- •Дистанційний курс «психологічні проблеми творчої діяльності»
- •Передмова
- •Методичні рекомендацїї до вивчення курсу «психологічні проблеми творчої діяльності»
- •Стислий зміст дистанційного курсу «Психологічні проблеми творчої діяльності» Лекційні заняття
- •Лекція 5. Методи стимуляції творчої діяльності
- •Семінарські заняття
- •Тема 5: Особливості творчої особистості
- •Теми для самостійного вивчення
- •Тема 1: Обдаровані діти
- •Тема 2.Ціннісні аспекти творчості.
- •Розділ 1. Лекційний курс з дисципліни «Психологічні проблеми творчої діяльності»
- •Методичні рекомендації.
- •1.4 Творчість в епохи Середньовіччя, Відродження і Реформації
- •Відродження.
- •Реформація.
- •1.6 Проблема творчості в німецькій класичній філософія і філософії марксизму.
- •1.7 Проблема творчості в зарубіжній філософії кінця х1х - почала хх століття.
- •Питання та завдання для самоперевірки
- •Література
- •Методичні рекомендації.
- •2.2. Творчість в поглядах к. Г. Юнга.
- •2.3. Гуманістичний напрямок психології і творчість.
- •2.4. Гештальторієнтована концепція творчості.
- •2.5. Творчість з точки зору психосинтезу р. Асаджолі.
- •2.6.Сучасні вітчизняні психологічні школи з проблематики творчості.
- •Питання та завдання для самоперевірки
- •3.1.Зв'язок основних психічних процесів з творчим пошуком.
- •3.2. Динаміка та етапи творчого процесу.
- •Розумова діяльність і творчість.
- •Питання та завдання для самоперевірки
- •Література
- •Характеристика психічних процесів творчої особистості
- •Особистісні особливості творчої людини
- •Креативність в контексті самоактуалізації
- •Креативность і психопатологія
- •4.3. Рівні розвитку здібностей особистості
- •Література
- •Лекція 5. Методи стимуляції творчої діяльності (За матеріалами: а. Аллахвердяна, м. Мошкової, а. Юревича, м. Ярошевського)
- •5.1. Загальна класифікація методів стимуляції творчої діяльності.
- •5.2. Інструментальні методи стимуляції творчої діяльності. А. "Мозковий штурм"
- •Б. Сінектика і інші інструментальні методи
- •5.3. Особистісні методи стимулювання творчої діяльності.
- •Питання та завдання до самоперевірки.
- •Література
- •Плани семінарських та практичних занять План семінарського заняття 1-2. Тема: Феномен творчості. Творчість в історичному контексті.
- •Питання до самоперевірки:
- •Література
- •План семінарського заняття 3-4
- •Питання до самоперевірки:
- •Теми для повідомлень та рефератів:
- •Термінологічний мінімум до заняття:
- •Література
- •План семінарського заняття 5
- •Методичні рекомендації до самостійного вивчення
- •Тема 1: Обдаровані діти
- •Тема 2.Ціннісні аспекти творчості.
- •Питання до підсумкового контролю з курсу
- •Тестові завдання до дистанційного курсу «психологічні проблеми творчої діяльності»
- •Глосарій
- •Литература до курсу «Психологія творчості»
Методичні рекомендації.
До розділу 2.1 Ознайомтесь із сутністю психоаналітичного підходу до поняття «творчість». Законспектуйте провідні ідеї розділу.
До розділу 2.2 Вивчить зміст творчості у роботах К. Юнга та зробіть порівняльний аналіз з іншими напрямками».
До розділу 2.3 Проаналізуйте підходи до творчості в гештальт-концепції.
До розділу 2.4 Зробіть аналіз поняття «творчість» в гуманістичному напрямку психології.
До розділу 2.5 Ознайомтесь з психологічними підходами до проблематики творчості в концепції Р. Асаджолі.
До розділу 2.6 Зробіть порівняльний аналіз підходів до творчості сучасній психологічній науці.
2.1. Психоаналітична концепція. З психоаналітичного погляду сутність творчості перш за усе пов'язана із процесами сублімації інстинктивних потягів людини, що знаходяться у безсвідомої частині її психіки. Завдяки цьому процесу вони набувають соціально дозволеної форми вираження. Нижче ми наводимо загальну схему будови психіки за З. Фрейдом, яка складається із трьох базисних одиниць: 1. Безсвідомого („Воно”), 2 – Свідомості („Его”), 3 – Зверхсвідомості („Суперего”)
Мал. № 1 Схема будови психіки за З. Фрейдом.
Якщо інстинктивні прагнення не проходять процес сублімації – тобто не набувають соціально придатну форму – йде збій в діяльності системи механізмів психологічного захисту, розвивається невроз, інші психологічні розлади.
Мал. 2. Механізм позитивного впливу творчого процесу з психоаналітичної точки зору.
2.2. Творчість в поглядах к. Г. Юнга.
Зусиллями Карла Густава Юнга семантичне поле психоаналітичної концепції було розширено завдяки введенню поняття колективного безсвідомого та його архетипичних рівнів, де знаходяться міфопороджуючі паттерни. На відміну від З. Фрейда, К. Юнг розглядає безсвідому частину психіки не тільки як місце, де знаходяться переживання, що були виведені з полю свідомості, але як аспект, що містить колосальний креативний потенціал, як духовну спадщину людства. Вочевидь, індивідуальне безсвідоме має у своєму складі думки, почуття, відгуки психотравм, що колись мали місце у житті людини, які можуть групуватися у так звані комплекси. Але індивідуальне безсвідоме не є ізольованим феноменом; у самій своїй основі воно інтегровано у колективне безсвідоме, яке розглядається Юнгом у якості прояву космічної сили, що творить.
На думку Юнга, психіка містить сполучення трьох найважливіших компонентів:
- свідомості – «Я», «Его», що складається з таких функціональних одиниць, як мислення, емоції, сприйняття, потяги, воля, інтуїція;
- індивідуального безсвідомого – «Воно», в котрому знаходяться біологічні інстинкти; змісти свідомості, що втратили актуальність, а також пригнічені прагнення, думки, бажання, травмуючи переживання, які зіставляють так звані „комплекси”;
- колективного безсвідомого, що містить архетипи – первинні мифопороджуючи структури, що визначають провідні ідеї людства, „дух епохи”. Вони здатні чинити вплив як на поведінку окремої людини, також й на зовнішній світ.
Свідомий та безсвідомий компоненти психіки людини постійно знаходяться у процесі енергетичного взаємообміну. В процесі індивідуалізації і духовного розвитку людина здатна здолати вузькі рамки особистісного „я” і індивідуального безсвідомого у напрямку тих інформаційних структур, які відбивають єдність людини і Космосу. У цьому контексті творчість, є вираження балансу між свідомою і безсвідомою частинами психіки людини. Більш того, у творчому процесі можливо досягнути актуалізації архетипичного змісту глибинних психічних структур, що сприяє здійсненню гомеостатичної і компенсаторної функцій психіки а також – особистісному зростанню і креативному розкриттю особистості.
