9

Сценарій практичного семінару

«Організації роботи з дистанційним контентом педагогічного колективу середнього загальноосвітнього навчального закладу»

Цілі і завдання практичного семінару:

1. розширення інноваційної й технологічної компетеності педагогів;

2. підвищення якості надання освітніх послуг у навчальному закладі;

3. створення умов для безперервного, якісного отримання освіти усіма учасниками навчально-виховного процесу, зокрема й тими, хто має особливі потреби, перебуває на лікарняному або на території проведення АТО;

4. складання «дорожньої карти» удосконалення навчального закладу через впровадження елементів дистанційної освіти.

План практичного семінару:

1. Вступ.

2. Загальні основи організації дистанційного навчання.

3. Перерва «на каву».

4. Відпрацювання алгоритму організації дистанційного навчання на спеціальній платформі, на сайті навчального закладу, у соціальних мережах.

5. Підбиття підсумків семінару.

Вступ

Добрий день, шановні колеги! Наразі в цій кімнаті зібралися такі різні, але водночас такі схожі особистості. Ми відрізняємося зовнішністю, віком, сімейним і матеріальним статусом, але нас об’єднує спільне покликання: ми – педагоги.

Сьогодні освіта виступає одним із стратегічних ресурсів соціально-економічного та культурного розвитку суспільства, поліпшення добробуту людей, забезпечення національних інтересів, зміцнення авторитету й конкурентоспроможності держави на міжнародній арені. Відомий лауреат Нобелевської премії миру Нельсон Мандела наголошував, що «освіта є наймогутнішою зброєю, яку ми можемо використати для зміни світу».

Немов могутня ріка, час невблаганно лине вперед. Разом із соціально-економічними змінами удосконалюється й система освіти. Основними тенденціями сучасного освітнього процесу є його демократизація, децентралізація, технологізація, дитиноцентризм.

Необхідність реагування на потреби людини, на суспільні запити, на об’єктивні процеси їх розвитку затверджує нову освітню парадигму, яка полягає в необхідності забезпечення рівного доступу до якісної освіти всіх тих, хто повинен навчатися, хто має бажання, потребу отримувати знання, вміння та навички впродовж життя.

Одним із сучасних механізмів створення умов для безперервного, якісного отримання освіти усіма учасниками навчально-виховного процесу, зокрема й тими, хто має особливі потреби, перебуває на тимчасово окупованих територіях, не може очно відвідувати заняття через госпіталізацію, оздоровлення в санаторії або карантинні заходи, є дистанційна освіта.

Вправа «Скринька невирішених запитань»

Саме організації роботи з дистанційним контентом педагогічного колективу середнього загальноосвітнього навчального закладу буде присвячена наша зустріч. Із поняттям «дистанційна освіта» знайомий кожний учитель, але ступінь нашої компетентності у цьому питанні є різним. Давайте спробуємо визначити свої очікування від сьогоднішнього семінару.

Педагоги записують свої очікування від семінару, цікаві або невідомі, незрозумілі для них аспекти організації дистанційного навчання, озвучують їх та складають у скриньку так званих «невирішених запитань» (можна використовувати стилізований малюнок на дошці). Наприкінці зустрічі буде доцільно повернутися до цих записів, з’ясувати, на які запитання семінар дав відповіді, а які потрібно допрацювати в майбутньому.

Теоретичний блок, який супроводжується відповідними слайдами презентації

Відповідно до Положення про дистанційне навчання, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки №466 від 25.04.2013, під дистанційним навчанням розуміється індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій.

Сучасними принципами дистанційного навчання є (за В.Биковим та Н.Клоканом):

• інтерактивність: діалог викладача з користувачем;

• адаптивність: індивідуальний темп навчання, самостійний вибір слухачем курсу, часу навчання, терміну консультацій і складання іспитів, періодичне відновлення навчальної діяльності;

• гуманістичність: спрямованість навчання та освітнього процесу до людини, створення максимально сприятливих умов навчання; використання отриманих знань, умінь і навичок для саморозвитку і прояву творчої індивідуальності, високих громадянських, моральних, інтелектуальних якостей, що забезпечували б слухачеві курсу соціальну захищеність, безпечне та комфортне існування;

• пріоритетність педагогічного підходу: проектування дистанційного навчання, розробка теоретичних концепцій, створення дидактичних моделей тих явищ, які планується реалізувати;

• педагогічна доцільність застосування нових інформаційних технологій: педагогічна оцінка ефективності кожного етапу проектування та створення дистанційного навчання, на перший план ставиться не впровадження техніки, а відповідне змістове наповнення навчальних курсів і освітніх послуг;

• вибір змісту освіти: зміст дистанційної освіти має відповідати нормативним вимогам Державного освітнього стандарту й вимогам ринку;

• забезпечення захисту інформації, що циркулює в дистанційному навчанні,: впровадження організаційних і технічних засобів безпечного та конфіденційного зберігання, передавання й використання потрібних відомостей;

• стартовий рівень освіти: для отримання дистанційної освіти у користувача має бути сформована певної кількості базових знань, умінь, навичок;

• відповідність технологій до навчання: адекватність технологій навчання моделям дистанційного навчання;

• гнучкість і мобільність: створення інформаційних мереж, баз і банків знань та даних для дистанційного навчання, що дозволять коригувати або доповнювати освітню програму; водночас це збереження інформаційної інваріантної освіти, що забезпечує можливість переходу на навчання через споріднені або інші напрямки;

• відповідність дистанційного навчання наявним формам освіти: проектоване дистанційне навчання зможе дати необхідний соціальний та економічний ефект за умови, якщо створені та впроваджені інформаційні технології не стануть чужорідним елементом у традиційній системі освіти, а будуть природно інтегровані в неї;

• економічність: раціональне використання фінансових та матеріальних ресурсів, точний розрахунок ефективності підвищення кваліфікації за цією формою навчання.