3 Структура і план-графік магістерської роботи

Для раціонального виконання магістерської роботи студентом з дотриманням принципів послідовності та системності, а також для проведення контрольних заходів магістрант за погодженням з науковим керівником складає план магістерської роботи у відповідності до обраної теми дослідження та індивідуальний календарний план її виконання, оформлення та захисту.

План магістерської роботи чітко структурований:

- титульний аркуш (додаток Б.1);

- завдання на магістерську роботу та графік її виконання (додаток Б.2);

- анотації (додаток В);

- перелік основних позначень і скорочень, символів і одиниць (додаток Г);

- зміст;

- вступ;

- основну частину;

- висновки;

- список використаної літератури (додаток Е);

- додатки;

- бібліографічну довідку (додаток Ж);

- довідку про впровадження результатів магістерської роботи (Додаток Л).

Основна частина магістерської роботи містить три розділи, у кожному з яких виділяється не менш трьох підрозділів (параграфів).

Після складання плану магістерської роботи і погодження його з науковим керівником необхідно скласти в трьох екземплярах план-графік виконання магістерської роботи і представити: один екземпляр – науковому керівнику; другий екземпляр – відповідальній за організацію дипломного проектування особі на кафедри, третій екземпляр – зберегти в себе до закінчення магістерської роботи.

У плані-графіку вказуються кінцеві терміни представлення кожного розділу, вступу і висновку, з таким розрахунком, щоб уся магістерська робота була завершена і представлена на кафедру у відповідно встановлені строки.

У випадках відставання від графіка студент зобов’язаний надати пояснення своєму науковому керівнику або завідувачу кафедри.

Окрім того, на період виконання магістерських робіт на кафедрі склада­ється графік консультацій наукових керівників, згідно з яким забезпечується систематична співпраця студента і наукового керівника. Систематичні консультації допомагають магістранту у виборі методів дослідження, контролі дотримання вимог до змісту і оформлення роботи, своєчасному усуненні відхилень. Оперативне і уважне виконання рекомендацій керівника сприяє своєчасному поданню магістерської роботи і є запорукою успішного захисту.

У разі позитивного відгуку наукового керівника і за наяв­ності рецензії від внутрішнього рецензента, роздаткового ілюстративного матеріалу та доповіді магістерську роботу передають на розгляд завідувачу кафедри, який має прийняти рішення про допуск студента до захисту магістерської роботи на засіданні ДЕК.

Після завершення всіх процедур допуску по кафедрі відбувається реєстрація роботи у секретаря ДЕК на кафедрі і, магістерська робота повертається студенту разом з роздатковим ілюстративним матеріалом та доповіддю для захисту на засіданні ДЕК.

Список рецензентів вивішується на кафедрі не пізніше ніж за 2 тижні до закінчення терміну виконання магістерських робіт і затверджується завідувачем кафедри.

4 Критичний аналіз нормативно-правової бази та спеціальної літератури з проблем, що розглядаються

Вибору теми передує ознайомлення зі спеціальною літературою з проблем обліку, аналізу, аудиту (контролю).

Щоб забезпечити конкретне наукове дослідження необхідною інформацією, передусім, потрібно на змістовно-теоретичному рівні чітко визначити необхідний обсяг і структуру інформації, встановити її джерела, знайти доступ до наявних інформаційних матеріалів – документів і масивів інформації у формі публікацій, наукових звітів, електронних баз даних.

Пошук літературних джерел здійснюється за допомогою бібліотечних каталогів, реферативних журналів, бібліографічних довідників, засобів інтернету.

В процесі підготовки до написання дипломної магістерської роботи підбираються і вивчаються літературні джерела, складається бібліографія. Особливу увагу необхідно приділити періодичним виданням і засобам інтернету, де оперативно публікуються результати наукових досліджень працівників та спеціалістів.

Методика вивчення літературних джерел як основа наукового дослідження у дипломній магістерській роботі залежить від характеру та індивідуальних здібностей студента – загальноосвітнього рівня, його спеціальної підготовки, ерудиції та інших якостей. Проте доцільно дотримуватись загальних правил обробки літературних джерел: спочатку потрібно ознайомитись з основною літературою (підручниками, науковими статтями, монографіями), а потім з прикладною. Ознайомлення з літературою включає огляд змісту, ознайомлення з вступом та анотацією. Розділи, які мають особливе значення для дослідження проблеми ретельно обробляються з точки зору наявності в них ідей і пропозицій для вирішення проблемних питань.

Вивчення літературних джерел необхідно починати з фундаментальних робіт і рухатися від загального до частинного, від базових положень до більш чітких і конкретних. Щодо хронологічного порядку вивчення літературних джерел, то спершу вивчають останні публікації, а потім – віддаленіші у часі. Якщо треба оперативно добути необхідну інформацію з літературного джерела, вивчення його доцільно здійснювати поетапно. Очевидно, спершу слід ознайомитися з інформаційним документом у цілому: вивчити його зміст та вступ (передмову). Далі слід вибірково переглянути матеріали тих розділів, які представляють інтерес для читача, скажімо, ілюстративні матеріали, перші речення абзаців, висновки. У разі, коли переглянуті матеріали стосуються теми дослідження, то розділ необхідно уважно прочитати, критично оцінити прочитане та занотувати найцікавіші положення як фрагменти майбутньої роботи. На останньому етапі з таких фрагментів формується конспект роботи – зв’язний і стислий виклад своїми словами опрацьованого матеріалу. За наявності дискусійних питань потрібно висвітлити позиції авторів, дати критичну оцінку різних точок зору та висловити власну думку.

Аналітичний огляд літературних джерел є основою для складання плану роботи і методики дослідження.

Отже, джерелами інформаційного забезпечення написання магістерської роботи є:

- офіційні публікації державних органів, тобто експрес-інформація, бюлетені, нормативна література та нормативно-правові акти, статистичні збірники;

- спеціальна література: довідники, науково-технічна, технологічна, патентна документація, промислові каталоги, реєстри, кадастри тощо;

- література ділового характеру, призначена для використання фахівцями у практичній діяльності: управлінська, фінансова, комерційна маркетингова, статистична, правова тощо;

- наукова і навчально-методична література з різних галузей знань, словники, енциклопедії, автореферати дисертацій, бібліографічні видання;

- первинна облікова документація, фінансова, податкова та статистична звітність;

- бази даних мережі Internet.

Результати проведеного аналізу відображаються в теоретико-аналітичній частині магістерської роботи.

Слід зазначити, що інформаційний матеріал доцільно ілюструвати цифровими і графічними даними, посилаючись при цьому на джерела. Для найповнішого і широкого висвітлення проблеми магістерської роботи рекомендується використовувати не менше 50-ти літературних джерел.