спрямована на підтримання гідного для людини життя. За рахунок коштів соціального страхування забезпечується виплата допомоги у разі хвороби, по вагітності і пологах, при народженні дитини, по догляду за нею, а також пенсій за віком, по інвалідності, у разі втрати годувальника.