Міністерство освіти і науки України

Департамент освіти і науки Запорізької облдержадміністрації

Запорізьке територіальне відділення МАН України

Відділення: мовознавство

Секція: англійська мова

Ідіоми та ідіоматичні вирази як засіб збагачення мови.

Роботу виконала:

учениця 9 класу комунального закладу

“Спеціалізована школа ─ загальноосвітній

навчальний заклад №1 I─III ступенів

м.Приморська з поглибленим вивченням

окремих предметів та курсів”

Науковий керівник:

Шадуріна Світлана Олександрівна

Вчитель англійської мови

КЗ «СЗОШ № 1 I ─ III ст. м. Приморська»

Приморськ ─ 2017

Тези

Зміст

Вступ…………………………………………………………………………

Розділ 1. Теоретичні основи вивчення ідіом англійської мови…………

1.1. Поняття ідіома та ідіоматичний вираз……………….

1.2Виникнення ідіом та ідіоматичних виразів………………………….

1.3.Сучасна класифікація ідіом та ідіоматичних виразів. ………………

Розділ 2. Практичний аспект вивчення ідіом та ідіоматичних виразів.

2.1 Ідіоматичні відповідності в українській та англійській мовах.

2.2 Дослідження розуміння учнями КЗ СЗОШ № 1 м. Приморська ідіом та їх використання у мовленні....................................................................................

Висновки……………………………………………………………………….

Список використаної літератури……………………………………………..

Додатки…………………………………………………………………………

ВСТУП

Англійська мова має тисячолітню історію. За цей час в ній накопичилося багато виразів, які люди вважають влучними, вдалими, гарними. Так виник особливий прошарок мови – ідіоми, сукупність стійких виразів, що мають самостійне значення. Ідіоми роблять мову живою,колоритною. У повсякденному житті ми часто використовуємо звичні слова для позначення нових понять. Це дає поштовх для народження ідіом. Їх вивчення в різних мовах проходить досить активно. Говорячи про ідіоматику як про цілісну систему мовознавства, можна відмітити, що своє застосування вона знайшла ще за часів Шекспіра. Історичні епохи в житті людства супроводжуються як значними змінами у мові , так і періодами відносної стабільності.

Сьогодні вивчення англійської мови є не тільки нормою, а й життєвою необхідністю. І тому дуже важливо не тільки гарно володіти лексичними та граматичними навиками, а й розуміти зміст висловлювання. Знайомлячись із іноземною мовою людина не тільки вивчає її, а й одночасно проникає у національну культуру, яка відображає багатовікову історію народу. І врешті решт хочеться, щоб про володіння англійською мовою не його носія, можна було сказати: «His/ Her English is very idiomatic», що в перекладі означає: « Він/Вона розмовляє майже як англієць ( англійка).»

Об'єктом дослідження – вивчення ідіоматичних виразів англійської мови,їх особливостей.

Предметом роботи є ідіоми та ідіоматичні вирази та їх класифікація.

Мета – вивчення сучасних ідіоматичних виразів та використання їх у мові.

Для її досягнення були поставлені наступні завдання:

• Визначити сутність поняття « ідіома» та «ідіоматичний вираз»;

• Прослідкувати історію виникнення ідіоматичних виразів;

• Класифікувати вирази за відповідністю у інших мовах;

• Дослідити рівень знань англійських ідіом, їх вживання та розуміння учнями 8- 10 класів КЗ СЗОШ № 1 м. Приморська;

• Розробити пам'ятку для запам'ятання найбільш вживаних, але менше знайомих стійких виразів та рекомендації щодо використання у мові англійських ідіом.

Для вирішення завдань були використані наступні методи: описовий метод, метод класифікацій, статистичний аналіз.

Практична значимість полягає у використанні висновків та результатів роботи при вивченні англійської мови у школі.

Розділ 1. Теоретичні основи вивчення ідіом англійської мови.

1. Поняття « ідіома» та ідіоматичний вираз.

Вивченням фразеології в цілому, і, зокрема, ідіоматичних одиниць, займалися такі вчені, як Ш. Балі, А. Потебня, В. Виноградов, В. Телія, А. Кунін та ін. Ш. Балі взагалі дав загальне визначення фразеологізму, а у працях В. Виноградова були поставлені питання про основні поняття фразеології, надана класифікація фразеологічних одиниць, куди були включені ідіоматичні одиниці. Серед сучасних мовознавців вагомий внесок зробив Р. Спієрс, який включив до ідіоматичних одиниць речення різного характеру, як, наприклад, кліше та мовні штампи. Термін ідіоми вперше був введений англійським лінгвістом Л.П.Смітом. А термін фразеологічна одиниця raquo ;, що позначає особливу групу словосполучень, був введений радянськими лінгвістами.

Одним з найбільш дискусійних питань сучасної лінгвістики є співвідношення понять “фразеологія” та “ідіоматика”. Серед лінгвістів не існує єдиної думки щодо обсягу поняття “фразеологія”.

1. Представники так званого вузького погляду на обсяг фразеології вважають, що до фразеології cлід відносити відтворені в мові стійкі сполучення слів, які мають хоча б один компонент, що зазнав певних семантичних трансформацій.

2. Прихильники широкого погляду тлумачать фразеологію як корпус будь-яких стійких сполучення слів незалежно від семантичної трансформації їх складових. На нашу думку, доцільніше дотримуватися широкого погляду, оскільки у такому випадку виокремлюється весь існуючий фонд фразеологічних одиниць мови. Широкий підхід залучає до фразеології різноманітні типи стійких мовних утворень (фразеологізми-ідіоми, крилаті вирази, паремії, вигукові й модальні ФО тощо), адже, перш за все, фразеологія є розділом мовознавства, що вивчає стійкі сполучення слів, тобто відтворювані у готовому вигляді фрази, про що переконливо свідчить сама назва цього розділу лінгвістики.

О. В. Кунін справедливо зазначає, що “фразеологічність того чи іншого звороту неможливо встановити, аналізуючи лише його значення”, оскільки вже у самому терміні “фразеологізм” закладено сильне структурне співвідношення з надслівним рівнем (фраза). Ідіоматичність визначається семантично, що, у свою чергу, дозволяє включати до сфери ідіоматики різноструктурні утворення (не лише фрази). [ ].

Фразеологізація – це процес стабілізації й закріплення у мовній практиці певного мовного колективу готових (відтворюваних), відносно стійких мовних комплексів. За формально-граматичним критерієм ці комплекси співвідносяться зі словосполученням або реченням.

Ідіоматизація є процесом перетворення закріпленого в узусі відтворюваного мовного комплексу в експресивну одиницю мови. Явище ідіоматизації завжди супроводжується семантичними трансформаціями.

В основі явища ідіоматизації лежить процес переінтерпретації значення, у результаті якого спостерігається відносна непрозорість зв’язку між актуальним значенням ідіоми та її формою.

Отже, явище фразеологізації пов’язане з усталенням структур словосполучення або речення, їх легкою відтворюваністю у процесі мовлення, у той час як ідіоматизація є семантичним явищем, кінцевим результатом якого є набуття одиницею експресивності з метою ефективного впливу на свідомість мовлення.

До ідіом, таким чином, можна віднести такі групи фразеологізмів, що зазнали ідіоматизації у процесі ідіомотворення: зрощення, напівзрощення, єдності, напівєдності та частину ідіоматичних виразів (ідіоми-паремії).

Отже, категоріальними ознаками фразеологізмів є:

1). відтворюваність готовому вигляді

2). цілісністю значення

3). стійкість

4). непроникніс­ть.

5). надслівність (складається з двох чи більше слів)

За наявністю цих ознак словосполучення можна відносити до класу фразеологізмів. Але цих ознак недостатньо для визначення фразеологізму як ідіоми. Ідіоми-фразеологізми (як про це свідчить сам термін) володіють усіма ознаками фразеологізмів та ознаками ідіом, що відрізняють їх від неідіоматичних (неекспресивних) фразеологізмів. Головними ознаками ідіом (поряд з вищезазначеними ознаками фразеологізмів) є:

1). образність

2). Експресивність.

Ці дві ознаки є обов'язковими для визначення фразеологізму як ідіоми.

Термін «ідіома» походить від давньогрецького слова «idiфma», що означає «особливість, своєрідність». Ідіоми являють собою цілі за значенням обороти, зміст яких не може бути виведений із значень вхідних в них слів: дрібно плавати (не мати великого значення), заморити черв'ячка (злегка закусити), фількіна грамота (підроблений, не має значення документ). Характерною ознакою ідіом є наявність у них архаїчних, тільки в них уживаних слів і форм: там і сям, бити байдики, потрапити в халепу, не розуміти ні бельмеса, часто зовсім незрозумілих. Цим особливо посилюється неразложимость ідіом, їх цілісність. Вони і є лексичними одиницями нарівні зі словами. Розрізняють внутрімовні та міжмовні ідіоми. Останні характеризуються неможливістю "буквального" перекладу. Лексична ідіома-невільне поєднання слів (різновид фразеологічних одиниць), що характеризується злитістю значення, яке не може бути виведено з лексичних складових; вона володіє функціональними ознаками слова як номінативної одиниці мови і відтворюється як "готова" одиниця мови ("собаку з'їсти "," стрімголов "," ахіллесова п'ята "," під мухою ").

Виділяються два основні погляди на ідіоматичні одиниці - так звані «широкий підхід» та «вузький підхід» до ідіом. Згідно з останнім, ідіомами вважається лише такі «стійкі словосполуки, семантика, яких не виводиться зі значень її складників, а інтегрована ними формально; виникає внаслідок утрати мотиваційних відношень».[1,с.173].У вітчизняному мовознавстві протягом довгого часу існувала традиція називати ідіоми «фразеологічними зрощеннями», за термінологією відомого радянського мовознавця академіка В.В.Виноградова, який розподілив фразеологічні одиниці на фразеологічні зрощення (або ідіоми у вузькому значенні), фразеологічні єдності та фразеологічні сполучення. На думку В.В. Виноградова, фразеологічні зрощення характеризуються немотивованістю складу зворотів (тобто з суми складових таких фразеологічних одиниць неможливо дізнатися про загальний зміст одиниці) та абсолютною семантичною єдністю компонентів. Серед фразеологічних зрощень виділяють наступні підтипи:

1) Фразеологічні зрощення, у складі яких є так звані «слова-некротизми» (лексичні архаїзми, історизми та інші лексеми, що вийшли з ужитку мовлення). Наприклад, англійська ідіома «to buy a pig in a poke» на позначення невигідного та невдалого придбання чогось, що не було уважно розглянуто передусім (укр. ідіома «купувати кота в мішку»). Лексема a poke позначає «мішок» і є архаїзмом (сучасний синонім «sack»), який в сучасній англійській мові вживається лише у вищезгаданій ідіоматичній одиниці. Тобто ми бачимо випадок, коли лексема продовжує жити значно довше у межах ідіоматичного словосполучення, аніж у вільному словосполученні чи ізольовано.

2) Фразеологічні зрощення, що містять граматичні архаїзми, які є синтаксично неподільним цілим. Так, ідіома I am good friends with him («ми з ним добрі друзі») є з точки зору граматичної структури, неправильною та нелогічною. Займенник I стоїть в однині, проте форма I am a good friend with him є неможливою, хоча значно більш логічною. Можливою є форма I am good friend of his, але вона не є ідіоматичною одиницею.

3) Фразеологічні зрощення, що стали нерозкладними як лексично, так і семантично, наприклад:

to be born with the silver spoon in one’s mouth; to go through thick and thin.

4) Фразеологічні зрощення, котрі являють собою таку семантичну єдність, що лексичні значення компонентів зовсім неважливі для розуміння цілого Прикладами подібних одиниць в англійській мові можуть бути:to bring the house down; to take it out on someone.

Проте, слід зазначити, що в британському та американському мовознавстві більшу популярність має «широкий підхід» до проблеми ідіоми. До складу ідіом західні лінгвісти відносять не лише фразеологізми усіх типів, а навіть і паремії - приказки, прислів'я, крилаті вислови, цитати тощо. Так, Ричард Спієрс у передмові до «Словника американських ідіом» пояснює вибірку одиниць для даного видання наступним чином: «Every language has phrases or sentences that cannot be translated literally. Many cliches, proverbs, slang phrases, phrasal verbs, and common sayings offer this kind of problem. A phrase or sentence of this type is usually said to be idiomatic. This Dictionary is a collection of the idiomatic phrases and sentences that occur frequently in American English» [, p. 7]. Тобто ми бачимо значне розширення поняття «ідіоми» порівняно з розумінням В.В. Виноградова, адже до складу ідіом віднесені не лише словосполучення, а й речення різного характеру: кліше, прислів'я, сленгові фрази, мовленнєві штампи , які об'єднує одна спільна риса - їхня ідіоматичність. Подібним чином укладено більшість з інших оригінальних словників та довідників ідіом англійської мови.

Ідіоматичний вираз - це стійке словосполучення із самостійною семантикою. Досить часто ідіоми називають також фразеологізмами. Варто відзначити, що термін «ідіоматичний вираз» використовується в наукових колах, фразеологізм ж - визначення, яке вживається в повсякденному житті. Ідіоматичні вирази притаманні всім мовам і несуть в собі відбиток культурного та історичного розвитку народу. Пов'язано це з тим, що фразеологізми відображають реалії того чи іншого народу - звичаї, імена та назви міст. Наприклад, фразеологізм: "Dine with Duke Humphrey". Якщо перевести його на російську мову, вийде: "Обідати з герцогом Хамфрі". Але хто він такий і що значить обідати з ним - нам не зрозуміло. Якщо звернутися до історії фразеологізму, стає ясно, що раніше жебраки просили милостині біля могили цього самого герцога. Виходить, на українську мову це вираз можна перекласти як: "залишитися без обіду", "бути бідним". Ідіоматичний вираз – це фраза про значення якої важко, а інколи і неможливо здогадатися, розглядаючи значення окремих слів з яких він складається. Наприклад, вираз be in the same boat має дослівний переклад, але він також може бути ідіоматичним виразом: «Everyone was in the same boat; we were all learning.» Тут він означає бути у важкому та незручному становищі. Ідіоматичні вирази – це важлива частина повсякденної мови, їх знання необхідне для виразності, образності, лаконічності мови. Деякі ідіоми являють собою яскраві вирази, такі як прислів’я та приказки: «A bird in the hand is worth two in the bush.», «Too many cooks spoil the broth.»

В нашій роботі ми будемо використовувати термін «ідіома» або «ідіоматична одиниця», маючи на увазі фразеологічну одиницю мови, для якої характерна стійкість, відтворюваність та немотивованість значення, тобто зміст якої не дорівнює сумі значень слів-складників.