2.2. Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища
Головною метою Галузевої програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища є реалізація заходів галузевого значення щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці на підприємствах, в установах та організаціях (далі-підприємства) шляхом виконання конкретних завдань організаційного, матеріально-технічного, наукового та правового забезпечення діяльності у сфері охорони праці, подальшого удосконалення управління охороною праці.
Фінансування заходів Галузевої програми здійснює Фонд соціального страхування згідно зі ст. 25 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
До профілактичних заходів галузевої програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища відносять заходи, спрямовані на вирішення актуальних проблем з охорони праці, специфічних для даної галузі:
навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб;
розроблення та впровадження комп’ютерних технологій навчання з питань охорони праці для спеціалістів галузі;
розроблення засобів індивідуального захисту працюючих від дії типових для підприємств галузі небезпечних і шкідливих факторів виробничого середовища на основі новітніх матеріалів, технологій та таких, що відповідають рівню міжнародних і європейських стандартів;
розроблення та впровадження новітніх технологій, матеріалів, пристроїв, засобів колективного захисту працюючих від впливу небезпечних виробничих факторів на підприємствах галузі;
розроблення сучасних приладів, автоматизованих систем для контролю параметрів виробничого середовища на підприємствах галузі;
розроблення систем, технічних засобів і пристроїв для контролю технічного стану машин, механізмів, обладнання на підприємствах галузі з метою попередження виробничого травматизму;
розроблення нових методів, систем і засобів попередження та прогнозування аварій на потенційно-небезпечних об’єктах;
дослідження та аналіз причин виробничого травматизму, профзахворюваності, стану умов і безпеки праці на підприємствах галузі та розроблення заходів щодо його поліпшення;
створення та розповсюдження на підприємствах галузі знаків безпеки, плакатів, пам’яток, інформаційних листків з охорони праці, каталогу засобів індивідуального та колективного захисту працюючих.
Тема. Система управління охороною праці в організації
3.1. Основні вимоги до побудови і функціонування системи управління охороною праці (суоп)
На сьогодні в Україні існує три центри управління охороною праці:
державне управління (не адміністративне);
управління з боку роботодавця (власника підприємства);
управління з боку працівників підприємства.
Держава створює законодавчу базу з питань охорони праці; комплекс інспекцій, що здійснюють нагляд за виконанням прийнятих нормативно-правових актів про охорону праці; інфраструктуру виробничо-технічного, інформаційного, наукового та фінансового забезпечення діяльності в галузі охорони праці.
Роботодавець (власник підприємства) економічно зацікавлений в тому, щоб люди, які працюють на його підприємстві не травмувались та не хворіли, і тому забезпечує виконання нормативно-правових актів про охорону праці. Істотне значення у системі управління охороною праці на підприємстві відіграють громадські інституції в особі профспілок, уповноважених трудових колективів та комісії з питань охорони праці.
Працівники повинні відповідально ставитись до охорони праці, знати та виконувати вимоги, визначені нормативною документацією. В сучасних умовах кожному працівнику необхідно постійно підтримувати високий фізичний, психологічний та фаховий рівень, запобігати виникненню випадків травматизму та профзахворювань.
Отже, у сучасних умовах лише комплексне управління охороною праці з боку держави, роботодавця та працівників здатне забезпечити підвищення ефективності у цій сфері. Саме тому на сьогодні в Україні створена й функціонує багаторівнева система управління охороною праці (СУОП), функціональними елементами якої є відповідні структури державної законодавчої і виконавчої влади різних рівнів, управлінські структури підприємств і організацій, трудових колективів, профспілок, громадських об’єднань, працівників і спеціалістів з охорони праці.
Кінцевою метою функціонування СУОП є підготовка, прийняття, і реалізація рішень по здійсненню технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів забезпечення безпеки, збереження здоров’я і працездатності людини під час праці.
|
Залежно від спрямування вирішуваних завдань елементи СУОП можна розділити на дві групи:
органи державного управління, що забезпечують вирішення законодавчо-нормативних, науково-технічних, соціально-економічних та інших загальних питань охорони праці. Ці органи є державною СУОП;
органи управління охороною праці на конкретному об’єкті, до обов’язків яких входить забезпечення безпеки праці в умовах певних організацій, підприємств. Ці органи є СУОП підприємства.
Структурну схему державної системи управління охороною праці можна представити таким чином (рис. 3.1).
|
Рис.3.1. Структурна схема державної СУОП |
Верховна Рада України зі своєї ініціативи у взаємодії з відповідними структурами державної виконавчої влади визначає державну політику в сфері охорони праці, вирішує питання щодо удосконалення і розвитку законодавчої бази охорони праці, соціальні питання, пов’язані зі станом умов і охорони праці.
Кабінет Міністрів України забезпечує реалізацію державної політики в сфері охорони праці, виходячи зі стану охорони праці в державі, організує розробку загальнодержавних програм відповідно до поліпшення цього стану, затверджує ці програми і контролює їх виконання, визначає функції органів виконавчої влади щодо вирішення питань охорони праці і нагляду за охороною праці.
Для вирішення цих питань при Кабінеті Міністрів України функціонує Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення, яку очолює віце-прем’єр-міністр України.
Держгірпромнагляд України здійснює комплексне управління охороною праці на державному рівні, реалізує державну політику в цій сфері, розробляє за участі відповідних органів державної програми в сфері охорони праці, координує роботу державних органів і об’єднань підприємств із питань безпеки праці, розробляє і переглядає разом з компетентними органами систему показників і обліку умов і безпеки праці, здійснює міжнародне співробітництво з питань охорони праці і нагляд за охороною праці в державі тощо. Рішення Держгірпромнагляду України, що відноситься до її компетенції, обов’язкові для виконання всіма міністерствами, іншими центральними органами державної виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, місцевими радами народних депутатів і підприємствами.
Міністерства та інші центральні органи державної виконавчої влади визначають науково-технічну політику галузі з питань охорони праці, розробляють і реалізують комплексні заходи щодо поліпшення безпеки праці, здійснюють методичне керівництво діяльністю підприємств галузі з охорони праці, співробітничають з галузевими профспілками щодо вирішення питань безпеки праці, організовують у встановленому порядку навчання і перевірку знань правил і норм охорони праці керівниками і фахівцями галузі, створюють, у разі необхідності, професійні воєнізовані аварійно-рятувальні формування, здійснюють внутрішній контроль за станом охорони праці.
Фонд соціального страхування від нещасних випадків здійснює профілактику нещасних випадків і профзахворювань, а також координацію всієї страхової діяльності, пов’язаної з охороною праці.
Місцеві державні адміністрації й органи місцевого самоврядування в межах підвідомчої їм території забезпечують реалізацію державної політики в сфері охорони праці, формують за участі профспілок місцеві програми заходів щодо поліпшення безпеки, гігієни праці і виробничого середовища, здійснюють контроль за дотриманням нормативних актів про охорону праці. Для забезпечення виконання названих функцій при місцевих органах державної виконавчої влади створюються відповідні структурні підрозділи.
Структурну схему системи управління охороною праці на підприємстві можна представити таким чином (рис. 3.2).
|
Рис. 3.2. Структурна схема СУОП підприємства |
Управлінські структури підприємств забезпечують в умовах конкретних виробництв реалізацію вимог законодавчих і нормативних актів про охорону праці з метою створення безпечних і нешкідливих умов праці, попередження виробничого травматизму і професійних захворювань, вирішують весь комплекс питань з охорони праці, пов’язаних з даним виробництвом. У своїй діяльності стосовно охорони праці управлінські структури підприємств взаємодіють з комісією з питань охорони праці підприємства (за наявності такої), з профспілками підприємства та уповноваженими трудових колективів.
Таким чином, СУОП – це багаторівнева система управління, в якій верхнім рівнем є державне управління, а нижнім – управління охороною праці на конкретному об’єкті (рис. 3.3).
|
Рис. 3.3. Взаємозв’язок державної СУОП і СУОП підприємства |
Основні функції СУОП:
прогнозування і планування робіт, їх фінансування;
організація та координація робіт;
облік показників стану умов і безпеки праці;
аналіз та оцінка стану умов і безпеки праці;
контроль за функціонуванням СУОП;
стимулювання діяльності з охорони
Основні завдання СУОП:
навчання працівників безпечним методам праці та пропаганда питань охорони праці;
забезпечення безпеки технологічних процесів, виробничого устаткування, будівель і споруд;
нормалізація санітарно-гігієнічних умов праці;
забезпечення працівників засобами колективного та індивідуального захисту;
забезпечення оптимальних режимів праці та відпочинку;
організація лікувально-профілактичного та санітарно-побутового обслуговування працівників;
професійний відбір працівників з окремих професій;
удосконалення нормативної бази підприємства з питань охорони праці.