Діяльності та їх розвиток (гра, ліплення, малювання, конструювання)

Гра

Ранній вік – період зародження сюжетно-рольової гри. Гра виникає в предметно-практичній діяльності, коли окремі дії починають виконуватися з предметами, які для цього не призначені.Це етап зображувальної гри. Перехід до сюжетно-рольової гри включає ряд етапів:

• Дитина повторює ігрові дії, які їй показав дорослий, не вкладаючи в них ігрового смислу (колихає ляльку);

• Дитина починає переносити показані їй ігрові дії на інші іграшки чи предмети (колихає ведмедика).

• Дитина починає використовувати предмети-замінники, але на перших порах називає їх справжньою назвою.

• Поступово в процесі гри починає брати на себе роль, хоча при цьому називає себе справжнім, не ігровим іменем.

• Справжня сюжетно-рольова гра починається тоді, коли дитина починає називати себе ігровим іменем і роль береться раніше, аніж починає гра. Це, як правило, відбувається в дошкільному віці.

• Важливе значення має іграшка. Найважливіша іграшка – лялька, яка замінює людину.

Малювання

1. Дозображувальний етап (стадія каракулів). Починається у віці 2 років (з того часу, коли дитині дають до рук олівець). Дитина не розуміє, що плями, лінії можуть щось зображувати. Приваблює той факт, що олівець може залишати на папері сліди (це починається ще в період немовляти). У цей період дитина, як правило, не спроможна намалювати щось реальне. Як відзначають американські дослідники, спроби навчити дитину цього віку намалювати яблуко рівноцінні навчанню немовляти на стадії гуління правильно промовляти слова чи складати з них речення. Приблизно через 6 місяців (після перших маніпулювань із олівцем) у дитини виникає здатність зорового контролю за малюванням. Це велике досягнення дитини (ми часто бачимо, як дитина сидить над аркушем, уткнувшись у нього носом).

2. Упізнавання предмета (стадія наступної інтепретації). Дитина раптово помічає „схожість” малюнка з якимось предметом. Починає давати назви малюнкам: „Це тато”, „Я біжу”, хоча ні тата, ні саму дитину там побачити важко. На етапі впізнавання каракулів деякі діти затримуються досить довго. Вони вже можуть добре тримати олівець, але так і не приходять до розуміння, що можна заздалегідь намітити тему малювання. Якщо дитина раніше одержувала задоволення від рухів як таких, то поступово починає пов’язувати свої рухи з оточуючим зовнішнім світом. Починається перехід від „мислення в рухах” до „образного мислення”. У міру того, як дитина малює, помітки на папері починають набувати зорового значення, а це в свою чергу впливає на подальший розвиток малювання.

3. Перехід до навмисного малювання. Поява графічних образів. Цей етап знаменується тим, що дитина попередньо заявляє, що вона буде малювати. Спочатку наміри дуже мінливі. Поступово дитина засвоює способи зображення окремих предметів і малює їх достатньо добре. Це і є графічні образи. Вони досить мало схожі на реальні предмети, але дитина задовольняється такою незначною схожістю Проте це, як правило, відбувається за межами раннього віку.