27. Особова картка

Особова картка — це документ щодо особового складу, який використовується відділами кадрів для аналізу складу й обліку працівників підприємств, установ та н.. Особову картку заво­дять на кожного працівника після того, як відділ кадрів одер­жав наказ про його прийом на роботу. Особова картка може заміняти особовий листок з обліку кадрів, але цей документ має трохи інше призначення.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Прізвище, ім'я та по батькові працівника.

3. Дата й місце його народження.

4. Домашня адреса працівника, телефон.

5. Паспортні дані, військовий квиток (якщо такий є), ідентифікаційний номер, номер свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

6. Відомості про освіту (якщо є наукові ступені, звання).

7. Відомості про трудову діяльність (на підставі трудової книжки).

8. Державні нагороди.

9. Дата заповнення.

10. Підпис.

Зі зворотного боку:

1. Призначення й посадові переміщення працівника у межах установи чи підприємства.

2. Відомості про відпустки зі вказівкою дати, номеру наказу, причини.

3. Особова картка заповнюється працівником відділу кадрів.

28. Особовий листок з обліку кадрів

Особовий листок з обліку кадрів - це обов'язковий документ щодо особового складу, який працівник закладу заповнює під час зарахування його на посаду, навчання, для участі в пев­ному кадровому конкурсі тощо.

На спеціальних бланках (таблицях) викладаються короткі автобіографічні відомості працівника.

Документ близький за структурою до особової картки, іноді може замінюватися нею. Заповнюється особисто.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Прізвище, ім'я, по батькові працівника.

3. Дата й місце його народження.

4. Фотокартка заповнювача.

5. Відомості про освіту, наукові ступені, вчені звання.

6. Якими мовами володіє.

7. Трудова діяльність.

8. Державні нагороди.

9. Вітчизняні, зарубіжні та міжнародні наукові відзнаки.

10. Відомості про родину.

11. Дані паспорта, військового квитка.

12. Домашня адреса.

13. Особистий підпис.

14. Дата заповнення.

29. План

План — довідково-інформаційний документ, у якому міс­титься точний перелік запланованих до виконання робіт чи заходів, їх послідовність, обсяг, координати керівників та конкретних виконавців. План може бути зафіксованим у часі, може мати необмежену кількість запланованих робіт і заходів. Можу перелічувати конкретні дії, а може визначати загальні стратегії (бізнес-план).

За терміном виконання плани бувають:

- перспективні (охоплюють декілька років);

- річні;

- піврічні;

- квартальні;

- місячні;

- тижневі;

- щоденні.

Залежно від кількості запланованих заходів і робіт розріз­няють прості та складні плани.

Зміст плану можна викладати у формі тексту або таблиці, або переліку. План потребує нумерації, структурування: кож­ний пункт складається з частин, які визначають:

- зміст роботи;

- термін виконання;

- виконавців, на яких покладається відповідальність за здійснення запланованих заходів.

Біля кожного з пунктів необхідно залишати місце для від­мітки про виконання.

Службові плани підписують виконавці або керівник уста­нови, а індивідуальні – самі складачі. Такий план затверджу­ється колегіальним органом або керівником установи (струк­турного підрозділу). Деякі види планів перед затвердженням узгоджуються з вищими або суміжними установами.

Реквізити:

1. Гриф затвердження або погодження, де вказується дата, посада, прізвище, ім'я та по батькові, підпис особи, що затвер­джує план.

2. Назва виду документа.

3. Назва установи.

4. Заголовок (вказується період, на який складено план).

5. Коди.

6. Текст.

7. Підписи.

8. Дата складання.

9. Візи.

10. Печатка.