Показники оборотності запасів

Показник	Алгоритм визначення показника	Умовні позначення	Автор, джерело
Оборотність запасів		– оборотність запасів, грн або од.; О – товарооборот за період, що аналі­зується, грн або од.; – середній роз­мір запасів за пе­ріод, що аналізу­ється, грн або од.	А. М. Гаджин­ський, В. Є. Ніколайчук, Ю. Пінчук, Я. Степченков
Коефіцієнт завантаже­ності запасів		– коефіцієнт завантаженості запасів, грн або од.	П. В. Круш, І. Б. Швец, І. А. Бондарєва
Тривалість одного обо­роту запасів		– тривалість одного обороту запасів, днів; Т – кількість кален­дарних днів у роз­рахунковому періоді	В. Є. Ніколайчук

Джерело: узагальнено авторами.

Оборотність запасів, згідно даних табл. 1.16, показує віднов­люваність запасів в кількості разів протягом певного періоду, що аналізується. Коефіцієнт завантаженості запасів вказує, скільки запасів вкладено в одну гривню реалізованої продукції. Даний показник є оберненим до коефіцієнта обо­ротності запасів.

У табл. 1.17 подано показники для оцінки ефективності вико­ристання запасів як капіталу.

Таблиця 1.17

Показники ефективності використання запасів як капіталу

Показник	Алгоритм визначення показника	Умовні позначення	Автор, джерело
Валова рен­табельність інвестицій (рентабель­ність запасів)		GMROI – ва­лова рента­бельність інвестицій, %; П – прибуток, тис. грн; – середній розмір запасів, за період, що аналізується, тис. грн	Дж. Шрайб­федер [192]
Запасо­ємність		– запасо­ємність, %; О – товарообо­рот за період, що аналізу­ється, тис. грн	В. В. Волгін, В. Є Ніко­лайчук [25; 105]
Питома вага запасів в оборотних засобах		– пи­тома вага запа­сів в оборот­них засобах, %; – середній розмір обо­ротних засобів за період, що аналізується, тис. грн	В. В. Волгін [26]

Продовж. табл. 1.17

Показник	Алгоритм визначення показника	Умовні позначення	Автор, джерело
Поточна ліквідність запасів		– поточна ліквідність за­пасів, тис. грн; – обсяг по­точного залишку запасів, тис. грн; – поточні зобов’язання перед постачаль­никами за запаси, тис. грн	Я. Степчен­ков [161]
Питома вага викуплених у постачаль­ників запасів		– питома вага викуп­лених у постачальників запасів, %; – фактично викуплені у пос­тачальників запаси, тис. грн; – загальний обсяг запасів підприємства, тис. грн	Я. Степчен­ков [161]
Коефіцієнт неліквідів, (питома вага неліквідів в загальному розмірі запасів)		– коефі­цієнт нелікві­дів, %; – запас не­ліквідних това­рів, за період, що аналізується, тис. грн; – загальний розмір запасів, тис. грн	В. В. Волгін [25]

Джерело: узагальнено авторами.

Деякі показники наведені в табл. 1.16 та 1.17 є взаємо­пов’язаними. Зокрема, сезонний характер виробничого процесу в сільському господарстві змушує підприємства створювати великі обсяги страхових та сезонних запасів, а це призводить до значної частки запасів в оборотних засобах підприємств, зростання коефіцієнта завантаження і показника запасоємності, уповільнення оборотності запасів, збільшення тривалості одного обороту запасів у підприємствах даного напрямку.

Прискорити оборотність запасів сільськогосподарського походження, зменшити тривалість одного обороту запасів та зменшити їх питому вагу у загальній кількості оборотних активів, знизити коефіцієнт завантаження запасів і показник запасоємності в даних підприємствах можна шляхом замовлен­ня та створення запасів сировини відповідно до агротехнічних строків сівби пшениці, ячменю, садіння коренеплодів, здійс­нюючи замовлення кормів для тварин невеликими партіями, підвищуючи середньодобові прирости у тварин, впроваджуючи нові (більш урожайні та скоростиглі) сорти сільсько­господарських культур тощо.

Занадто мале значення показника оборотності запасів та високі значення коефіцієнта завантаження запасів і показника запасоємності можуть свідчити про необґрунтований розмір запасів, наявність застарілих, неліквідних запасів або запасів, на які немає попиту, а в сільськогосподарських підприємствах – також про недоотримання врожаїв рослинницької продукції внаслідок погодно-кліматичних умов, чергування врожайних та неврожайних років, значні втрати в масі та якості внаслідок неналежних умов зберігання, недоотримання продукції тварин­ництва внаслідок хвороб тощо.

Для оцінки рентабельності вкладень у запаси Дж. Шрайб­федер пропонує показник валової рентабельності інвестицій, який відображає відсоток прибутку, що припадає на запаси. Тому даний показник варто назвати рента­бельність запасів. Підприємства можуть утримувати запаси, показники обертання яких є низькими, якщо дані показники компенсуються високою рентабельністю товарних запасів.

Однак, у сільськогосподарських підприємствах існують при­родні втрати під час зберігання та втрати внаслідок неналежних умов зберігання, закінчення терміну зберігання продукції, протягом якого не погіршуються її фізико-хімічні властивості, що в цілому впливає на показник рентабельності запасів, а, отже, це варто враховувати у процесі зберігання продукції з низьким попитом, оскільки дані втрати можуть перевищити високу рентабельність продукції.

Оскільки сільськогосподарські підприємства мають значні обсяги страхових та сезонних запасів, то рівень виконання ви­робничого плану, показник норми насиченості попиту та готов­ності до постачання будуть високими, однак, дані показники можуть мати низьке значення, що пов’язано з природними особливостями виробничих процесів у даній галузі, зокрема, неврожайний рік, зниження або знищення врожаїв внаслідок погодно-кліматичних умов, хвороб, шкідників, псування і природних втратах під час зберігання тощо.

За допомогою показника логістичної гнучкості можна оціни­ти можливості підприємства йти на компроміс у задоволенні вимог споживачів, зокрема, зміну заздалегідь зазначених умов постачання, асортименту продукції та ціни на продукцію, відкликання замовлення тощо. Даний показник зале­жить від обсягів та асортиментних позицій запасів, що ство­рюють підприємства.

Задоволення вимог споживачів у більшій мірі залежить від асортиментних позицій запасів сільськогосподарських підпри­ємств, бо дані підприємства мають значні обсяги запасів, що пов’язано з сезонністю здійснення виробництва. Очевидно, що даний показник буде вищим для сільськогосподарських підпри­ємств, що використовують штовхаючи системи управління запа­сами, та нижчим для підприємств, що використовують систему управління запасами, побудовану на базі теорії обмежень, оскільки дана система передбачає встановлення певних обме­жень на виготовлення продукції, а відповідно до цих обмежень звужуються асортиментні позиції продукції, що виготовляється.

Значення показників для оцінки забезпечення запасами ви­робничих потреб у сільськогосподарських підприємствах пере­буває під впливом природних чинників. Так, наприклад, якщо звітний рік буде неврожайним, то величина запасів буде незначною. Однак, це не буде свідченням вивільнення запасів, оскільки знизиться і показник товарообороту.

Таким чином, система оцінки ефективності логістики запасів повинна враховувати як внунтіршні інтереси (забезпечення ви­робничих потреб підприємства та мінімізація витрат, пов’язаних із запасами), так і зовнішні (задоволення потреб споживачів).