12. Методика аудиту витрат діяльності

Метою аудиту витрат є встановлення вірогідності даних первинних документів щодо визначення витрат, повноти та своєчасності їх відображення в облікових реєстрах, відповідності методики обліку витрат чинним нормативним актам.

У процесі аудиту витрат з’ясовується:

• облікова політика щодо обліку витрат;

• підтвердження витрат відповідними первинними документами;

• обґрунтованість відображення витрат згідно класифікації видів діяльності;

• наявність окремого обліку витрат різних видів діяльності;

• правильність розподілу операційних витрат на адміністративні, збутові та інші витрати операційної діяльності;

• повнота розкриття інформації про витрати у примітках до фінансових звітів.

Насамперед аудитору необхідно перевірити правильність визнання та класифікації витрат відповідно до П(С)БО 16 «Витрати».

Витрати в бухгалтерському обліку класифікуються наступним чином:

• собівартість продукції (робіт, послуг);

• адміністративні витрати;

• витрати на збут;

• інші операційні витрати;

• фінансові витрати;

• втрати від участі в капіталі;

• інші витрати.

Варто звернути увагу на суми, які не визнаються витратами: непрямі податки та обов’язкові платежі, що підлягають перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів; перерахування за договорами комісії, доручення та інші на користь комітента, принципала тощо; попередня оплата продукції, товарів, послуг; погашення одержаних раніше позик.

Метою аудиту собівартості продукції (робіт, послуг) є встановлення вірогідності даних первинних документів щодо визначення витрат, які включаються до виробничої собівартості, повноти та своєчасності їх відображення в облікових регістрах, відповідності методики розподілу загальновиробничих витрат чинним нормативним документам.

У процесі аудиту здійснюється:

• перевірка наявності і правильності оформлення первинних документів, які є підставою для записів з формування собівартості продукції (товарів, робіт, послуг);

• перевірка правильності віднесення витрат до складу собівартості продукції (товарів, робіт, послуг);

• оцінка стану синтетичного та аналітичного обліку витрат на виробництві, що включаються до собівартості продукції (товарів, робіт, послуг);

• перевірка повноти, правильності та достовірності відображення операцій з формування собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) в обліку та звітності;

• оцінка правильності формування собівартості продукції (товарів, робіт, послуг) по об’єктах калькулювання витрат.

Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.

До змінних загальновиробничих витрат відносяться витрати, що змінюються прямо пропорційно зміні обсягу діяльності, а саме: витрати сировини і матеріалів; відрядна оплата праці і відрахування від неї; амортизація устаткування, якщо вона нараховується виробничим методом; технологічні витрати енергії, якщо вони визначаються як добуток питомої норми витрат на фактичний обсяг випущеної продукції тощо.

Постійні загальновиробничі витрати – це витрати на обслуговування і управління виробництвом, що не змінюються при зміні обсягу діяльності: погодинна зарплата інженерно-технічних працівників (начальника цеху, обліковця, механіка тощо); амортизація виробничих приміщень; їх опалення і освітлення; амортизація устаткування, якщо вона нарахована лінійним методом та інші витрати на обслуговування і управління виробництвом.

До адміністративних витрат відносяться витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: представницькі витрати, витрати на відрядження, утримання апарату управління; витрати на зв’язок (поштовий, телефонний, факс, користування Інтернетом тощо); амортизація необоротних активів загальногосподарського призначення; судові витрати; витрати на аудит та аудиторські послуги; податки, збори та інші обов’язкові платежі; витрати на банківське та касове обслуговування.

Аудиторські процедури щодо адміністративних витрат:

• перевірка обґрунтованості включення витрат до складу адміністративних;

• наведення складу витрат за статтями згідно застосовуваної підприємством класифікації;

• перевірка обґрунтованості віднесення до складу адміністративних витрат податків, зборів та обов’язкових платежів;

• складання переліку видів та сум податків, віднесених на адміністративні витрати;

• перевірка наявності та повноти оформлення документів, що підтверджують витрати.

До витрат на збут відносяться витрати, пов’язані зі збутом продукції, товарів, послуг; витрати на виготовлення та ремонт тари, на пакувальні матеріали; витрати на рекламу та дослідження ринку; перепродажна підготовка, гарантійний ремонт та гарантійне обслуговування; транспортування готової продукції; оплата праці та винагороди продавцям, торговельним агентам, персоналу підрозділів збуту.

Аудиторські процедури щодо витрат на збут:

• перевірка включення витрат до складу витрат на збут;

• наведення складу витрат за центрами виникнення витрат згідно застосовуваної підприємством класифікації;

• перевірка наявності та повноти оформлення документів, що підтверджують витрати.

До інших операційних витрат відносять витрат на дослідження та нові розробки; штрафи, пені та неустойки; витрат на операційну оренду; собівартість проданої іноземної валюти; собівартість реалізованих виробничих запасів; втрати від псування та знецінення виробничих запасів; суми нарахованого резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці.

Аудиторські процедури щодо інших витрат операційної діяльності:

• перевірка правильності визначення собівартості іноземної валюти, що реалізована, та операційних курсових різниць;

• перевірка відповідності застосованого методу оцінки запасів при реалізації обліковій політиці;

• перевірка правильності розрахунку резерву сумнівних боргів;

• перевірка обґрунтованості списання на витрати поточної безнадійної заборгованості в сумі, що перевищує резерв сумнівних боргів;

• перевірка правильності відображення в обліку витрат від знецінення, нестачі та псування запасів;

• перевірка наявності та повноти оформлення документів, що підтверджують витрати.

До фінансових витрат відносять сплачені відсотки за користування кредитом; втрати від спільної діяльності; інші витрат, що пов’язані із залученням позикового капіталу.

Аудиторські процедури щодо фінансових витрат:

• перевірка повноти відображення витрат, пов’язаних з нарахуванням та сплатою відсотків за кредит;

• перевірка наявності та правильності відображення витрат, пов’язаних з випуском, утриманням та обігом цінних паперів;

• перевірка наявності та правильності відображення витрат, пов’язаних з фінансовим лізингом.

До втрат від участі в капіталі відносяться втрати, що пов’язані із зменшенням частки інвестора в активах об’єкта інвестування.

Аудиторські процедури щодо втрат від участі в капіталі зводяться до перевірки наявності та правильності відображення втрат, пов’язаних з втратами від:

• інвестицій в асоційовані підприємства;

• спільної діяльності;

• інвестицій у дочірні підприємства.

До інших витрат включають собівартість реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів, від’ємні неопераційні курсові різниці.

Аудиторські процедури щодо інших витрат полягають у перевірці розрахунку собівартості реалізованих фінансових інвестицій, необоротних активів, майнових комплексів та від’ємних неопераційних курсових різниць.

За підсумками аудиту витрат діяльності аудитор складає аудиторський висновок відповідно до вимог та рекомендацій МСА 800 «Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення».