3.2. Засоби вимірювання

Програма.

Засоби вимірювання, їх види. Метрологічні характеристики технічних засобів вимірювання. Засоби вимірювання, що використовуються для контролю харчових продуктів та продовольчої сировини. Еталони, їх види, перспективи розвитку.

Література: Л. 1, с. 22-30, 34-39; Л. 2, с. 24-31, 34-39; Л. 5, с. 148-155, 209-227.

Методичні вказівки.

У практиці для вимірювання фізичної величини застосовуються технічні засоби, які називаються засобами вимірювання. До засобів вимірювальної техніки відносяться: міри, вимірювальні перетворювачі, вимірювальні прилади, вимірювальні установки і системи, вимірювальні приладдя.

Міра – засіб виміру, призначений для відтворення фізичних величин заданого розміру (гиря, лінійка, пляшка та ін.).

Вимірювальний перетворювач – перетворює сигнал вимірювальної величини у форму, зручну для обробки або збереження, або реєстрації, або передачі на відстань, але не піддається безпосередньому сприйняттю спостерігачем (наприклад, термопара сприймає температуру і перетворює у е.р.с.).

Вимірювальні прилади – це засоби вимірювань, призначені для одержання вимірювальної інформації у формі, доступній для безпосереднього спостереження (наприклад, манометричний термометр, що перетворює тиск пари в температуру, значення якої покажчик показує на шкалі).

Вимірювальні установки і системи – це об’єднана сукупність технічних засобів для вимірювання однієї або декількох фізичних величин об’єкта вимірювання.

Метрологічна характеристика засобу вимірювання – це характеристика одної з властивостей засобу вимірювання, що впливають на результат вимірювання або його погрішність.

Основними метрологічними характеристиками є:

Початкове і кінцеве значення шкали – це найменше і найбільше значення вимірюваної величини, що позначено на шкалі.

Ціна поділки шкали – це різниця значень величин, що відповідають двом сусіднім поділкам шкали.

Діапазон показів – це область значень шкали приладу, обмежена кінцевим і початковим значеннями шкали.

Діапазон вимірювань – це інтервал значень вимірюваної величини, в межах якого пронормовані похибки засобу вимірювань.

Поріг чутливості засобу вимірювань – найменше значення вимірюваної величини, яке може бути виявлене засобом вимірювання.

Стабільність – незмінність метрологічних характеристик (показів) протягом роботи.

Крім цих показників, слід також враховувати точність та клас точності засобу вимірювання. Позначення класів точності наносяться на циферблати, щитки і корпуси засобів вимірювання, а також вони наводяться у НД на засоби вимірювання або паспорті приладу.

При контролі якості харчових продуктів, продовольчої сировини та технологічного процесу найчастіше використовують такі засоби вимірювання:

• для вимірювання лінійних величин – лінійку вимірювальну металеву, мікрометр, штангенциркуль, товщиномір індикаторний, мікроскоп;

• для вимірювання маси – ваги технічні, лабораторні;

• для вимірювання тиску – манометри різних конструкцій;

• для вимірювання температури – термометри ртутні, спиртові скляні лабораторні, біметалеві, потенціометри автоматичні самописні різних конструкцій, термопари;

• для вимірювання часу – секундоміри різних конструкцій, годинники пісочні настільні, годинники електронні, механічні тощо;

• для вимірювання вологості повітря – гігрометри, психрометри різних конструкцій;

• для вимірювання швидкості переміщення повітря - анемометри різних конструкцій;

• для вимірювання електричних величин – амперметри, вольтметри, омметри, ватметри тощо.

Особливу групу засобів вимірювання складають еталони – засоби вимірювання (або комплекс засобів вимірювання), які забезпечують відтворення і зберігання одиниці фізичної величини з метою передачі розміру одиниці зразковим, а від них – робочим засобам вимірювань і затверджені як еталон згідно встановленого порядку.

Якщо еталон відтворює одиницю з самою високою в країні точністю, то він називається первинним. Первинний еталон, офіційно затверджений як вихідний для країни, називається державним і на нього розробляється державний стандарт. В Україні первинний еталон затверджується Держспожив­стандартом.

У метрологічній практиці дуже поширені вторинні еталони, значення яких встановлюються за первинними еталонами.