2. Класифікація парламентів.

Парламенти можна класифікувати за різними критеріями.

Види парламентів:

• Залежно від повноважень:

  1. парламенти з абсолютно необмеженою компетенцією;

• існують в країнах англосаксонської системи права, а також в країнах тоталітарного соціалізму, де вони можуть приймати рішення з будь-яких питань;

• але, наприклад, у Великобританії все рівно існують питання королівської прерогативи (питання війни і миру);

1. парламенти з абсолютно обмеженою компетенцією;

• існують у Франції та деяких франкомовних країнах Африки, її бувши колоніях (Мадагаскар та ін.);

• вони приймають закони, які встановлюють основи правового регулювання, а вже детальне опрацювання тих чи інших питань здійснює виконавча влада, а також закони з питань, віднесених до їх компетенції, з усіх інших питань приймаються нормативні акти президента, уряду, міністрів;

1. парламенти з відносно визначеною, обмеженою компетенцією (консультативні).

• такі парламенти існують як правило у федеративних державах (Індія, Малайзія, Німеччина);

• наприклад, Конституція Індії встановлює три сфери повноважень: 1) питання, що відносяться до виключної компетенції федерації, 2) питання, віднесені до компетенції окремих штатів, 3) питання спільної компетенції парламенту та штатів.

• Залежно від форми правління в державі:

  1. парламенти в парламентарних республіках (Великобританія, Італія)

• діє принцип парламентської відповідальності уряду;

• парламент має право відправити уряд у відставку;

1. парламенти в президентських республіках (США)

• жорсткий принцип поділу влади;

• парламенти не володіють правом висловити вотум недовіри уряду чи уряд правом розпуску парламенту;

• виконавча влада наділена правом вето, а законодавча влада правом імпічменту;

1. парламенти в країнах із змішаною формою правління (Франція, країни СНГ)

• парламент має право вотуму недовіри уряду, а президент право розпуску парламенту;

1. країни, в яких парламент відіграє майже декоративну роль

• іноді навіть застосовують термін «консультативні парламенти» (Катар);

• парламенти при абсолютній владі монарха є так звані «квазіпарламенти»;

• до цієї категорії відносять також парламенти в країнах соціалістичної орієнтації (Куба, В’єтнам), які скликаються 2-3 рази на рік, стопроцентно голосують «за», не утримуючись на не голосуючи «проти» рішень.

• За структурою:

1. однопалатні;

2. двопалатні

(відомі випадки функціонування парламентів і з більшою кількістю палат, але їх робота як правило була не продуктивною, наприклад, Союзна Скупщина Югославії у 70-ті роки складалася із 5-ти палат).

• за роллю, яку відіграють парламенти

1. активні парламенти (конгрес США)

   • вони приймають закони, беруть участь у формуванні уряду та його відставці, наділені правами об’являти імпічмент;

2. реактивні парламенти (Великобританія, Австралія, Канада)

• на парламенти впливає виконавча влада, але і парламенти впливають на уряд, тобто між цими двома гілками влади існує взаємозв’язок;

1. маргінальні парламенти

• парламенти, які контролюються верховною виконавчою владою до такого степеню, що їх вплив на політику є дуже незначним;

1. мінімальні парламенти

• парламенти як такі мають лише назву, а ніякого впливу на формування політики держави вони не мають.