Лекція 6. Відповідальність у зовнішньоекономічній діяльності

1. Види, форми і підстави відповідальності у ЗЕД.

2. Майнова відповідальність. Визначення розмірів штрафних санкцій у контракті.

3. Відповідальність незалежно від вини. Підстави звільнення від відповідальності. Форс-мажорні застереження у контрактах.

4. Обмеження відповідальності в окремих правовідносинах з іноземним елементом у сфері ЗЕД.

5. Спеціальні санкції, що застосовуються до суб'єктів ЗЕД або іноземних суб'єктів господарської діяльності за порушення базового Закону або пов'язаних з ним законів України.

6. Кримінальна відповідальність за злочини у сфері ЗЕД.

7. Адміністративна відповідальність за правопорушення у сфері ЗЕД.

1. Види, форми і підстави відповідальності у зед

Закон України «Про зовнішньоекономічну діяльність» визначає загальні засади, види і форми відповідальності суб'єктів ЗЕД. Відповідальність настає за порушення цього або пов'язаних з ним законів України та зобов'язань за договорами (контрактами) тільки на умовах і в порядку передбаченому законодавством України.

Закон базується на принципі розмежування відповідальності України як держави і суб'єктів ЗЕД. Якщо Україна бере участь у ЗЕД як її суб'єкт, то вона несе відповідальність на загальних та рівноправних засадах з іншими суб'єктами.

Визначено основоположні принципи відповідальності України як держави. Вона несе майнову відповідальність у повному обсязі перед суб'єктами ЗЕД та іноземними суб'єктами господарської діяльності за всі свої дії, що суперечать чинному законодавству і спричиняють збитки (прямі, побічні), моральну шкоду, крім випадків, коли мали місце неправомірні дії самих суб'єктів.

Встановлено, що дії держаних органів та офіційних посадових осіб цих органів вважаються діями держави, і вона несе за них відповідальність.

Суб'єкти ЗЕД несуть відповідальність, передбачену законодавством України та/або зовнішньоекономічними договорами (контрактами).

Згідно з Законом України «Про зовнішньоекономічну діяльність», можуть застосуватись такі види відповідальності: майнова та кримінальна. Однак перелік видів і форм відповідальності, наведений у ст. 33, є неповним. У самому Законі передбачено застосування спеціальних санкцій за порушення цього або пов'язаних з ним законів України (ст. 37), правова природа яких не визначена.

Відсутнє посилання на адміністративну відповідальність, яка встановлена, зокрема, Митним кодексом України за порушення митних правил. Відповідно до Кодексу України про адміністративні правопорушення, передбачена адміністративна відповідальність посадових осіб за правопорушення у сфері ЗЕД.

Розглянемо особливості застосування кожного виду відповідальності при здійсненні ЗЕД.

2. Майнова відповідальність. Визначення розмірів штрафних санкцій у контракті

Майнова відповідальність застосовується у формі відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Якщо порушення суб'єктами ЗЕД, як вітчизняними, так і іноземними, призвели до виникнення збитків, втрати вигоди та/ або моральної шкоди у інших таких суб'єктів або держави, настає відповідальність у повному обсязі.

Положенням про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів), затвердженим наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 06.09.2001 р. № 201, передбачено, що контрактом мають бути чітко визначені розміри штрафних санкцій, які обчислюються у відсотках від вартості недопоставленого товару (робіт, послуг) або суми неоплачених коштів. У контракті погоджуються строки виплати штрафів - від якого терміну вони встановлюються та протягом якого часу діють. Може бути визначений їх граничний розмір (п. 1.11).

Порядок притягнення до відповідальності, її застосування та звільнення від відповідальності визначаються законодавством або/і зовнішньоекономічним контрактом, якщо це не суперечить чинним законам України.

При виконанні зовнішньоекономічних контрактів найбільш поширеними є порушення строків поставки товарів, несвоєчасне повідомлення про здійснене відвантаження партії товару, невідповідність товару вимогам контракту щодо якості, затримка платежів за поставлений товар.

За умовами реального контракту, наприклад, було, передбачено, що у випадку запізнень у поставці товарів проти договірних строків, продавець повинен сплатити покупцеві штраф у розмірі 0,25% вартості не поставленої в строк партії товару за кожний тиждень прострочення протягом перших чотирьох тижнів і 0,5% за кожний наступний тиждень, але не більше 5% від вартості не поставленої партії товару. Причому, обумовлено, що штраф буде утримуватись із суми, що призначена для оплати вартості поставленого товару. Якщо тривалість прострочення поставки перевищить три місяці, покупцеві надається право розірвати контракт без відшкодування продавцеві будь-яких можливих збитків.

У випадку прострочення будь-якого платежу продавець має право тимчасово затримати відвантаження товару, а покупець зобов'язаний сплатити йому пеню у розмірі 0,5% несплаченої суми за кожний день прострочення протягом десяти днів, але не більше 5% суми простроченого платежу. Усі суми штрафних санкцій, нараховані продавцем, включаються у відповідні рахунки, що підлягають сплаті покупцем. При простроченні платежу більше десяти банківських днів продавець має право розірвати контракт без відшкодування покупцеві будь-яких збитків.

Майнова відповідальність у ЗЕД базується на загальних засадах цивільно-правової відповідальності, підставою якої є склад цивільного правопорушення. Вона настає за наявності таких умов:

- протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи - суб'єкта ЗЕД;

- шкідливого результату такої поведінки (збитків, шкоди, у тому числі моральної);

- причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками (шкодою);

- вини суб'єкта ЗЕД, що заподіяв збитки, моральну шкоду.

Протиправність поведінки сторін зовнішньоекономічного договору полягає в порушенні договірного зобов'язання, яке проявляється у невиконанні або неналежному виконанні умов, визначених змістом контракту.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність», майнова відповідальність застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, матеріального відшкодування моральної шкоди, а також майнових санкцій.

Особливістю цивільно-правової відповідальності є те, що вона може настати і без вини, якщо це передбачено законом або договором. Так, згідно зі ст. 625 ЦК, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відмову від принципу вини як однієї з основних умов цивільно-правової відповідальності визначають як сучасну тенденцію розвитку її регламентації у правових системах зарубіжних країн. Прихильники нової теорії відповідальності обґрунтовують її специфікою підприємницької діяльності, практичною доцільністю, потребою у більш повному втіленні відновної функції цивільної відповідальності. Деякі з них вважають, що той, хто вирішив займатися певною діяльністю, повинен нести ризик шкоди, завданої у процесі такої діяльності. Підставою відповідальності, на їх думку, є не вина, а ризик.