Тема 2.Ціннісні аспекти творчості.

1. Катарсис як феномен і як ефект творчого процесу.

2.Творчість як прояв ціннісного виміру особистості.

3. Творчість і сенс життя людини.

Ключові слова: творчість, ціннісні орієнтації, катарсис, сенс життя особистості

Методичні рекомендації до самостійного вивчення теми

Цілі та завдання вивчення розділу:

Успішне вивчення розділу дозволяє: поглибити знання з ціннісних аспектів творчості; мати уяву про феноменологію творчості в контексті сенсожиттєвого вибору особистості; знати основні прояви катарсичних реакцій, значення феномену творчості у побудові ціннісно-смислового континууму особистості.

Вивчаючи тему «Ціннісні аспекти творчості» важливо провести узагальнення основних дефініцій теми, засвоїти структуру та рівні ієрархічної побудови ціннісно-смислової сфери особистості та місце творчості в неї.

Вивчаючи пункт 1 потрібно розглянути катарсис як найважливіший феномен та результат творчого процесу.

Вивчаючи пункт 2 потрібно проаналізувати ціннісні орієнтації особистості та значущість феномену творчості з цієї точки зору.

Вивчаючи пункт 3 необхідно зупинитися на питаннях сенсу життя людини, феномені «екзистенційного вакууму» та значущості творчого процесу у подоланні цього явища.

Питання до підсумкового контролю з курсу

1. Визначення поняття «творчість»; розгляд проблематики творчості у філософському контексті.

2. Предмет психології творчості.

3. Творчість в руслі різних психологічних теорій.

4. Розгляд проблематики творчості в епоху Античності.

5. Творчість в епохи Середньовіччя, Відродження і Реформації.

6. Філософія Нового часу і творчість.

7. Проблема творчості в німецькій класичній філософія і філософії марксизму.

8. Проблема творчості в зарубіжній психології і філософії Х1Х-ХХ століть.

9. Зв'язок основних психічних процесів з творчим пошуком.

10. Свідомі і несвідомі компоненти творчого процесу.

11. Розумова діяльність і творчість.

12. Уява і творчість.

13. Етапи творчого процесу.

14. Художня творчість.

15. Структура комунікативного акту.

16. Особливості психічних процесів творчої особистості.

17. Особистісні особливості людини-творця.

18. Рівні прояву здібностей особистості.

19. Поняття про герменевтику.

20. Психолінгвістичний підхід до аналізу тексту.

21. Методики стимулювання творчості особистості.

Тестові завдання до дистанційного курсу «психологічні проблеми творчої діяльності»

1. Для Античного періоду характерно розуміння творчості в такої формі, як:

а) творчість як творення історії;

б) творчість як вища форма діяльності людини;

г) творчість як мистецтво, ремесло.

2. До ознак творчості особистості за П. Енгельмаєром не відноситься:

а) цілісність;

б) зародження ідеї;

в) раптовість;

г) рефлексія.

3. Здібності художника за Гилфордом це все, окрім:

а) експресивність мислення;

б) ригідність мислення;

в) адаптивність;

г) висока асоціативність;

4. Який зміст має поняття творчості в епоху Відродження?

а) естетичний;

б) діяльнісний;

в) трансцендентний.

5. Творчість як екстатичний вихід за межі природного і соціального розуміється у:

а) феноменології;

б) філософії життя;

в) екзистенціоналізмі;

г) прагматизмі.

6. Творчість як наука та її практичне використання розуміється у такому напрямку, як:

а) феноменологія;

б) екзистенціоналізм;

в) філософія життя;

г) прагматизм.

7. Творчість як природно-біологічний процес і як створення культурно-історичного процесу характерне для:

а) феноменології;

б) філософії життя;

в) екзистенціоналізму;

г) прагматизму.

8. Психологічний атомізм в розумінні творчості притаманний для такого психологічного напрямку, як:

а) гештальтпсихологія;

б) асоціанізм;

в) транс персональний напрямок;

г) психоаналіз.

9. Творчість як цілісний процес розуміється у:

а) гештальтпсихології;

б) асоціанізмі;

в) філософії життя;

г) психоаналізі.

10. Творчість як сублімація лібідо розглядається у такому напрямку психології, як:

а) когнітивна психологія;

б) асоціанізм;

в) психоаналіз;

г) екзистенціоналізм.

11. До індивідуальних особливостей мислення, що сприяють творчості, відносяться всі, окрім:

а) самостійність мислення;

б) глибина мислення;

в) синестезія;

г) широта мислення.

12. Інтуїція це:

а) активний процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності, здійснюваний в ході предметної діяльності;

б) евристичний процес, що складається в знаходженні рішення задачі, на основі орієнтовного пошуку, не пов'язаного логічно або недостатнього для отримання логічного висновку;

в) психологічна активність, що пов'язана зі сприйняттям художнього твору, оцінка дійсності з точки зору загально-естетичних і власне художніх критеріїв і установок.

13. До основних функцій художнього тексту не належить:

а) передача інформації (комунікація);

б) моторна функція;

в) вироблення інформації;

г) зберігання інформації;

д) творча функція.

14. До факторів, що гальмують творчий процес, відносяться всі, крім такого, як:

а) підвищена значущість власних ідей;

б) ригідність мислення;

в) семантична гнучкість;

г) конформність.

15. Психологія творчості це -

а) розділ психології, що вивчає процес створення людиною нового, оригінального в різних сферах діяльності, насамперед у науці, техніці, мистецтві, а також формування, розвиток і структуру творчого потенціалу;

б) процес створення людиною різноманітних творів мистецтва;

в) ідея «глобальної креативності», розглянута в рамках визнання онтологічного статусу креативних процесів;

г) вища форма універсально розуміється креативності, іманентно притаманна всім рівням ієрархії буття; сприяє самозбереження і відтворення сущого за допомогою якісних трансформацій їх структур.

16. Художня уява це:

а) здатність психіки людини або відтворювати подумки минулі образи, або породжувати чуттєві і уявні образи в такому поєднанні, якого ще немає в реальності;

б) здатність свідомості синтезувати і творчо перетворювати сприйняття і уявлення, створювати образи і моделі буття у відповідності до принципів художнього, духовно-практичного освоєння світу;

в) активний процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності, що здійснюється в ході предметної діяльності.

17. До психологічних особливостей творчої дитини не належить:

а) допитливість;

б) широта інтересів;

в) конформізм;

18. Гармонія це:

а) діяльнісно-комунікативний підхід до аналізу продуктів творчості;

б) суб'єктивний фактор, що визначає емоційний баланс особистості;

в) антропологічна категорія;

г) естетична категорія, що означає цілісність, злитість, взаємодію всіх частин і елементів форм.

19. Художнє мислення це:

а) здатність свідомості синтезувати і творчо перетворювати сприйняття і уявлення, створювати образи і моделі буття у відповідності до принципів художнього, духовно-практичного освоєння світу;

б) психічна активність, яка пов'язана зі сприйняттям художнього твору, оцінка дійсності з точки зору загально-естетичних і власне художніх критеріїв та установок;

в) активний процес узагальненого та опосередкованого відображення дійсності, що здійснюється в ході предметної діяльності;

г) процес створення людиною різноманітних творів мистецтва.

20. Комунікація художня -

а) специфічна естетична діяльність і засіб спілкування в соціумі, в ході якої відбувається присвоєння особистістю художніх і культурних цінностей, формуються естетичні потреби і здатності до естетичної діяльності, естетичні ідеали;

б) конструктивно-творча діяльність свідомості, яка відрізняється здатністю поєднувати різноманітне, утримувати в уявленні ціле; проявляється в узагальненні, продукуванні і вираженні художніх ідей;

в) сприйняття художнього твору, оцінка дійсності з точки зору загально-естетичних і власне художніх критеріїв і установок (ідеалів, смаків, норм, канонів).

21. Відсутність видимого прогресу у вирішенні творчого завдання це:

а) стадія «осяяння» в творчому процесі;

б) дезінтеграція творчої діяльності;

в) стадія «інкубації» в творчому процесі;

г) стадія перевірки вірності обраного рішення.

22. Чуттєвий рівень пізнання містить такий компоненти, як:

а) уява;

б) пам'ять;

в) мова;

г) сприйняття;

д) мислення;

е) відчуття.

23. Творчій людині не притаманно:

а) підвищена сенситивність;

б) гострота перцептивних процесів;

в) конформність;

г) підвищена спостережливість в тому числі, до прихованих сторонам речей і явищ дійсності.

24. Перешкода щодо творчого процесу за Г. Ліндсеєм, К. Халом і Р. Томпсоном, це:

а) домінування творчого мислення над критичним;

в) самостійність мислення;

д) ригідність мислення.

25. Риси творчої людини за К. Сорокіним, Т. Амабайлом, М. Коллінзом, це все, крім:

а) незалежність думок;

б) інтернальний локус контролю;

г) винахідливість;

д) високий ступінь автономності.

е) гендерні стереотипи.

26. Художнє світогляд людини забезпечується:

а) лівою півкулею мозку та вихованням;

б) стволом мозку;

в) правою півкулею мозку, вихованням і навчанням.

27. До рівнів розвитку здібностей людини не відноситься:

а) задатки;

б) темперамент;

в) обдарованість;

г) талант;

д) геніальність;

28. Загальні здібності це:

а) спрямованість людини на винахідництво;

б) індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовою успішного здійснення певної діяльності й визначають відмінності в оволодінні необхідними для неї знаннями, вміннями та навичками;

в) індивідуально-психологічні особливості особистості, які є умовою успішного здійснення широкого кола видів діяльності - навчання, роботи, гри тощо;

г) здатність зробити вірний вибір однієї з альтернатив. Крім логічної складової, важливим критерієм оцінки тут є естетичний смак, тобто критерій витонченості і простоти.

29. Творча активність за своєю сутністю є:

а) надситуативною;

б) реактивною;

в) детермінованою.

30. До основних методів стимуляції творчої активності не належить:

а) брейнстормінг;

б) спостереження;

г) синектика;

д) тренінг креативності.