Семінарське заняття 2

Тема: Злочинність та її основні характеристики (2 год.)

Мета: з’ясувати зміст поняття злочинності, її основні ознаки, проаналізувати кількісно-якісні показники злочинності; перевірити вміння проводити аналіз злочинності за кількісно-якісними характеристиками; визначити поняття латентної злочиності та обставини, що сприяють виникненню такого явища.

План заняття

Теоретична частина:

1. Поняття злочинності та її ознаки. Основні види злочинності.

2. Кількісні та якісні характеристики злочинності. Співвідношення злочинності і злочину.

3. Поняття латентної злочинності. Обставини, що обумовлюють її існування.

4. Сучасний стан і тенденції злочинності в Україні.

Практична частина:

Вправа 1. Розрахуйте коефіцієнт злочинності для районів «А» і «Б» за такими показниками: район «А» – населення 150 тис. віком 14 років і старше, вчинено 5000 злочинів за рік. Район «Б» - населення 250 тис. віком 14 років і старше, вчинено 7,5 тис. злочинів за рік.

Вправа 2. На території міста проживає населення – 400 тис., в т. ч.: чоловіків – 196 тис., жінок – 204 тис., осіб до 14 років – 60 тис., від 14 до 18 років – 70 тис., від 18 до 55 років – 258 тис., від 55 і старше – 12 тис.

За рік у місті зареєстровано: умисних злочинів 10 200 і з необережності – 3100. Серед зареєстрованих злочинів: 1050 – насильницьких, 2350 – корисливо-насильницьких, 6800 – корисливих.

Групою вчинено 1900 злочинів, брали участь 4670 осіб, у т. ч. 120 неповнолітніх. У громадських місцях вчинено 2350 злочинів. Всього за вчинені злочини виявлено 1930 осіб, у т. ч. неповнолітніх – 340, жінок – 417, чоловіків – 1173.

Визначити:

1. Питому вагу окремих видів злочинності (умисних, корисливих).

2. Питому вагу осіб, які брали участь у вчиненні злочинів.

Вправа 3. З’ясуйте динаміку злочинності в одному із районів Ч-ської області за останні 5 років; визначте абсолютне збільшення або зменшення, темп росту та темп приросту:

Роки	Кількість зареєстрованих злочинів
2009	2100
2010	2340
2011	1994
2012	2115
2013	2040

Понятійний апарат: злочинність, кількісно-якісні показники злочинності, коефіцієнт злочинності, латентна злочинність, географія злочинності, стан злочинності, динаміка злочинності, питома вага злочинності.

Теми рефератів:

1. Методи та значення виявлення латентної злочинності.

2. Злочинність як історично мінливе явище. Чи вічна злочинність?

3. Україна на «кримінальній» карті світу.

Домашні завдання: опанування та узагальнення теоретичного матеріалу, підготовка рефератів, виконання вправ.

Аудиторні завдання: фронтальне опитування з питань семінарського заняття, юридичний диктант з основних термінів теми, заслуховування реферативних повідомлень.

Методичні рекомендації:

Під час підготовці до заняття потрібно пам’ятати, що в кримінології злочинність визначають як соціально обумовлене, історично мінливе, відносно масове та кримінологічне явище, яке проявляє себе в системі кримінально-карних діянь на певній території, за певний період часу, а також осіб, що їх вчинили.

Злочинність як будь-яке соціальне явище, має кількісні та якісні показники. Серед них необхідно виділяти: стан, рівень (коефіцієнти), структуру, питому вагу, характер, динаміку, географію злочинності.

Рівень злочинності – це абсолютна кількість вчинених злочинів, скоєних на певній території за певний проміжок часу, а також злочинців. Ці показники визначають стан злочинності.

Щоб отримати дані, придатні для коректного порівняння у просторі та часі, використовують такий показник інтенсивності злочинності, як коефіцієнт злочинності. Коефіцієнт злочинності – відносний статистичний показник, який характеризує інтенсивність злочинності на певній території (країна, область тощо) і виражається в кількості злочинів, що припадає на кожну 1 тис. (10 або 100 тис.) чол. населення даної території. Коефіцієнт злочинності обчислюють за формулою:

К.з. = З х 1000

Н де З – кількість злочинів, зареєстрованих на певній території за певний період часу, Н – кількість населення, яке проживало на да­ній території в певний період часу. Коефіцієнт злочинності можна обчислювати на все населення або на населення, яке досягло віку кримінальної відповідальності.

Динаміка злочинності – кримінологічна категорія, що означає зміни у стані, структурі, характері, географії злочинності, що відбувалися протягом певного пе­ріоду. Основним показником динаміки є темп зростання або зниження кількості зареєстрованих злочинів. Цей показник показує, у скільки разів або на скільки відсотків певна кількість злочинів або злочинців більша або менша за аналогічний показник, узятий за базу порівняння. За базу порівняння може бути взятий показник першого року періоду, за який аналізується злочинність, або показ­ник кожного попереднього року. В першому випадку темп зростання «бо зниження обчислюється щодо постійної бази і називається базисним, а в другому – щодо змінної бази і називається ланцюговим. Темп зростання або зниження злочинності характеризує інтенсивність зміни її рівня за одиницю часу. Цей показник може бу­ти обчислений за формулою:

Т.б. = З х100, або Т.л. = З х 100

Зпр З – 1 де З – кількість злочинів, вчинених у певному році; Зпр – кількість злочинів, вчинених протягом першого року даного ряду динаміки; З-1 — кількість злочинів, вчинених у попередньому році. Ми розглядали кількісні показники злочинності, але вона, крім того, має і якісну сторону.

Структура злочинності – це внутрішня властива їй ознака яка розкриває якісно різні групи або види злочинів, з яких вона складається, вчинених за певний проміжок часу і на певній території. Основним показником структури злочинності є питома вага окремих груп або видів злочинів відносно їх загальної кількості. Питома вага – це відсоткове співвідношення частини злочинності до її загальної величини. Наприклад:

П.в.= Зв x100%

Зз де 3_в – кількість злочинів певного виду, 3₃ – загальна кількість зареєстрованих злочинів.

Під географією злочинності розуміється поширення останьої по різних регіонах (територіях) держави. Географія злочинності звичайно визначається за допомогою таких показників, як питома вага злочинності регіону у загальній кількості злочинів, вчинених у країні, а також регіональні коефіцієнти злочинності.

Розглядаючи злочинність як соціальне явище і оперуючи її кількісними та якісними характеристиками, ми підкреслювали, що для отримання точних відомостей потрібно звертатись до статистичної звітності правоохоронних органів.

Разом з тим кожному практичному працівнику добре відомо, що у статистичну звітність попадають не всі скоєні злочини, а тільки частина з них, решта незареєстрована і становить, таким чином латентну злочинність. Латентна злочинність – це сукупність передбачених кримінальним законом діянь, які з різних причин не були враховані органами внутрішніх справ, прокуратурою, службою безпеки, судом.

У науковій юридичній літературі розрізняють латентність трьох видів: природну, штучну і пограничну. Практика діяльності правоохоронних органів дає підстави виокремити три рівня латентності: низький, середній, високий.

Для виявлення латентної злочинності використовують загальні і спеціальні методи. До загальних методів відносяться: виявлення громадської думки про стан латентної злочинності; експертна оцінка при опитуванні спеціалістів; вивчення документів правоохоронних органів, фінансово-ревізійного контролю, медичних закладів і т. ін. Спеціальними методами можна назвати аналіз динамічних рядів злочинів; дослідження періоду від їх вчинення до розкриття і прийняття санкцій; екстраполяцію; системно-структурний аналіз тощо. Щодо питання про латентну злочинність, то необхідно засвоїти, що входить у це поняття; яке соціологічне й кримінологічне значення цього явища; співвідношення та зв'язок між показниками латентності й розкриттям злочинів; види латентності та її причини; відносний рівень латентності різних злочинів; методи виявлення і виміру латентності.

Звертаючись до соціальних наслідків злочинності, треба визначити кримінологічне і загальносоціальне значення цієї проблеми, структуру соціальних наслідків злочинності і зміст кожної з її складових частин, можливості й шляхи встановлення «ціни злочинності».

Виконуючи практичне завдання, варто відрізняти структуру злочинності від географії злочинності, вміти визначати коефіцієнт та питому вагу злочинів окремих видів або осіб, що вчинили такі злочини.