Стаття 3. Відповідальність за порушення строків проведення товарообмінних (бартерних) операцій

1. Порушення суб'єктом ЗЕД України передбачених частиною першою статті 2 цього Закону строків ввезення товарів (виконання робіт, надання послуг), що імпортуються за бартерним договором, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка вартості неодержаних товарів (робіт, послуг), що імпортуються за бартерним договором.

Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати розміру заборгованості.

2. Якщо заборгованість за бартерним договором виникла через форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), строки, передбачені ч. 1 ст. 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення протягом дії цих обставин не стягується.

Настання та закінчення дії обставин непереборної сили повинно бути підтверджено довідкою офіційного органу, уповноваженого державою, де такі обставини мали місце. Обставини форс-мажору підтверджуються в установленому законом порядку.

3. У разі прийняття судом, Міжнародним комерційним чи Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України або іншим уповноваженим арбітражем, в тому числі в іншій країні, позовної заяви про стягнення заборгованості, яка виникла внаслідок недотримання строків та інших умов, визначених бартерним договором, строки, передбачені ч. 1 ст. 2 цього Закону, зупиняються і пеня за їх порушення в цей період не сплачується.

У разі прийняття судом рішення про відмову в позові повністю або частково чи припинення (закриття) провадження у справі або залишення позову без розгляду строки, передбачені ч. 1 ст. 2 цього Закону, поновлюються і пеня за їх порушення сплачується за кожний день прострочення, включаючи період, на який ці строки було зупинено. У разі часткової відмови в позові пеня нараховується тільки в тій частині, в якій було відмовлено.

У разі прийняття судом рішення про задоволення позову пеня за порушення строків, передбачених ч. 1 ст. 2 цього Закону, не сплачується з дати прийняття позову до розгляду судом.

5. Спеціальні санкції

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» передбачає спеціальні санкції, які можуть бути застосовані до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарської діяльності за порушення цього або пов'язаних з ним законів України. Відповідно до ст. 37 Закону - це:

- штрафи за несвоєчасне виконання або невиконання обов'язків згідно з цим або пов'язаних з ним законів України. Розмір таких штрафів визначається відповідними законами та/або рішеннями судових органів України;

- застосування до конкретних суб'єктів ЗЕД, у тому числі іноземних, індивідуального режиму ліцензування за порушення ними положень цього Закону стосовно певних заборон, обмежень або режимів здійснення зовнішньоекономічних операцій з дозволу держави;

- тимчасове зупинення ЗЕД у випадках порушення цього Закону або пов'язаних з ним законів України, здійснення дій, які можуть зашкодити інтересам національної економічної безпеки.

Такі санкції застосовуються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України за поданням органів доходів і зборів та контрольно-ревізійної служб, правоохоронних органів, органів Антимонопольного комітету України, національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, та НБУ або за рішенням суду. Санкції можуть бути застосовані до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарської діяльності протягом трьох років з дня виявлення порушення законодавства.

Санкції діють до моменту усунення порушень законодавства України або застосування практичних заходів, що гарантують виконання вимог Закону. Застосування спеціальних санкцій може буде оскаржене в суді.

Механізм застосування спеціальних санкцій детально врегульований нормативними актами Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, а саме: Положенням про порядок застосування до суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України та іноземних суб'єктів господарської діяльності спеціальних санкцій, передбачених статтею 37 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», затвердженим наказом від 17.04.2000 р. № 52, і Положенням про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій, затвердженим наказом від 17.04.2000 р. № 47.

Необхідно звернути увагу, що обидва Положення фактично стосуються двох санкцій - індивідуального режиму ліцензування і тимчасового зупинення ЗЕД.

Положення (наказ № 52) визначає загальні правила і вимоги до застосування спеціальних санкцій і окремі до кожного з двох видів санкцій, а також деталізує процес їх застосування, включаючи скасування, зміну виду, призупинення дії.

Положення конкретизує підстави застосування санкцій до суб'єктів ЗЕД, що порушили базовий та пов'язані з ним закони України. Зокрема, мова іде про порушення валютного, митного, податкового, іншого законодавства, пов'язаного з ЗЕД.

Санкції застосовуються на строк до вжиття суб'єктами ЗЕД практичних заходів з усунення порушень чинного законодавства у сфері зовнішньоекономічних відносин та приведення їх у відповідність до встановлених вимог.

Загальні правила передбачають, що дія спеціальних санкцій поширюється на всі види ЗЕД, зазначені у ст. 4 Закону, операції за якими здійснюють суб'єкти ЗЕД, у тому числі іноземні.

Положення визначає поняття окремої зовнішньоекономічної операції, якою є комплекс дій суб'єкта, що охоплюється одним із видів ЗЕД та включає в себе закінчену разову передачу товару (виконання робіт, надання послуг) та закінчені розрахунки (грошові, товарні та в інших формах) за ці разові конкретні дії (п. 1.8).

Встановлені певні обмеження стосовно українських суб'єктів ЗЕД, до яких застосована спеціальна санкція. Вони не мають права укладати угоди, що передбачають проведення зовнішньоекономічних операцій іншими особами або на користь інших осіб за дорученням чи передачу майна у строкове користування з метою проведення зовнішньоекономічної діяльності. У Положенні наводиться докладний (але не вичерпний) перелік таких угод: доручення, комісії, агентські, про спільну діяльність та співробітництво, консигнації, дилерські, дистрибуторські, оренди, найму, лізингу, зберігання та інші. Крім того, українські суб'єкти ЗЕД не мають права укладати з іноземними суб'єктами господарської діяльності, до яких застосовано спеціальну санкцію, угоди за тим же переліком, а також проведення зовнішньоекономічних операцій з товарами українського походження (п. 1.5).

Застосування до українського чи іноземного суб'єкта ЗЕД спеціальної санкції - індивідуального режиму ліцензування передбачає індивідуальне ліцензування кожної окремої зовнішньоекономічної операції певного виду ЗЕД згідно з ст. 4 Закону. Підставою для здійснення такої операції є разова (індивідуальна) ліцензія, яку використовують для митного оформлення товарів та проведення розрахункових операцій.

Оформлення індивідуального ліцензування здійснюється відповідно до Положення про порядок видачі разових (індивідуальних) ліцензій (наказ № 47). Вони видаються Міністерством економічного розвитку і торгівлі України і уповноваженими ним органими за встановленою формою.