Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Технол. природ., сусп. лекція 1.docx
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
42 Кб
Скачать
☆
  • Принцип педагогічного саморозвитку передбачає орієнтацію випускника на створення умов для стабільного задоволення власних


    Понятійний апарат

    Професійна компетентність вчителя - це сукупність його особистісних якостей, загальної культури та кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності, гармонійна інтеграція яких в педагогічній діяльності дає оптимальний результат.

    Професійна компетентність - це базова характеристика діяльності спеціаліста; вона включає як змістовий (знання), так і процесуальний (уміння) компоненти і має головні суттєві ознаки, а саме: мобільність знань, гнучкість методів професійної діяльності і критичність мислення. На основі цього запропоновано таке розуміння професійно-педагогічної компетентності. Професійно-педагогічна компетентність вчителя є складною багаторівневою стійкою структурою його психічних рис, що формується внаслідок інтеграції досвіду, теоретичних знань, практичних умінь, значущих для вчителя особистісних якостей і має окреслені суттєві ознаки (мобільність, гнучкість і критичність мислення). Ці зрушення встановлюють нові вимоги до трудової діяльності наших співгромадян: якості їх професійної підготовки й професійної компетенції, рівня соціально- професійної мобільності, конкурентноздатності на ринку праці та в різних сферах виробничої діяльності.

    Педагогічна компетентність - сукупність теоретичних знань, практичних умінь, навичок, ставлень, досвіду, особистісних якостей учителя, що дають змогу здійснювати пошукову, естетичну діяльність, самостійно здобувати нові знання, аналізувати діяльність учасників навчально- виховного процесу, приймати рішення.

    Педагогічна майстерність - це комплекс властивостей особистості, що забезпечує самоорганізацію високого рівня професійної діяльності на рефлексивній основі.

    Компетенції - це складні професійно-індивідуальні новоутворення, що на основі інтеграції соціального, професійного та особистого досвіду, набутих знань, сформованих умінь і навичок, особистісних якостей, які зумовлюють готовність та здатність спеціаліста до успішного виконання ним професійної діяльності.

    Пізнавально-інтелектуальна компетенція - сукупність теоретичних знань, практичних умінь, навичок, ставлень, досвіду, особистісних якостей учителя, що дають змогу здійснювати пошукову, евристичну діяльність, самостійно здобувати нові знання, аналізувати діяльність учасників навчально-виховного процесу, приймати рішення.

    Діагностична компетенція - це вміння вчителя вивчати здібності фізичного, психічного, розумового розвитку, рівня морального, естетичного виховання, умов сімейного життя і виховання дітей.

    Прогностична компетенція - вміння вчителя визначити напрямок своєї діяльності, її конкретні цілі і завдання на кожному етапі виховної роботи, і передбачати кінцевий результат.

    Організаторська компетенція - це вміння вчителя залучати учнів до певної роботи і співробітництво з ними в досягненні поставленої мети.

    Інформаційна компетенція. Учитель виступає головним джерелом наукової, світоглядної і морально-естетичної інформації. Для вчителя важливо широта кругозору, ерудиція, глибоке знання предмета викладання, методику його викладання, володіння практичною стороною знань, що позитивно позначається на формування у школярів умінь і навичок.

    поведінки в різних ситуаціях, уміння сформувати тактичний план і реалізувати його на основі соціальних навичок.

    Рефлективна компетенція - професійна якість особистості, яка дає можливість найефективніше й адекватно здійснювати рефлексивні процеси, реалізацію рефлективної здатності, що забезпечує процес розвитку та саморозвитку, сприяє творчому підходу до професійної діяльності, досягненню її максимальної ефективності й результативності.

    Компетенція творчості - це здатність педагога продуктивно організувати вирішення педагогічних проблем неординарними способами, діяти у тій чи іншій сфері відповідно до його інтелектуальної, ауто психологічної, комунікативної, психологічної компетентностей.

    Методична компетенція - це оволодіння знаннями методологічних і теоретичних основ методики навчання різних предметів, концептуальних основ структури і змісту засобів навчання (підручників, навчальних посібників тощо), уміння застосувати знання в педагогічній і громадській діяльності, виконувати основні професійно-методичні функції.

    Дослідницька компетенція - передбачає оволодіння науковим мисленням, умінням спостерігати й аналізувати, висунення гіпотези для вирішення спірних питань, виконувати дослідницьку роботу, аналізувати наукову літературу. [6]

    5. Ефективність процесу формування фахової компетентності

    Ефективність процесу формування процесу фахової компетентності майбутнього вчителя суспільствознавства у початкових класах залежатиме від повноти реалізації усіх його складових. Конкретними шляхами можуть бути:

    • включення проблематики професійно-педагогічної компетентності до дослідницьких програм та планів навчальних підготовки спеціалістів на різних освітньо-кваліфікаційних рівнях; проведення науково-теоретичних конференцій та семінарів, практично-методичних нарад з актуальних проблем формування фахової компетентності;

    • корегування та узгодження змісту освіти, навчальних планів та програм з метою орієнтації на основні компоненти фахової компетентності, розробка та запровадження нових курсів, що сприятимуть формуванню компетентності майбутніх учителів початкової ланки освіти;

    • науково-методичне забезпечення підготовки педагогів, соціальних працівників, психологів вищих навчальних закладів з урахуванням основних видів компетенцій майбутніх спеціалістів;

    • розробка та видання типових програм, методичних посібників, підручників, методичних матеріалів;

    • розробка й запровадження нових методик навчання та виховання з метою формування конкурентноздатного працівника освітньої галузі;

    • використання засобів масової інформації з метою висвітлення кращого педагогічного досвіду;

    • вивчення світового педагогічного досвіду, адаптація кращих прикладів формування фахової компетентності;

    • ефективне застосування інноваційних програм освітніх технологій;

    • використання творчого потенціалу вчителів-практиків та науковців в удосконаленні навчально-виховного процесу. [7]

    Оцінно-контрольна компетенція - це вміння вчителя здійснювати зворотній зв'язок у своїй роботі. Під час оцінювання і контролю він може побачити не тільки досягнення у своїй роботі і роботі учнів, а і причини не доопрацювань, зривів, невдач. Отримана інформація дасть змогу провести корекцію в діяльності з навчання і виховання, а також використовувати нові ефективні засоби і методи.

    Аналітична компетенція - це вміння вчителя аналізувати завершену справу: яка її ефективність, чому вона нижча від поставленої мети і.т.д.

    Психологічна компетенція охоплює вміння вчителя адекватно оцінити власні здібності, можливості, рівень домагань, психологічні особливості;вибрати найефективніший варіант поведінки в тій чи іншій ситуації; регулювати власні емоційні стани, долати критичні педагогічні ситуації тощо.

    Соціальна компетенція - це здатність педагога адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі повноти знань про неї, які дають змогу зрозуміти основну закономірність соціальної ситуації, уміння знаходити інформацію в невизначеній ситуації й упевнено будувати свою поведінку для досягнення балансу між своїми потребами, очікуванням, смислом життя і вимогами соціальної дійсності, уміння задовольняти бажання, спираючись на норми.

    Громадянська компетенція це розвиток, у майбутніх спеціалістів, здатностей бути громадянином, який володіє демократичною, громадянською культурою, усвідомлює цінності свободи, прав людини, відповідальності, готовий до компетентної участі у громадському житті.

    Комунікативна компетенція - це вміння педагога будувати ефективні комунікативні дії в певному колі ситуацій міжособистісної взаємодії, це знання фахівцем закономірностей різних форм спілкування і правил

    духовних та педагогічних потреб у саморозвитку і самореалізації. Професійна підготовка майбутніх учителів буде ефективною, якщо вона здійснюється в комплексі зазначених підходів і принципів і має цілісний характер.

    1. Принцип орієнтації на особистість

    - вибір змісту методів, форм навчання спирається на природну схильність студентів до пізнання, цілеспрямовано актуалізує їхні духовні потреби та інтереси, сприяє їх духовній самореалізації.

  • Принцип технологічної єдності процесу навчання використання нових технологій навчання.

  • Принцип діалогізації навчання - відмова від монологізму як соціально-орієнтованого спілкування - діалогу; розвиток у студентів уміння бачити сильні та слабкі аспекти співрозмовника, критично ставитись до отриманої інформації, розрізняти упереджену неупереджену інформацію, виявляти розбіжності в позиціях учасників діалогу та розуміти позицію співрозмовника.

    Сучасні дослідники визначають такі види компетентностей:

    - загальнопедагогічну;

    • професійно-правову;

    • соціальну;

    • психологічну;

    • комунікативну;

    • конфліктологічну та інші.

    Вони пов’язані з вимогами до його знань та особливостями професійної діяльності.

    Педагогічна компетентність інтегрує різні види компетенцій, які розкривають загальні здатності педагога в різних сторонах педагогічного


    процесу. Мова йде про пізнавально-інтелектуальну, діагностичну, проектувальну, організаторську, прогностичну, інформаційну, стимулюючу, оцінно-контрольну, аналітичну, психологічну, соціальну, громадянську, комунікативну, рефлективну, творчу, методичну, дослідницьку компетенцію та інші.

    Пізнавально-інтелектуальна компетенція - сукупність теоретичних знань, практичних умінь, навичок, ставлень, досвіду, особистісних якостей учителя, що дають змогу здійснювати пошукову, евристичну діяльність, самостійно здобувати нові знання, аналізувати діяльність учасників навчально-виховного процесу, приймати рішення.

    Діагностична компетенція - це вміння вчителя вивчати здібності фізичного, психічного, розумового розвитку, рівня морального, естетичного виховання, умов сімейного життя і виховання дітей.

    Прогностична компетенція - вміння вчителя визначити напрямок своєї діяльності, її конкретні цілі і завдання на кожному етапі виховної роботи, і передбачати кінцевий результат.

    Організаторська компетенція - це вміння вчителя залучати учнів до певної роботи і співробітництво з ними в досягненні поставленої мети.

    Інформаційна компетенція. Учитель виступає головним джерелом наукової, світоглядної і морально-естетичної інформації. Для вчителя важливо широта кругозору, ерудиція, глибоке знання предмета викладання, методику його викладання, володіння практичною стороною знань, що позитивно позначається на формування у школярів умінь і навичок.

    Стимулююча компетенція - передбачає глибокі знання предмета, ерудицію, моральну культуру, гуманне ставлення до учнів, любов і повагу, теплоту і турботу, щиросердність у ставленні до учнів.

    Стимулююча компетенція - передбачає глибокі знання предмета, ерудицію, моральну культуру, гуманне ставлення до учнів, любов і повагу, теплоту і турботу, щиросердність у ставленні до учнів.

    Оцінно-контрольна компетенція - це вміння вчителя здійснювати зворотній зв'язок у своїй роботі. Під час оцінювання і контролю він може побачити не тільки досягнення у своїй роботі і роботі учнів, а і причини не корекцію в діяльності з навчання і виховання, а також використовувати нові ефективні засоби і методи.

    Аналітична компетенція - це вміння вчителя аналізувати завершену справу: яка її ефективність, чому вона нижча від поставленої мети і.т.д.

    Психологічна компетенція охоплює вміння вчителя адекватно оцінити власні здібності, можливості, рівень домагань, психологічні особливості;вибрати найефективніший варіант поведінки в тій чи іншій ситуації; регулювати власні емоційні стани, долати критичні педагогічні ситуації тощо.

    Соціальна компетенція - це здатність педагога адекватно оцінювати навколишню дійсність на основі повноти знань про неї, які дають змогу зрозуміти основну закономірність соціальної ситуації, уміння знаходити інформацію в невизначеній ситуації й упевнено будувати свою поведінку для досягнення балансу між своїми потребами, очікуванням, смислом життя і вимогами соціальної дійсності, уміння задовольняти бажання, спираючись на норми.

    Громадянська компетенція - це розвиток, у майбутніх спеціалістів, здатностей бути громадянином, який володіє демократичною, громадянською культурою, усвідомлює цінності свободи, прав людини, відповідальності, готовий до компетентної участі у громадському житті.

    Комунікативна компетенція - це вміння педагога будувати ефективні комунікативні дії в певному колі ситуацій міжособистісної взаємодії, це

    знання фахівцем закономірностей різних форм спілкування і правил поведінки в різних ситуаціях, уміння сформувати тактичний план і реалізувати його на основі соціальних навичок.

    Рефлективна компетенція - професійна якість особистості, яка дає можливість найефективніше й адекватно здійснювати рефлексивні процеси, реалізацію рефлективної здатності, що забезпечує процес розвитку та саморозвитку, сприяє творчому підходу до професійної діяльності, досягненню її максимальної ефективності й результативності.

    Компетенція творчості - це здатність педагога продуктивно організувати вирішення педагогічних проблем неординарними способами, діяти у тій чи іншій сфері відповідно до його інтелектуальної, ауто психологічної, комунікативної, психологічної компетентностей.

    Методична компетенція - це оволодіння знаннями методологічних і теоретичних основ методики навчання різних предметів, концептуальних основ структури і змісту засобів навчання (підручників, навчальних посібників тощо), уміння застосувати знання в педагогічній і громадській діяльності, виконувати основні професійно-методичні функції.

    Дослідницька компетенція - передбачає оволодіння науковим мисленням, умінням спостерігати й аналізувати, висунення гіпотези для вирішення спірних питань, виконувати дослідницьку роботу, аналізувати наукову літературу.

    Список використаної літератури:

    1. Волошко

    JI. Б. Професійна компетентність студентів як предмет психолого-педагогічного аналізу /Л. Б. Волошко // Наука і сучасність : зб. наук. пр. Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. - К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2005. - Том 48. - С. 22-32.

  • Онищенко І. Модель формування фахової компетентності майбутнього вчителя початкових класів / Ірина Онищенко // Навчання і виховання обдарованої особистості: теорія та практика. - 2012. - № 8. - С. 94-101.

  • Побірченко Н. С. Компетентнісний підхід у вищій школі: теоретичний аспект / Н. С. Побірченко // Education and Pedagogical Sciences» («Освіта та педагогічна наука»). - 2012. - № 3. - Режим доступу :

    http://pedagogicaljoumal.luguniv.edu.Ua/archive/2012/N3/article/4.

    1. Кічу к Н. В. Творча особистість майбутнього фахівця як предметсучасних педагогічних досліджень / Н. В. Кічу к // Актуальні проблеми сучасної науки - 2008 : матер. Міжн. наук.-прак. конф. - Вінниця, 2008.-С. 155-158.

    2. Кічу к Н. В. Індивідуальна траєкторія становлення фахівця: деякі аспекти проблеми / Н. В. Кічук // Особистісно-орієнтований потенціал педагогіки В. Сухомлинського : матер. Міжвуз. наук.-прак. конф. - Кам’янець-Подільський, 2008. - С. 105-109.

    3. Бодалев А. А. Личность и общение / А. А. Бодалев. - М. Педагогика, 1983.-272 с.

    4. Професійна підготовка майбутнього вчителя до педагогічної діяльності : [монографія] / Дубасенюк О. А., Семенюк Т. В., Антонова О. Є. - Житомир : Житомирський держ. пед. ун-т., 2003. - 192 с.