- •Загальні положення щодо написання та захисту бакалаврської роботи
- •Загальні вимоги та структура бакалаврської роботи
- •Оформлення робіт
- •Загальні вимоги
- •Вимоги до комп’ютерного набору:
- •Нумерація
- •1.1. Назва параграфа
- •Захист та оцінювання бакалаврської роботи
- •Кримінальна відповідальність за бандитизм в україні Кваліфікаційна робота бакалавра
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
БЕРДЯНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Завідувач кафедри
Д.В. Каменський
____________________
«16» вересня 2016 року
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
з підготовки та оформлення бакалаврських робіт студентів
Напрям підготовки 6.030401 Правознавство_____ _
Факультет Гуманітарно-економічний____ ___
Бердянськ, 2016
Методичні рекомендації з підготовки та оформлення бакалаврських робіт студентів напряму підготовки 6.030401 Правознавство гуманітарно-економічного факультету
«16» вересня 2016 року
Розробники: доц. Каменський Д.В.
Затверджено на засіданні кафедри правознавства. Протокол від «16» вересня 2016 року № 2
Завідувач кафедри______________________Д.В. Каменський
© БДПУ, 2016 рік
© Д.В. Каменський, 2016 рік
Загальні положення щодо написання та захисту бакалаврської роботи
Бакалаврська робота – це вид науково-дослідної роботи студентів, форма самостійного пошуку, поглибленого вивчення відповідної теми навчальної дисципліни. Бакалаврська робота потребує глибокого вивчення нормативно-правових актів, навчальної та спеціальної літератури, матеріалів практики.
Необхідним елементом самостійності та науковості бакалаврської роботи є аналіз чинного законодавства України та зарубіжних країн із застосуванням порівняльно-правового, історичного, логіко-юридичного та інших методів дослідження із формулюванням студентом власних висновків, оцінок стосовно тих явищ, які стали предметом дослідження.
Метою написання і захисту бакалаврської роботи є перевірка рівня професійної підготовленості студента за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр», здобуття навичок підготовки дипломної або магістерської роботи.
Бакалаврська робота виконується у восьмому семестрі, як правило, на кафедрах відповідного факультету (інституту) з навчальних дисциплін, які є базовими для спеціальності «Правознавство», з урахуванням спеціалізації, за якою навчається студент. Бакалаврська робота захищається у визначені навчальним відділом терміни до початку заліково-екзаменаційної сесії.
Тематика бакалаврських робіт визначається кафедрами факультету (інституту) відповідно до змісту і завдань навчальної дисципліни. Вона повинна бути актуальною і тісно пов'язаною з вирішенням практичних фахових завдань.
Студентам надається право вільного вибору теми роботи із запропонованого кафедрою переліку. Студенти також можуть обґрунтовано пропонувати свої теми.
Загальні вимоги та структура бакалаврської роботи
Бакалаврська робота повинна містити:
Обгрунтування актуальності теми дослідження, ступінь її наукової розробки у вітчизняній і зарубіжній літературі.
Вивчення і аналіз актів чинного законодавства України, спеціальної літератури (монографій, наукових статей) за темою дослідження, матеріалів практики.
Чітке визначення предмету, об’єкту, мети, завдань та методів дослідження.
Узагальнення результатів проведених досліджень, формулювання висновків по роботі, пропозицій щодо удосконалення чинного законодавства.
Бакалаврська робота має бути оформленою відповідно до встановлених вимог.
Бакалаврську роботу слід виконувати у друкованому вигляді (комп’ютерний варіант), її обсяг повинен становити 70-80 сторінок тексту.
Робота складається з наступних елементів:
титульний аркуш;
відзив наукового керівника;
рецензія;
зміст;
перелік умовних позначень (за потреби);
вступ;
основна частина (розділи та підрозділи (параграфи));
висновки;
список використаних джерел та літератури;
примітки (за потреби);
додатки (за потреби).
Титульний аркуш має загальновузівський стандарт (див. Додаток 1).
Вступ є надзвичайно важливим елементом роботи. Він має свої складові частини, які розташовані у певній послідовності:
Актуальність теми, в якій автор пояснює причину, з якої, на його думку, та чи інша теоретична проблема стала об'єктом розгляду. Тема повинна мати чітке обгрунтування, з якого було б видно, що проблема дійсно є актуальною з точки зору сучасної науки. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) обґрунтовують актуальність та доцільність роботи з огляду на суспільну практику, особливо України.
Далі визначається об’єкт і предмет дослідження, мета та завдання, методи дослідження.
Складова частина – наукова новизна одержаних результатів – має короткий виклад основних наукових положень. У роботі, що має теоретичне значення, подаються відомості про наукове використання результатів дослідження або рекомендації щодо їх використання, а у роботі, що має практичне значення, – відомості про практичне застосування одержаних результатів або рекомендації щодо їх використання. Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання.
Вступ закінчується описом структури роботи, яка підпорядкована меті та завданням дослідження. Робота складається із вступу, теоретичної та практичної частини, висновків, списку використаних джерел та літератури (кількість найменувань), додатків. Вступ включає приблизно 3-5 аркушів друкованого тексту.
Відзив наукового керівника.
Рецензія – представника іншої кафедри, навчального закладу чи практичного працівника.
Основна частина: являє собою аналіз проблеми, який було напрацьовано у процесі вивчення зібраних джерел і літератури. У ній викладаються теоретичні основи поставленої проблеми, джерельні матеріали, пропонуються загальні, можливо, оригінальні положення роботи. Аргументується методика дослідження.
Основна частина складається із 3 – 4 розділів, що можуть мати підрозділи. Назви розділів і підрозділів мають розкривати мету роботи і відповідати визначеним завданням.
Перший розділ обов'язково має бути присвячений стану вивчення проблеми, в якому узагальнюється аналіз етапів її дослідження, ступінь вивченості як вітчизняними, так і зарубіжними дослідниками, робиться висновок про стан висвітлення теми на сьогодні, причини, що це спричинили. Реконструкція потенційної та актуалізованої джерельної бази – необхідний елемент дослідження.
Інші розділи мають концептуальний зміст, в яких викладається сутність досліджуваної проблеми. Наводяться фактичний матеріал, варіанти вирішення проблеми, власні думки з приводу її розв’язання, що будуються на критичній інтерпретації зібраних фактів. У кінці кожного розділу автор формулює стислі висновки.
Висновки вміщують узагальнюючі результати вивчення проблеми в стислій, але грунтовній формі (4 – 5 аркушів). Вони повинні відповідати меті.
Список використаних джерел та літератури свідчить про проведену евристичну роботу, про теоретичну підготовку студента щодо розглянутої проблеми, про навички роботи з джерелами та літературою. До списку вноситься весь опрацьований студентом науковий комплекс джерел.
Додатки включають додаткові матеріали до роботи, які повніше розкривають зміст питань, що вивчаються (ілюстративний матеріал, схеми, графіки, малюнки, карти тощо).
