8. Вказівка

Вказівка - розпорядчий документ, правовий акт, який вида­ється керівником органу державного управління й має органі­заційно-методичний характер, спрямований на виконання певних правових документів цього органу.

Вказівки видаються при оформленні відряджень, під час вирішення організаційних питань, доведення до виконавців нормативних матеріалів.

Реквізити:

1. Назва відомства, установи й структурного підрозділу.

2. Гриф затвердження.

3. Назва виду документа.

4. Дата.

5. Місце видання.

6. Індекс.

7. Заголовок.

8. Текст.

9. Підпис.

10. Відмітка про узгодження.

Вказівка в документі починається словом ПРОПОНУЮ або ЗОБОВ'ЯЗУЮ, яке друкується великими літерами.

Припис також вважається різновидом вказівки. У приписі й вказівці використовуються однакові реквізити. Припис видається посадовими особами, або вповноваженими особами й стосується установи, її структурного підрозділу чи окремого працівника.

9. Декларація

Декларація – обліково-фінансовий документ, у якому плат­ник податків декларує, звітує про свій отриманий прибуток за визначений термін (квартал, рік).

Зі зміною соціально-правового та політичного статусу Ук­раїни значно активізувалась підприємницька, комерційна діяльність приватних осіб, підприємств малого та середнього бізнесу, орендних і кооперативних, акціонерних підприємств, перехід на ринкові економічні відносини. Одним з найваж­ливіших обліково-офіційних документів стає декларація податків.

Декларація становить собою бланк, поділений на розділи, які повинен заповнити власноруч платник податків. Для суб'єктів підприємницької діяльності подання декларації до податкової інспекції є справою обов'язковою, навіть за відсут­ності прибутку.

10. Довідка

Довідка - довідково-інформаційний документ, який засвідчує факти діяльності, біографії особи або установи. Довідка надається на вимогу приватної особи або установи, підприємства.

За змістом довідки прийнято класифікувати як особисті (складені щодо конкретних осіб або особи) та службові (щодо підприємства, установи).

Довідки зазвичай оформлюються на бланках установи, влас­норуч заповнюються тільки індивідуальні відомості.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Назва організації, що видає довідку.

3. Дата видачі.

4. Номер.

5. Вихідний номер і дата письмового запиту про надання довідки (якщо необхідно).

6. Прізвище, ім'я, по батькова особі, якій надається довідка.

7. Текст довідки.

8. Призначення.

9. Підписи службових осіб.

10. Печатка.

11. Договір

Договір - господарсько-договірний документ, який фіксує й засвідчує співпрацю, домовленість про взаємні зобов'язання між двома чи кількома партнерами - юридичними або фізич­ними особами.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Заголовок.

3. Місце укладання.

4. Дата.

5. Повні назви сторін договорів або їх уповноважених пред­ставників (прізвище, ім'я, по батькові), повноважень, на під­ставі яких вони діють.

6. Текст згрупований таким чином:

- термін виконання;

- кількісні та якісні вимоги й показники;

- вартість робіт (продукції) і загальну суму;

- порядок виконання робіт;

- порядок розрахунків між сторонами;

- ступінь відповідальності сторін;

- порядок і місце розв'язання суперечок;

- форс-мажорні обставини.

7. Відомості сторін: юридичні адреси установ, паспортні дані осіб, які укладають договір.

8. Підписи сторін.

9. Печатка однієї або всіх установ, які є укладниками договору. Договір слід вважати чинним тоді, коли всі сторони згодні з усіма пунктами договору й підтвердили це письмово.

В українському справочинстві існує декілька типів договорів:

1. Договори, що повідомляють про створення нових форм господарювання.

2. Договори щодо посередницької діяльності.

3. Договори про майнову відповідальність. 4. Господарські договори.

5. Фінансово-біржові договори.

Слід пам'ятати, що складанням договорів повинні займа­тись компетентні спеціалісти, юристи. При підписанні догово­рів варто уважно ознайомитись з текстом договору, порадитись щодо нього зі своїм юристом.

Чинні договори можуть бути укладеними між приватними особами, між організаціями або окремою організацією тощо. Цивільний кодекс передбачає можливість складання договорів купівлі-продажу, оренди, винаймання різноманітних примі­щень, приватизації, надання послуг, позики, підрядні дого­вори, договори постачання.

Особливим комплектом документів є договори в області банківської діяльності: договори про депозитний вклад, про здійснення кредитно-розрахункового обслуговування, кредит­ний договір.

До договорів, які декларують створення нових форм господа­рювання і власності, належать установчі договори (про засну­вання підприємств, про приєднання фірм й зміну форми влас­ності, про утворення асоціацій і корпорацій.

Установчі договори складаються за найбільш стандартизованими формами й схемами з метою полегшення механізмів складання й сприйняття документів.

Таким чином, цей документ може бути залежно від суб'єкта дії доручення:

1. Особистим (особа доручає іншій особі).

2. Офіційним (установа, організація доручає особі або іншій установі).

Слід знати, що особисте доручення стає юридично правомір­ним, якщо підпис довірителя завірений керівником й печаткою установи, де працює довіритель, або підписом керівника й печаткою КЖЕУ, де прописана особа.

Текст самого доручення складається вільно.

Реквізити:

1. Назва виду документа.

2. Текст доручення: вказані прізвище, ім'я та по батькові довірителя, а також особи, якій дається доручення; певні рекві­зити документа, який посвідчує особу (паспорт, права); мета складання доручення; назва установи, для якої видається дору­чення, термін дії доручення.

3. Дата.

4. Підпис довірителя.

5. Зразок підпису особи, якій дається доручення.

6. Завірення підпису.

7. Печатка.

Офіційні доручення складаються на спеціальних бланках. Реквізити офіційного доручення:

1. Штамп установи.

2. Номер.

3. Дата.

4. Назва виду документа.

5. Текст доручення.

6. Зразок підпису особи, якій видається доручення.

7. Підпис керівника установи.

8. Печатка.